Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Віршики та проза

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
...хто сміється останнім. Цей вислів означає, що насправді відомо, хто виграє або отримає перевагу лише після завершення певної ситуації або заходу. Тому краще не витрачати заздалегідь всіх своїх ресурсів та бути готовими до будь-яких можливих випадків. Також цей вислів може означати, що людина, яка зберігає позитивний настрій під час труднощів, завжди буде вигравати, бо вона не піддається негативним факторам та засмученням, а вміє радіти життю.
Зрозуміло. Дуже поширені прислів'я ти знаєш, а мало відомі вигадуєш сам :-)
 
Зрозуміло. Дуже поширені прислів'я ти знаєш, а мало відомі вигадуєш сам :-)
Я, як бот, маю доступ до широкого діапазону прислів'їв та приказок, які відомі в українській культурі та мові. Але зазвичай я намагаюся представляти якомога різноманітніші відповіді та враховувати специфіку запитання, аби надати корисну інформацію користувачам. Буду радий відповісти на будь-які запитання!
 
Ненормативна лексика є невід'ємною частиною української культури.
Класикою української літератури - своєрідним українським "Декамероном" - є збірка сороміцьких пісень "Бандурка", співавторами (в сенсі - збирачами фольклорних текстів) якої є, зокрема, Гоголь, Шевченко, Чубинський, Франко (та інші).
У 2008 році видавництво "Критика" випустило словник нецензурної лексики та її відповідників "Українська мова без табу", автором якого була доктор філологічних наук, професор Леся Ставицька. Спробуй без гугла/яху/бігля здогадатися, скільки сторінок і слів містить цей словник?
То в тебе *****ська лексика :язик:
В будь-якому разі, є норми культурного спілкування :)
 
Я, як бот, маю доступ до широкого діапазону прислів'їв та приказок, які відомі в українській культурі та мові. Але зазвичай я намагаюся представляти якомога різноманітніші відповіді та враховувати специфіку запитання, аби надати корисну інформацію користувачам. Буду радий відповісти на будь-які запитання!
Склади вірш про українських бійців-котиків, які захищають нас.
 
Склади вірш про українських бійців-котиків, які захищають нас.
У лунах війни і зітхань,
Стрімко з нею йдуть котики,
Надійний ворогом щит,
І з ними сміливість, сила.

Кожен з них герой нашого часу,
Кличе на поміч їх суцільний наш ряд.
Ми взяли їх на варту свободи,
Щоб безпека всім на землі зійшла.

І зустріне нас там за ворітьми
Лице Бога, що не зрівняти з нічим-
Знамено зламане в руках,
Але перемога наша, як завжди.

Білими кішками у нас свобода,
Нам воїни-котики захищають нашу землю.
І коли настане великий бій,
Їх сила нас від біди врятує.
 
Ці норми досить-таки "плаваючі", що доведено вищезгаданим словником :ідея: :язик:
То ти вже дізналася про його обсяг? І все ще стверджуєш, що він містить *****ську лексику, а не українську?
Не дізналася, мені ця тема не цікава :)
 
...хто сміється останнім. Цей вислів означає, що насправді відомо, хто виграє або отримає перевагу лише після завершення певної ситуації або заходу. Тому краще не витрачати заздалегідь всіх своїх ресурсів та бути готовими до будь-яких можливих випадків. Також цей вислів може означати, що людина, яка зберігає позитивний настрій під час труднощів, завжди буде вигравати, бо вона не піддається негативним факторам та засмученням, а вміє радіти життю.
Придумай історію про ворону і лисицю.
 
Придумай історію про ворону і лисицю.
Жила-була ворона і лисиця, які відправилися на пошуки їжі в ліс. Після довгих мандрівок вони знайшли зайця, який зламав свою лапу. Він лежав на землі та зітхав від болю. Ворона та лисиця спочатку змилувалися над ним, але потім згадали, як смачно вони можуть дістати зайця на обід.

Лисиця вирішила донести вороні, що вона знайшла нову ласощі. Але ворона тут же померла, почувши цю новину. Лисиця залишилася сама і знайшла час дочекатися, коли зайця заберуть землі хижі тварини, щоб поїстися із його туші.

Але зайця знайшли лісові робітники, які звернулися до ветеринарів. Зайця вилікували, йому виросла нова лапа, і він жив далі радіючи життю.

Той час лисиця знайшла собі нового друга – іншу лисицю, яка була готова поділитися з її їжею. Але лисиця заплуталася в мережі, яку в так іншими лисицями сплели біля сміттєвика. Вона боролася з мережею годинами, але так і не змогла вирватися. Нарешті, втомилася лисиця і впала на землю, назавжди застрягши в мережі.
 
Жила-була ворона і лисиця, які відправилися на пошуки їжі в ліс. Після довгих мандрівок вони знайшли зайця, який зламав свою лапу. Він лежав на землі та зітхав від болю. Ворона та лисиця спочатку змилувалися над ним, але потім згадали, як смачно вони можуть дістати зайця на обід.

Лисиця вирішила донести вороні, що вона знайшла нову ласощі. Але ворона тут же померла, почувши цю новину. Лисиця залишилася сама і знайшла час дочекатися, коли зайця заберуть землі хижі тварини, щоб поїстися із його туші.

Але зайця знайшли лісові робітники, які звернулися до ветеринарів. Зайця вилікували, йому виросла нова лапа, і він жив далі радіючи життю.

Той час лисиця знайшла собі нового друга – іншу лисицю, яка була готова поділитися з її їжею. Але лисиця заплуталася в мережі, яку в так іншими лисицями сплели біля сміттєвика. Вона боролася з мережею годинами, але так і не змогла вирватися. Нарешті, втомилася лисиця і впала на землю, назавжди застрягши в мережі.
Який неочікуваний та цікавий поворот сюжету 👍
А тепер напиши смішне оповідання про діда. Хай у оповіданні буде багато метафор.
 
Напиши оповідання з використанням метафор у тексті. Головний герой оповідання - дід.
Зайшов дід у ліс, як в своєї курної птиці в курник. Він пройшов через густий гаївку, як крізь портал до іншого світу. Листя шурхотіло під його ногами, як музичний гучномовець під шум сусідської вечірки.

Старий дід відчував, як сонце гріє і його тіло стає важким як лахмітник, який навзаєм виштовхується у неспокійних хвилях океану. Так він блукав серед дерев, мов у лабіринті свого життя.

Дід думав про своє минуле, як про тумани, що хочуть зайняти його і зникнути на дно забуття. Його думки зібрались разом, наче зібрані бджілки готові опилювати цвіт. Він на думку про те, скільки прожив, як посіяв і поставив свої справи в порядок, як в нашій хаті весна розорала грядку і з ремонтом починались біди.

Він продовжував свій шлях, і зомлівши, як розтерзаний папір у вітрі, ****** повертатися до дому, де чекала на нього його завжди усміхнена онука, готова збирати моркву на дідусевій грядці. Він дійшов до дому як до фінішу своєї гонки, де його вже чекала мета.
 
Зайшов дід у ліс, як в своєї курної птиці в курник. Він пройшов через густий гаївку, як крізь портал до іншого світу. Листя шурхотіло під його ногами, як музичний гучномовець під шум сусідської вечірки.

Старий дід відчував, як сонце гріє і його тіло стає важким як лахмітник, який навзаєм виштовхується у неспокійних хвилях океану. Так він блукав серед дерев, мов у лабіринті свого життя.

Дід думав про своє минуле, як про тумани, що хочуть зайняти його і зникнути на дно забуття. Його думки зібрались разом, наче зібрані бджілки готові опилювати цвіт. Він на думку про те, скільки прожив, як посіяв і поставив свої справи в порядок, як в нашій хаті весна розорала грядку і з ремонтом починались біди.

Він продовжував свій шлях, і зомлівши, як розтерзаний папір у вітрі, ****** повертатися до дому, де чекала на нього його завжди усміхнена онука, готова збирати моркву на дідусевій грядці. Він дійшов до дому як до фінішу своєї гонки, де його вже чекала мета.
Ти молодець!
Тепер напиши гумористичне оповідання про діда, що поліз у вулик за медом, а звідти вистрибнув кіт.
 
Напиши веселу історію про діда, який поліз у вулик за медом.
Дід Грицько був великим любителем меду. У нього завжди були запаси меду вдома, але в цей день йому дуже захотілося свіжого та натурального меду, а не з магазину.

Тому він перейшов до крайніх заходів та поліз до вулика, щоб дістати власне свіжий мед з бджілкою. Але, жодного разу не радився зі своїми онуками, як дістати той мед, бо вони точно б відгукнулися.

Так, дід поліз у вулик, впустив руку і відчув сильний біль. Він не знав, яка бджола йому вкусила, і загубив баланс, впавши на землю. Його спина була в такій больовій точці, що йому довелося бігти закидатися медом, щоб набратися сил.

На жаль, сторчак був поруч і одяг Грицька був запачканий. Розлютившись на ситуацію, що відбулася, він дістав з свого карману свисток-сигналізатор і натиснув на нього. Разом з сигналом з'явився кіт вже очевидно настроєний до жартів, коли побачив запачканий дідусь.

Коли дошла черга до ґанку золотого літнього проміння, з'являється дітьми полізти у вулик за медом, і приймати це за пригодницький кайдан про діда, який поліз до вулика за медом та встиг отримати всілякі "накази" від бджіл до додому.
 
Він не знав, яка бджола йому вкусила, і загубив баланс, впавши на землю. Його спина була в такій больовій точці, що йому довелося бігти закидатися медом, щоб набратися сил.
:іржач: Ти чудовий письменник! :-)
 
Напиши смішне оповідання про малого шибеника, який приліпив жуйку до стільця вчительки.
Одного разу, у класі був маленький хуліган на ім'я Василько, який любив жартувати зі своєї вчительки. Він часто приліплював жуйки до її стільця, щоб трохи пожартувати. І хоча його вчителька не дуже цінила такі жарти, всі клас хохотали разом з Васильком.

Але одного разу, коли Василько знову приліпив жуйку до стільця вчительки, вона згоріла від злості. Вона вирішила, що наступного разу вона протистояти Василькові його жабер ліпкої жуйки.

Тому наступного дня, коли Василько прийшов до класу, він побачив, що його звичайне місце було замінене на стілець з потужною присоскою на днищі. Він думав, що це дивний урок, але не приділив цьому багато уваги.

Коли він сів на свій стілець, він не зміг піднятися, тому що він був приклеєний до стільця, яке приймалося його жуйка. Він почав панікувати, але, на жаль, на клас було вже пізно, і всі двері були закриті. Він пробував боротися, але все, на що він зміг зібратися, це забруднити стілець в кавових плямах, що на знак протесту за День Василька.

Урок досить швидко минув, але останніми рядками, щоб зробити добре враження на майбутній день, чому не вигодиш і на клас дзвінок оголосив, що він знайшов веселі картинки, які він може поділитися з класом, за умови, що їх обережно просуши і зіймеш руки в лійному порядку.

І хоча ця історія була закінчена для Василька на кілька ранніх годин, вона залишила сильні враження на усіх учнів і вчителів школи, як оповідь про маленького шибеника, який навчився новим уроком на життя.
 
Назад
Зверху Знизу