Война: события, люди, впечатления

[Qanzaz]

Посетила сегодня ТРЦ Никольский.
Аааааа....

Там вчера вечером малолетки дрались. Стенка на стенку...

 

[Нужно подумать]

з тилу він якийсь підкопчений
ліпше би пройшлись до річки, там гарні картинки на стінах і набережній.

До війни неодноразаво там бувала.
Там як спускатись по вузенькому хіднику збоку Нікольського, то у одному старовинному дворі Марк Бернес з батьками жив, але ворота на замках.
А вулиця Гражданська-Міщанська взагалі цікава разом з історією Солдатської синагоги біля річки, спаленої німцями.

І у двори позаглядати, зі старовинним побутом.
І насамкінець через міст на Фейербаха.

 

[Sefida]

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Tori]

Ніколи кацапам не відмитися від нашої крові.
На жаль, вище політичне керівництво України - суцільні вороги.

 

[Льоля]

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Ссылка на его страничку. Не знаю, откроется ли.

Спасибо! Отправила денежку на Мартына и Машку!

 

[Peter Pan]

Ах какие бутики в Никольском...
Но не с нашим счастьем.

А там нет войны.

Всё мигает и сверкает. В пятницу вечером было время забежать в канцтовары в торце ("Акварель") и "Сильпо" (дорогОй он там ).

Дети на первом (или минус первом?) этаже прыгают по здоровенному ЖК экрану, вмонтированному в пол, играет музыка, куча праздношатающихся.

Сфотографировал вывеску одного из "бутиков", ювелиркой барыжат. "Цацки" называется.

И куча скучающего молодняка на площадке у входа. На улице.

 

[Kibitzer]

Там вчера вечером малолетки дрались. Стенка на стенку...

Не впервые.

Там у... (не знаю, как нынче называют подростковые мобы, что в наше время именовались "неформалы") - и подиум, и ристалище.

 

[Kibitzer]

у одному старовинному дворі Марк Бернес з батьками жив, але ворота на замках

Де саме?

Мені відомо +/-достеменно за адресу Карпівська 8. Це не той будинок, що зазнав уражень позаминулого року - була ще будівля поруч, знесена пізніше.

 

[Kibitzer]

вулиця Гражданська-Міщанська взагалі цікава разом з історією Солдатської синагоги біля річки, спаленої німцями.

І у двори позаглядати, зі старовинним побутом.

Знайоме. Теж полюбляю на дозвіллі зазирати до незайманої архаїки. Був власне вражений таким подвір'ячком на Гражданській/Міщанській. Шкода, як це зникне з часом...

 

[Нужно подумать]

Де саме?

Мені відомо +/-достеменно за адресу Карпівська 8. Це не той будинок, що зазнав уражень позаминулого року - була ще будівля поруч, знесена пізніше.

Карпіівська - то пізніше.
А на цьому хіднику, впритул до великого .будинку, за ним вниз, спочатку йде незамкнений двір з фірмами, а далі замкнений. Ото там.
Я й з Воробйова заглядала, залазила на якесь каміння. Двір бачу, а зайти зась.
Там на розі якийсь інститут великий, а двір вище якраз. Це як з Воробйова дивитись.
Мешканці зазвичай історію своїх дворів вже не знають, але кортіло самій зсередини подивитись.
Я навіть у інститутське подвір'я нишком пролізла, але воно маленьке, а огорожа велика.
Далі ще трішки напишу.

 

[Нужно подумать]

На тому кутку мабуть багато євреїв колись жило.
А на місці великої синагоги був їхній молитвенний будинок.
А там де отой великий будинок поруч з Нікольським через хідник, жив цікавий харківський художник, товариш Сергія Васильківського, українець. Це інша історія. Його батько купцем був, крамниці тримав.
Але повернемось до євреїв.
Коли перейдеш Мельникова і підеш у бік річки, то з правого боку на Гражданській перед школою, номера двору не пам'ятаю, але двір дуже показовий. Там у глибині фасадом до вулиці такий будинок з елементами декору, що нагадують бувшу синагогу на Чоботарській. Явно єврейський.
А навпроти та сама Солдатська синагога з лівого боку.
А по той бік річки, за Горбатим мостом, здається вже знесена величезна мукомольна фабрика з червоної цегли.
Там теж працювало багато євреїв на різних посадах.
Отож і цікаво позаглядати у ті двори, що від Нікольського і до річки. Мо' ще що є з історії Харкова.

 

[Нужно подумать]

Ота мукомолка чи що воно таке мене цікавила з точки зору її залишків умовно від Фейєрбаза.
Не пам'ятаю назву вулиці, коротка назва, а сама довга.
Як не умовляла охоронців пустити мене в двір, та де там.
Тре' наново подивитись на той житловий комплекс, що зараз там видніє за Горбатим. Як потепліє і кущі під річкою будуть для... то піду.

А ось на територію міського моргу на Дмитрівській попала. Було цікаво обдивитись зсередини.
Ледве умовила охоронця.
Кажу - я відійду від вас кроків на 20 і тільки головою буду вертіти, не сходячи з місця ні ногами, ні навіть тулубом.
А ви будете споглядати, щоб ні-ні, як сказано.
Таки пустив.

 

[MalDiva Bali]

 

[Kibitzer]

ось на територію міського моргу на Дмитрівській попала.

Доводилося. Та й на жаль , ще доведеться...

 

[Льоля]

Как у людей языки чешутся
улицы, схемы подходов, фото...
Ведь там же ж люди живут,
а бережёного бог бережёт.

А лазить, умолять, чтоб посмотреть
на старьё, разруху и упадок -
- вообще фетишь бездельников.

 

[Нужно подумать]

Скоро потепліє.
Особняк в якому тубдіспансер колись був, біля вул.Бажанова, в дворі - шкода. Ми там робили гарні фотосесії. Його знесли і там новобудова.

Знаю це місце. І особняк пам'ятаю.
Мені здається, минулого року туди приліт був. Або це я так вважала, що туди. У той квартал між вулицями.

 

[Нужно подумать]

Как у людей языки чешутся
улицы, схемы подходов, фото...
Ведь там же ж люди живут,
а бережёного бог бережёт.

А лазить, умолять, чтоб посмотреть
на старьё, разруху и упадок -
- вообще фетишь бездельников.

Льоля! Над нами день и ночь шахеды-разведчики летают.
Им даже осведомители теперь особо не нужны.
А уж двор, где до революции жила семья Бернес или место, где стояла когда-то Солдатская синагога, сожженная немцами во время оккупации, так и вообще ни к чему.

И да! Я бездельница и давно имею право ногами ходить по городу, знать его историю и любоваться развалинами разных времен.
Кирпич на остатках старинных ворот в районе вокзала так вообще чуть не целовала, восторгаясь красотой кладки.
Гладила точно.

 

[vaiper210]

Гладила точно.

 

[Нужно подумать]

Уявив, як усі запрошені на день народження принесуть по червоній цеглині.

Є такі місця гарні, а ти уявляєш, як воно колись було.
І досі є що людям показати, а якщо мало залишилось, то примусити уявити.
У мене виходило.

 

[Нужно подумать]

Завірюха в нас. А так добре було до полудня.