Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.04.2009
Повідом.: 20414
Реєстрація: 22.04.2009
Повідом.: 20414
Живут в Украине. Харьков, Донецк, Киев, Львов.... Тут все чисто!
...Я уже писал, что пригласили в военкомат моего однокашника Валеру Волянюка (царство ему небесное!)(именно он не мог говорить и писать по русски в ВУЗе!). Он служил в СА на Камчатке и уволился в прошлом веке. Вопрос был,- "кто такой Бандера?". он ответил,- Бандит! Говорил, что если бы сказал -герой, то дали бы генерала!...
Я Вас не зрозумів. Справа в тому, що я навчався свого часу у Харківському інституті. Навчали нас російською мовою, через те, що Харків був четвертим містом у СРСР за кількістю навчальних інститутів. Через це навчалося дуже багато молоді із усіх республік колишнього Союзу. Але українську мову я знав непогано. І, коли Україна стала незалежною державою, а я на той момент викладав три інженерні дисципліни, то одразу перейшов на викладання усіх дисциплін українською мовою. І смію Вас завірити, що жодних проблем не було. Мої курсанти та студенти показали, що володіють українською мовою не гірше за мене.
Що стосується "генеральскої історії". Тут я посміявся дуже добре. Дякую, що посмішили мене на славу. Повірте мені, я дуже близький до військової сфери та знаю, що такі байки (по іншому їх не назвеш) вигадють ті, хто нічим іншим потішити своїх друзів не може. І як насправді отримують генеральскі звання я теж знаю. Доречі, генеральскі звання отримують один раз на рік (до Дня незалежності) Наказом Верховного Головнокомандувача (Президента України), аж ніяк не у військоматі...
