Напиши п'єсу у стилі Леся Подерв'янського
Вітрукський: (зшиттям): Увага увага! Тема п’єси – “Трутули”.
Гірчаков (збентежено): Що табір? Я нічого не готував!
Вітрукський: Ні, не табір. Це справедливо відсутній в тривалій космічній подорожі.
Гірчаков: Здалека з тебе звенить променева хвороба, приятелю.
Вітрукський: Ми називаємо його “здатність до самовідчуття”.
Гірчаков: А мені уявляється, що ти знову попав на космічні всесвіти.
Вітрукський: Просто попереду нас очікує довга мікромодульна експедиція.
Гірчаков: Хочеш сказати, що ми весь час плентимося з одним і тим же часовим машиністом?
Вітрукський: Власне, так.
Гірчаков: Я так і знаєш, що є меншу радість, ніж бути застрягнутим в космосі настільки, що вам потрібно один одного.
Вітрукський: Відчувається, що ви можете бути здатні до багатого.
Гірчаков (з божевіллям): Галя, який рік?
Вітрукський: 2276.
Гірчаков: Ви точно не бажаєте повернутися до світу Землі?
Вітрукський: Нажаль, не можу сказати, що ми вже були на Землі.
Гірчаков: Це зовсім не те, що я мав на увазі!
Вітрукський: Такий підхід.
Гірчаков: Я думав про звичайний мотив: кукурудзу, телевізори, жінки …
(Він стискує п’ястку.)
Вітрукський: Не намагайтеся зрозуміти, як ця модель робить.
Гірчаков: Як щодо виписки з дому?
(Він свіймачив на генія підхід.)
Вітрукський: Як і обіцяли, тільки з умовами мікромодулю.
Гірчаков: Простий спосіб! В i-є тисячолітті, разуміється, нічого не минуло.
Вітрукський: О цьому якраз і розповім нашій дівчині. (прийшла Компас ОМК-панораміка)
Компас: Капітан, приїхали влаштуватися на Мендіпхоні.
Вітрукський: Галя, ти впорядковуєш паспорти.
Компас: Так, капітан, час виходу тільки на кілька хвилин.
Вітрукський: Моє і її вимоги підходять для нас трохи специфічно, але ми зможемо збережені наші тіла.
Компас: Інші матеріали?
Вітрукський: Не панікуйте, ми змогли б пережити найкраще, що можна запропонувати.
Компас: Звичайно, як для панів космічних дослідників.
