Вечная память Героям! Строго БФ.

[отец Онуфрий]

Артур Олегович Силко родился в Ольшанах 24 мая 1988 года погиб при обороне донецкого аэропорта 7 октября 2014

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[країна Україна]

Похоронили моего братика.

прийміть співчуття. спочатку буде тяжко, а згодом біль притупиться, осяде... на все потрібен час... він точно лікує, повірте

 

[Lica]

 

[Ирина С.]

Имена Героев батальона "Азов", отдавших жизнь за свободу и независимость Украины:
11.02.2015 - Коряк Дмитрий Владимирович ("Брат") - 25.04.1989;
14.02.2015 - Гольченко Игорь Иванович ("Эрнесто") - 16.10.1996;
Черненко Роман Александрович ("Бенч") - 25.05.1995;
Радионов Владимир Александрович ("Чемпион") - 07.11.1988;
15.02.2015 - Чеботарев Михаил Викторович ("Чавур") - 29.07.1987;
Грицай Антон Юрьевич ("Сиф") - 07.05 .1987;
Кириллов Вячеслав Юрьевич ("Казак") - 19.12.1984"

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Lica]

Под Мариуполем погиб Вячеслав Кирилов из Одессы. Герою Слава! Земля пухом..

 

[yurets]

Погиб Усач(батальон Донбасс) :

Вечная память !

 

[Lica]

Сегодня в 22:27
Сьогодні під час мінометного обстрілу в селищі Широкине загинув боєць полку спецпризначення «Азов» з позивним «Амброс». Звали героя Сергій, родом з Черкас. В полку «Азов» був з кінця травня. Приїхав з побратимами боронити святу Українську землю.

Амброс завжди був попереду. Одного разу журналісти запитали Амброса :»Чому ви пішли на війну?», - Амброс відповів, - «А хто як не я?».

Ми пам’ятатимемо тебе, брате. Ти будеш продовжувати боротьбу в лавах нашого небесного побратимства. А ми тут, на землі, будемо робити все, щоб твоя смерть не була марною. Помстимо смерть великого лицаря!

#Полк_Азов #Війна #АТО #Донецьк#Широкине

 

[tat_tat]

Имена Героев батальона "Азов", отдавших жизнь за свободу и независимость Украины:
11.02.2015 - Коряк Дмитрий Владимирович ("Брат") - 25.04.1989;
14.02.2015 - Гольченко Игорь Иванович ("Эрнесто") - 16.10.1996;
Черненко Роман Александрович ("Бенч") - 25.05.1995;
Радионов Владимир Александрович ("Чемпион") - 07.11.1988;
15.02.2015 - Чеботарев Михаил Викторович ("Чавур") - 29.07.1987;
Грицай Антон Юрьевич ("Сиф") - 07.05 .1987;
Кириллов Вячеслав Юрьевич ("Казак") - 19.12.1984"

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Дети...жить и жить бы!!!! Герои! Земля пухом!

 

[Lica]

Одесса хоронит бойца "Азова", которого ****** российские оккупанты. ФОТОрепортаж
Сегодня в полдень на Соборной площади одесситы простились с земляками, бойцами добровольческого полка "Азов" Николаем Троицким (позывной "Акела") и Александром Кутузакием (позывной "Кутуз"), которые погибли 15-го февраля в боях под Широкино.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Думскую".
По просьбе семьи Александра, гроб с его телом был открыт, и собравшиеся могли видеть лицо воина, обезображенное боевиками после его гибели.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Asbest]

Грицай Антон Юрьевич ("Сиф") - 07.05 .1987;

 

[марбалей]

«Безумству храбрых поем мы славу.
Безумство храбрых — вот мудрость жизни!
О смелый Сокол! В бою с врагами истек ты кровью...
Но будет время — и капли крови твоей горячей,
как искры, вспыхнут во мраке жизни и много смелых
сердец зажгут безумной жаждой свободы, света!
Пускай ты умер!.. Но в песне смелых и сильных
духом всегда ты будешь живым примером,
призывом гордым к свободе, к свету!
Безумству храбрых поем мы песню!..»

 

[Lica]

Владимир Побединский
Доброволец батальона "Донбасс"
Погиб в бою. Утром 7.03.2015.

 

[sepsep]

«Герої не вмирають»:
стареньки батьки з Київщини втратили другого і останнього сина-добровольця
Батальйон «Київська Русь» поховав побратима, що загинув при відступу з Дебальцевого. Батько героя Микола Антоненко не приховує сліз Можно лише уявити, як стареньки батьки Антоненки відпускала в добровольці свого останню дитину. Про те як в останню путь проводжали загиблого героя Патріоти України довідалися з сюжету ТСН
На Київщині поховали сапера батальйону “Київська Русь” Василя Антоненка. 43-річний боєць загинув 15 лютого під час виходу з оточення під Дебальцевим. Бійці 25-го батальйону пішки невеликими групами намагалися прорватися крізь шалений обстріл із боку бойовиків. Воїни, яким вдалося вискочити з того пекла, розповідають про велику кількість загиблих товаришів.
Не пощастило і добровольцю Василю Антоненку. Його тіло вдалося витягти з передової лише через місяць після загибелі, тому ховали бійця в закритій труні. Родина Антоненків поховала вже другого й останнього сина. Старший загинув у радянські часи під час війни в Афганістані.
На похорон побратима прийшли десятки бойових товаришів. “Вася загинув, як герой. Впала міна 120-та просто біля нього. Кажуть, герої не вмирають. Умирають герої – героїчною смертю”, – розповів боєць 25-го батальйону Сергій Красногорський.

 

[Sкарлетт]

Тридцатилетний Николай Постольный отправился охранять границу под Луганском. 16 июля 2014 г .пограничный наряд расстреляли террористы.




Похоронные венки и украинские флаги с черной лентой. В селе Петровка - траур – попрощаться с односельчанином, погибшим в зоне АТО, пришли едва ли не все жители.



Валентина Постольная мать погибшего: 19 мая сказали, що це ненадового, що через пару тижнів він буде, может бути, вдома. А потім - кожен раз переносили і переносили

Тридцатилетний Николай Постольников попал в зону АТО в мае - отправился охранять границы в село Сизое под Луганском. Днем 16 июля в двух километрах от границы с Россией их наряд попал в засаду. Он погиб вместе с земляком из Купянского района - 24-летним Максимом Закопайло.

Артур Король замначальника Восточного регионального управления погранслужбы: Під час ведення спостереження побачили невідомих. Був наказ лишитися, люди були без зброї, ті кого побачили. І якраз наші хлопці пішли перевіряти.. Коля і Максим. Не дійшовши, почався перехресний вогонь - фактично їх зразу вбили

Валентина Постольная мать погибшего: Він дуже сильний був, ми не вірили до останнього, що він помер, ми не вірили. Хлопчик взяв телефон і відповів - ми подзвонили, а він відповів. Сказав, що все, уже Колечка вбитий

У прапорщика Постольного осталась жена и пятилетний сын. Мужественный, бесстрашный, преданный родине - так о нем говорят сослуживцы и близкие. Николай служил по контракту около десяти лет - сначала в одном из пограничных подразделений в Золочеве, затем в погранотделе «Тимофеевка», а после - в Восточном региональном управлении.

Андрей Постольный брат погибшего: Характер у него был, я вам скажу бойцовский. Он даже ехал туда сказал, что в Харьков я их не пущу

Младшего сержанта Максима Закопайло, который погиб вместе с Постольным, хоронят сегодня, на родине, в селе Ковшаровка Купянского района.

 

[Таня 23]

слава героям,слава!!!

 

[Lica]

Сьогодні на Волинь повертається — у домовині — Ігор Пугач із села Осмиловичі. Він загинув під Іловайськом.Він зник 25 серпня 2014-го під Дзеркальним.

 

[Lica]

Натали Дмитриева с Георгій Тукой и еще 35
Я хочу, щоб ви запам'ятали ім'я та обличчя цього чоловіка. Це Герой України. Кіборг. Людина. Ігор Брановицький. 90 окремий аеродесантний батальйон. Він захищав Донецький аеропорт. Він захищав нас з вами. Він рятував своїх друзів. Він відстоював свої переконання. Він був патріотом. Незламним, надпринциповим і завзятим, з гіпертрофованим відчуттям справедливості. Він не сприймав неправду, навіть, якщо мова йшла про збереження власного життя. Він загинув 21 січня 2015 року. Після багатогодинного знущання в полоні бандитів, він був застрелений покидьком Моторолою. Він за життя був гідною та чесною Людиною. Він воював, як справжній Патріот. Він загинув, як Герой. Низький уклін, мамі Ніні Костянтинівні за такого Сина. Горе Ваше величезне і страшне. Слова тут зайві. Сумую та плачу з Вами. Небесна сотня прийняла ще одного свого воїна...
Ми не забудемо. Герої не вмирають.

У Німеччині в госпіталі помер український військовий, учасник Антитерористичної операції.
Про це повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник у своєму Twitter.
"Сумна звістка: вночі у шпиталі Бундесверу м.Ульм помер наш військовий - 18-літній Григорій Діянов. Вічна пам'ять герою! Співчуття рідним!", - написав посол.
Сумна звістка: вночі у шпиталі Бундесверу м.Ульм помер наш військовий - 18-літній Григорій Діянов. Вічна пам"ять герою! Співчуття рідним!

 

[sepsep]

Вчера утром на мине подорвалась машина с бойцами дальнего БП у города Счастье - "Фасад".
Влад еще неделю назад смеялся, передавал нам кепки, чтоб мы смогли их перешить... Я ему обещала сделать это быстро и приехать к ним на повидаться еще раз. Влад - харьковчанин.
Оказывается, у него был позывной "Белка". Он и правда очень улыбчивый был и искренний очень.
И Серега-борода.
Еще двоих не видела.


Машинку эту сепары им "подарили" давненько уже. Выскочили на этой машинке по ошибке на наш БП. В машине было 5 мужиков. Всех наши взяли в плен. Как потом оказалось, сепаров было только трое - еще двоих мужиков везли в дальний лесок "для разговоров". Повезло тогда мужикам этим. А вот нашим ребятам не повезло вчера.
Стекло лобовое Владу друзья недавно только подарили. На днях обещали помочь боковые поставить. Уже не надо теперь.

 

[Hauptmann1]

На 38 секунде - Олег Ковбаса. Один из четверых.

 

[canny]

Сегодня в Чугуеве прощались с этими ребятами. Земля пухом