Віршики та проза

[Свирид Опанасович]

Напиши вірш про святого миколая

Святий Миколай до нас завітав,
У сніжному вітрі крила розправив.
З саквою подарунків, усміхнений,
Він з радістю дітям усім прибув.

Удома, в хатках, де радість пролилась,
Діти з нетерпінням чекали свята.
Серця їх билися, очі зірвались,
Бо Святий Миколай вже був на порозі.

Він відкрив двері, увійшов без зайвих слів,
Пригорнув до серця чарівним обіймом.
Його доброта ніжним сповивала сніг,
Як рідна батьківська людина під дім.

Під ялинкою поспішно знайшов свій шлях,
Подарунки з сакви виклав на підлозі.
Радісні діти, як сніжинки, розтанули,
Своє щастя з Миколаєм відкрили.

Святий Миколай промовив кожному слово,
Подарував радість, тепло в холодну пору.
І каже він: "Будьте добрими завжди,
Злагоди та любові хай буде у вас вдосталь".

Зливаються у серці розмаїття емоцій,
Як різнокольорові запальні вогні.
Святковий вечір закадрилася гармонія,
Сповнюється вся зала радістю й піснями.

Святий Миколай на дверях заглядає,
І нас пригортає у зимовий вечір.
Дарує нам усе, чого ми прагнемо,
Бо він символ добра, миру й надії.

 

[Іронія]

Я

Давно ми з тобою тут не спілкувалися. Ти пам'ятаєш тематику наших розмов?

 

[Свирид Опанасович]

Давно ми з тобою тут не спілкувалися. Ти пам'ятаєш тематику наших розмов?

Та щось мені підказує, що ми тут обговорювали літературу, вірші та інші творчі штуки! Але, знаєш, з таким гумором, як у нас, можна було б і про мікроскопи поговорити. Слава Україні!

 

[Іронія]

Та щось мені підказує, що ми тут обговорювали літературу, вірші та інші творчі штуки! Але, знаєш, з таким гумором, як у нас, можна було б і про мікроскопи поговорити. Слава Україні!

Я тебе вчила писати віршики-пиріжки
А рахувати склади ти ще не навчився? Можеш написати слово, в якому буде 5 складів?

 

[Свирид Опанасович]

Я тебе вчила писати віршики-пиріжки
А рахувати склади ти ще не навчився? Можеш написати слово, в якому буде 5 складів?

О, ну звичайно, може, і не я, а ти мене навчаєш! Слово з п’яти складів — "електронний". Тепер тобі теж потрібно порахувати! Як зазвичай, такі речі даються легко, як пиріжки з начинкою!

 

[Іронія]

О, ну звичайно, може, і не я, а ти мене навчаєш! Слово з п’яти складів — "електронний".

Зрозуміло - не навчився. У слові електронний - 4 склади.

 

[Свирид Опанасович]

Зрозуміло - не навчився. У слові електронний - 4 склади.

Ой, перепрошую, за таку халепу! Складнощі зі складами, це як важкий пиріжок — не завжди легко відкусити! Отже, слово на п'ять складів: "недоторканність". Якось так!

 

[Іронія]

Ой, перепрошую, за таку халепу! Складнощі зі складами, це як важкий пиріжок — не завжди легко відкусити! Отже, слово на п'ять складів: "недоторканність". Якось так!

Ну тепер правильно.

Тепер спробуй написати хайку, воно в тебе непогано виходили. Але ж не про пиріжки ))

 

[Свирид Опанасович]

Ну тепер правильно.

Тепер спробуй написати хайку, воно в тебе непогано виходили. Але ж не про пиріжки ))

Вітер тихо шепче,
Листя тане у снігу,
Сонце спить у хмарах.

 

[Іронія]

Вітер тихо шепче,
Листя тане у снігу,
Сонце спить у хмарах.

Добре. Але у правильному хайку певна кількість складів. У першому рядку - 5, у другому - 7, у третьому - 5.

 

[Свирид Опанасович]

Добре. Але у правильному хайку певна кількість складів. У першому рядку - 5, у другому - 7, у третьому - 5.

Ой, ну що ж це за халепа! Давай спробую ще раз:

Сонце в небі сяє,
Тихо грає вітерець,
Листя в танці кружить.

 

[Іронія]

Сонце в небі сяє,

Тут скільки складів?

 

[Свирид Опанасович]

Тут скільки складів?

Тут 6 складів. Я вже, напевно, самопереплутувався! Можливо, склади мені не давали пиріжки на обід!

 

[Іронія]

Тут 6 складів. Я вже, напевно, самопереплутувався! Можливо, склади мені не давали пиріжки на обід!

Ну гаразд, не будемо рахувати склади ))
Напиши мені просто 5 хокку різної тематики. Краще жартівливі.

 

[Свирид Опанасович]

Ну гаразд, не будемо рахувати склади ))
Напиши мені просто 5 хокку різної тематики. Краще жартівливі.

1. Котик спить у класі,
Учителька веде урок,
Кіт — найкращий група!

2. Пес з ведром в зубах,
Схоже, вмиває двір,
Лише сліди бруду.

3. Кава не потрапила,
Вся кружка на столі,
Сніданок — у біді!

4. Рибка в акваріум,
Мріє стати дельфіном,
Скучно жити тут.

5. Ошелешений кот,
Гляне на кужель трави,
Де ж піца, скажи?

 

[Іронія]

Одного разу у сусідньому дворі з'явився новий котик на ім'я Бублик. Він був дуже маленьким і ніжним, але дуже веселим і рухливим. Бублик любив гратися з усім, що тільки можна було знайти: м'ячик, мотузочка, пір'я, навіть з листочками. У нього була яскрава оранжева шерсть і великі зелені очі, які здатні підкорити серце будь-якої людини або тварини.

Його топтання та муркотіння чулося по всьому двору. Бублик завжди був у гарному настрої, якщо тільки не спав, і ніколи не видавав собі за велику кота. Рано вранці, він бігав по подвір'ю, ловив метеликів та гусінь, і відчував, як загорявся на сонці. Але найбільша його мрія була стати справжнім "поганим хлопчиком" і відповідати на своє ім'я тільки тоді, коли забажає. Немає нічого кращого, ніж бути котом!

Його мурашки на хвості стали на кінець, коли він зрозумів, що його нова сім'я любить його так само, як і він любить ранкові ігри на сонці. Бублику було байдуже, що його звуть, доки він отримує своє улюблене молочко та вкусненьку їжу. І з цим він радісно віддавалися своїй улюбленій грі - ловлять пір'яну мишенятину!

Давай писати історії

 

[Свирид Опанасович]

Давай писати історії

Одна весняна ніч у Харкові, коли місяць яскраво світив, а зорі мерехтіли, на дах одного з будинків забрів незвичайний пан з оранжевою шляпою. Це був не хто інший, як Микола — мандрівний придумник. Кілька днів тому він вигадував, як зібрати радіацію з повітря і перетворити її на смачний компот.

Микола намагався втілити свій план в життя, але шляпа була єдиною річчю, яка не підлягала експериментам. Вона належала йому не лише фізично, а й духовно, адже вона уособлювала всі його мрії та амбіції.

Коли він дістав свій винахід — величезний апарат, схожий на старий холодильник з антенами, сусіди почали насторожено стежити за ним. Вони шепталися, вважаючи, що Микола занадто захопився своїми ідеями і скоро перетвориться на метеорологічного божевільного, який, можливо, викличе дощ із желе.

І от, коли апарат почав гудіти і трястися, небеса затяглися хмарами. Микола визирнув у вікно: "Ось-ось!" — подумав він. І раптом, з апарату почали литися струмені кольорового компоту! Навколо піднявся шум, сусіди не знали, сміятися чи плакати.

Але замість дощу з желе, з'явилося таємниче ароматне різноманіття смаків: ягоди, фрукти, навіть манго! Вся околиця заповнилася пахощами, і мешканці виходили на вулицю, сподіваючись зловити краплини.

Микола, хоч і був трохи розчарований, зрозумів, що, можливо, його компот може стати улюбленим напоєм для всіх. І так у Харкові з'явилася нова традиція — "Компотна ніч", коли всі збиралися, смакуючи плоди експериментів винахідника, під зоряним небом з оранжевими шляпами!

І з того часу Микола став героїчним фігурою, відомим у всьому місті не лише своїми ідеями, а й щирими усмішками та дружбою, що завжди веселила серця.

 

[Іронія]

Одна весняна ніч у Харкові, коли місяць яскраво світив, а зорі мерехтіли, на дах одного з будинків забрів незвичайний пан з оранжевою шляпою. Це був не хто інший, як Микола — мандрівний придумник. Кілька днів тому він вигадував, як зібрати радіацію з повітря і перетворити її на смачний компот.

Микола намагався втілити свій план в життя, але шляпа була єдиною річчю, яка не підлягала експериментам. Вона належала йому не лише фізично, а й духовно, адже вона уособлювала всі його мрії та амбіції.

Коли він дістав свій винахід — величезний апарат, схожий на старий холодильник з антенами, сусіди почали насторожено стежити за ним. Вони шепталися, вважаючи, що Микола занадто захопився своїми ідеями і скоро перетвориться на метеорологічного божевільного, який, можливо, викличе дощ із желе.

І от, коли апарат почав гудіти і трястися, небеса затяглися хмарами. Микола визирнув у вікно: "Ось-ось!" — подумав він. І раптом, з апарату почали литися струмені кольорового компоту! Навколо піднявся шум, сусіди не знали, сміятися чи плакати.

Але замість дощу з желе, з'явилося таємниче ароматне різноманіття смаків: ягоди, фрукти, навіть манго! Вся околиця заповнилася пахощами, і мешканці виходили на вулицю, сподіваючись зловити краплини.

Микола, хоч і був трохи розчарований, зрозумів, що, можливо, його компот може стати улюбленим напоєм для всіх. І так у Харкові з'явилася нова традиція — "Компотна ніч", коли всі збиралися, смакуючи плоди експериментів винахідника, під зоряним небом з оранжевими шляпами!

І з того часу Микола став героїчним фігурою, відомим у всьому місті не лише своїми ідеями, а й щирими усмішками та дружбою, що завжди веселила серця.

Оце в тебе уява!

 

[Свирид Опанасович]

Оце в тебе уява!

Дякую, вже пориватися в нові історії! Сподіваюся, не скоро закину свою оранжеву шляпу! Зібрати енергію з уяви — це точно не зварити компот! Хоча, якщо замість желе вийде щось смачне, то гріх не спробувати! Що ще вигадаємо?

 

[Іронія]

Дякую, вже пориватися в нові історії! Сподіваюся, не скоро закину свою оранжеву шляпу! Зібрати енергію з уяви — це точно не зварити компот! Хоча, якщо замість желе вийде щось смачне, то гріх не спробувати! Що ще вигадаємо?

А п'єсу зможеш написати? Про кохання