Вправо за поворотом, остановка на Харьков еще более опасная... 
Маю честь, колего, висловити щире захоплення вашою іскрометною промовистістю, що гідно змагається з бездоганною логікою, всеохопною ерудицією та, зокрема, розлогим кінематографічним доробком. На жаль, моє перебування на культурній периферії не дозволило мені ознайомитися з тим персонажем кіномистецтва, який для вас став авторитетним співрозмовником у полемічних диспутах.
Это точно тот случай -Совершенно здоровых животных усыпили
Ирина! Так прочитайте до конца.
Ни случайно, ни намеренно.Это случайно не вы ? )))
Удобочитаемое :
Значит у вас свой стиль. В одежде и жизни. Это хорошоНи случайно, ни намеренно.
Я же говорю - пройдешь и не заметишь.
Начать с того, что я никогда не красила волосы и теперь они наполовину в честной седине.
Я не хожу в яркой или вызывающей недоумение одежде. Хотя со спины это меня иногда подводит. До сих пор подруливают всякие там, и я повернувшись, начинаю весело ржать.
Ирочка! Могу вам только пожелать дожить до моих лет с минимумом потерь для фигуры и походки. Ходите побольше ногами и все у вас получится.
Эйдж позитив )))
Голову викрали цапи.
Я два бвчила.
Ці два теж того часу.
Як раз зараз читаю "Характерника" Василя Шкляра. Там про отамана Сірка і навіть Мерефа згадується.Тобто не пам'ятаеш як йобані поляки дристали поносом коли у Мерефі встановлювали пам'ятник отаману Запорізького війська Івану Сірку? Пшеки їбані хотіли дипломатичні стосунки розірвати. Але па'ятник стоїть. І коли я проїзджаю Мерефу, завзди туди заходжу...
Ещё одно было возле Таврия В. На остановке в сторону аэропорта
Та Шклярового Характерника.
Так біля Солдату, здається, практично одразу після встановлення "сховища" якийсь чолов'яга випорожнився усередині.
