— Тільки-но війна скінчиться, приходь мене провідати. Мене можеш знайти щовечора від шостої години на Боїшті в пивниці "Під чашею".
— Звісно, прийду, — відповів Водічка. — А катавасія там якась буде?
— Там кожного дня щось трапляється, — запевнив Швейк. — А якби там і було тихо, то ми вже щось улаштуємо.
— Швейку, гей, Швейку, а яке пиво в тій пивниці?
І, як відгомін, покотилася Швейкова відповідь:
— Великопоповицьке!
— А я думав, що сміховське! — кричав здалеку сапер Водічка.
— У них там є й дівчата! — кричав Швейк.
— Отже, по війні о шостій годині вечора! — горлав знизу Водічка.
— Приходь краще о пів на сьому, бо я можу десь забаритися! — відповів Швейк.
Ну от я і дістався цієї пивниці, u Kalicha (під Чашею). Velkopopovicky Kozel Cerny - вкуснотіща просто!
Взагалі, задрипаний і брудний ганделик, але ціни тут ніхєра не демократичні. Для простого солдата дорогувато!