Война: события, люди, впечатления

[NaUmka]

Так і є, чим далі людина тим тривожніше, ну і ще є момент, коли ти поруч з війною, твоя психіка більш зібрана, так би мовити, а в безпеці вона розслабляється і погнала накручувати ото всьо тривожне.

Там, где я была, тоже не самое спокойное место.
Но да, уезжала как раз в пятницу, когда началось. Ещё и ехала в такси с человеком, который волонтерит и он чуть подробнее нагнал инфы.. там все спрашивали: "Ты из Харькова убежала?"
Нервничала, пока не вернулась домой)))

 

[Kraas]

Як є куди, то можна. Ясно шо не хочеться. Я вже два роки гасаю, незважаючи на "зов предків" і кожен від'їзд з Ха дуже депресую, а шо робить, у мене такі бабусі, що їм дітей не скину, їм і так на схилі літ дістається з цією війною, щоб ще тим грузити. Воно звісно з онуками приємні клопоти, але ж є і інша сторона медалі)
Хоч трохи легше бути далеко від дому коли бачу як малій класно в садочку, було ось свято весни, день вишиванки, вона так класно тусить, на свято весни у неї костюм найкращий був) а я вела стрім бабуськам зі свята. І в такі моменти бачу хоч якийсь сенс життя поза домом.

Вашу доньку розумію, теж маю таких знайомих дівчат, які б раді були бабусь з онуками кудись вислати) а у них робота.
ТА й Черкаси ж не Австралія, недалеко.

Є куди. Я доньку розумію. Навряд вона знайде у Черкасах роботу з такою платнею як у Харкові.

 

[ИринаИра]

Є куди. Я доньку розумію. Навряд вона знайде у Черкасах роботу з такою платнею як у Харкові.

И малого увезете. Мне кажется, она и об этом.

 

[Kraas]

И малого увезете. Мне кажется, она и об этом.

Ну это главное, естественно.

 

[UncleFlint]

 

[Yurassik]

В мене теща періодично кіпішує, що треба виїздити кудись. Але щоб там була окрема квартира з усіма зручностями, до яких звикла. А матуся каже, що в першу окупацію, у 41-му, ледь жива залишилася, то з міста не поїде до останнього, тобто до вуличних боїв (не треба нам такого, тьху-тьху!).
Питання матзабезпечення, між тим, ніхто не знімав. Поки є робота і можливість її виконувати, залишаємося напевне. А далі за обставинами.

 

[Нужно подумать]

А матуся каже, що в першу окупацію, у 41-му, ледь жива залишилася, то з міста не поїде до останнього, тобто до вуличних боїв (не треба нам такого, тьху-тьху!).

Плюсую матусе!

 

[Yurassik]

Плюсую матусе!

Дякую! Теща молода ще, 50-го року, нервується

 

[AlexThe]

В мене теща періодично кіпішує, що треба виїздити кудись. Але щоб там була окрема квартира з усіма зручностями, до яких звикла. А матуся каже, що в першу окупацію, у 41-му, ледь жива залишилася, то з міста не поїде до останнього, тобто до вуличних боїв (не треба нам такого, тьху-тьху!).
Питання матзабезпечення, між тим, ніхто не знімав. Поки є робота і можливість її виконувати, залишаємося напевне. А далі за обставинами.

один мой родственник 35 г.р. говорит: "разве ж ето война? - в магазинах все есть!" ))

 

[AlexThe]

Але ті хто попав під безпосередньо роздачу кажуть, що та війна була менш жорстокою і шо німці не руйнували так все підряд.

у того родственника есть пару десятков историй жизни, которые он периодически рассказывает, забывая, что я их уже слушал и знаю почти на память ). Одна из историй, как они с пацанами крали из немецкого танка хлеб, а фошист отвернулся и делал вид, что не видит ).

 

[Yurassik]

Але ті хто попав під безпосередньо роздачу кажуть, що та війна була менш жорстокою і шо німці не руйнували так все підряд.

Від родичів з мого боку та з боку дружини після війни залишилося приблизно 10 людей з приблизно 40-50. В Білорусі вбили всіх. Тесть-небіжчик татка так не побачив вживу (народився у грудні 41-го). В Харкові з усієї родини вижило четверо, хто вчасно виїхав. Домівки, може, й руйнували менше, але вбивали не менше ніяк. Хоча історичний центр міста був зруйнований дуже сильно.

 

[СС 1]

В Харькове второй приход немцев отличался от первого. Весьма. (С непосредственными очевидцами не общался, но по многим мемуарам картина так вырисовывается).

В марте 43 го заходили дивизии СС,выгоняли своих же солдат Вермахта из уцелевших построек а сами становились на побывку.со слов очевидцев тех событий

 

[Льоля]

Кому нафиг нужны эти древние истории про немцев?
Вон сейчас ***** в Волчанске гражданских похватала
и использует как живой щит.

 

[Sweet_Baby]

Кому нафиг нужны эти древние истории про немцев?
Вон сейчас ***** в Волчанске гражданских похватала
и использует как живой щит.

И как живой щит, и ранят, и издеваются, и убивают...

 

[Льоля]

У меня водитель в первую оккупацию Волчанска
сидел на подвале. Комната 8 метров, 15 мужиков
и его жена, одно ведро...
Удалось бежать, огородами с женой бежали, а по
ним стреляли. Как освободили наши район, приехал
в Управление - чёрный, худой, зубы торчат, но говорить
стал чисто на украинском, хотя раньше руских
почитал - бизнес там, родня, то сё...

 

[Peter Pan]

Але ті хто попав під безпосередньо роздачу кажуть, що та війна була менш жорстокою і шо німці не руйнували так все підряд.

Ну, знайома жінка 1931 р.н. теж розповідала - та війна більш зрозуміла була, у плані озброєння та напрямків.

А тепер, каже, літять ракети - ХЗ звідки і коли. Сама з Луганську (переїхала у Харків у 1973). З початком війни послала всіх своїх рос. родичів до біса. Потім облишила платити за дротовий телефон, його вимкнули, а номеру мобіли ті не знають та вже не достають дзвінками.

До речі, моя шкільна вчителька російської мови виявилась та-а-акою "бандерівкою"... Бо місцева та й прізвище - одне з найпоширеніших в Україні.

 

[Peter Pan]

Кому нафиг нужны эти древние истории про немцев?
Вон сейчас ***** в Волчанске гражданских похватала
и использует как живой щит.

Для сравнения. Отец тоже помнит, как в их хате (30 км от Харькова) офицер вермахта занял большую комнату из трёх и ночевал там (днём уходил куда-то в штаб). Когда ужинал, мазал детям варенье на хлеб и угощал: "Киндер, Киндер!" А троим киндерам - по 3...5 лет.

Когда немцев попёрли из села, сильно доставалось от авиации. С обеих сторон. Затем зашли уже эсэсовцы.

Выгнали *** из дома, но дали моим деду с бабкой выкопать в саду землянку. Отец до сих пор помнит как струпья по коже пошли...

А путиноиды похлеще СС будут...

 

[Льоля]

Выгнали *** из дома, но дали моим деду с бабкой выкопать в саду землянку. Отец до сих пор помнит как струпья по коже пошли...

Один в один история в нашей семье, только дом - на Шатиловке.

 

[Нужно подумать]

Домівки, може, й руйнували менше, але вбивали не менше ніяк. Хоча історичний центр міста був зруйнований дуже сильно.

Это было в результате боев, а не с доброго дыва

 

[Yurassik]

Это было в результате боев, а не с доброго дыва

Не дай бог такое повторится.
*********кам дом развалить или человека просто так застрелить - шо иному высморкаться. Мало-мальски пристойно воспитанные люди там исчезающе редки и гнобятся своими же.