Много читать конечно, но советую....
взял отсюда: Посилання видалено
СУЧАСНА МОВА НАШОГО ТЕЛЕЕКРАНУ
Якщо у Радянському Союзі комуністична партія була умом, честю і совістю нашої епохи, то диктори телебачення були обличчям країни, при цьому досить привабливим. З екранів телевізорів на нас дивилися вродливі та приємні за зовнішністю коментатори, диктори новин та ведучі різних програм. І не тільки дивилися, а ще й зразково розмовляли без усяких містечкових акцентів та вигаданих слів. У той час, хто не мав фотогенічної зовнішності (до речі цей термін став відомим у країні саме через вимоги до зовнішності дикторів телебачення), не досконало володів мовою та інтонацією, не чітко вимовляв слова і ковтав їх наприкінці речення не міг з’явитися на телеекрані у якості диктора чи ведучого.
Сьогодні, дивлячись телевізор, розумієш, що про обличчя країни власники телеканалів зовсім не дбають, їх не хвилює ні зовнішність дикторів (це стосується окремих осіб чоловічої статі, які з’являється перед екраном неголеними, мають досить виразну косоокість та закотані доверху зіниці очей, на які неприємно дивитися), ні мова, на якій вони розмовляють (це стосується всіх), ні слова, які вони вигадують. Торкнуся тільки теми про українську мову. Скільки вже років йдеться про її чистоту, а вона за цей час становиться все більше засміченою і дедалі не зрозумілішою. І першу скрипку у цій справі відіграють саме диктори телебачення. Ви тільки послухайте, що за вирази вони застосовують, які «канадійці» чи «вуйки» навчили їх так говорити ? Таких слів, які вони кажуть немає у жодному словнику української або іншої мови.
Як і всі я слухаю це вже 16 років. Мій терпець урвався, оскільки окремі випадки засмічення мови сьогодні перетворилися вже на епідемію, яка охопила майже всі канали. Тому і пишу цю статтю і довожу до загалу свої спостереження за вказаною проблемою. Але і до загалу я маю запитання – невже всім байдужа ця проблема, чи настільки з нею звиклися, що вже не звертаєте на неї увагу, а може всім зрозумілі ці вирази і ви вважаєте, що саме так і треба розмовляти на українській мові ?
Маю запитання і до державного органу, який здійснює нагляд за дотриманням законів у сфері телерадіомовлення, – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а саме: чому цей орган не турбує те, що наш ефір засмічено подібними словами ? Мабуть тому, скажуть мені чиновники, що до обов’язків цього органу, визначених Законом України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», не внесено пункту про чистоту мови (що до речі є неправильним). Але ж там, відповім я, є стаття 22 про забезпечення прав телеглядачів і радіослухачів, згідно з якою Національна рада має проводити дослідження якості програм чи передач, узагальнювати звернення і пропозиції громадян та за наслідками їх розгляду вживати відповідних заходів, а також є абзац 8 статті 13, згідно з яким Національна рада має здійснювати нагляд за вживанням мов під час телерадіомовлення. Одним з головних наших прав є право розуміти те, що кажуть диктори і не чути як вони знущаються над українською мовою. А хіба можна вважати, що телерадіоорганізації та їх диктори ведуть мовлення на українській мові, якщо у цій мові таких слів немає ?
Ну а далі навожу слова та вирази, які вживають наші диктори (може після цього на ці слова нарешті буде звернена увага і вони будуть різати не тільки мої вуха):
-найбільші досягнення у цій чорній справі має канал «СТБ». Майже всі його диктори та коментатори кажуть: «Европа» замість «Європа» (ну і відповідно «европейський» замість «європейський», «евро» замість «євро»), «Еталия» замість «Італія» (відповідно «еталиєць» замість «італієць»), «Курея» замість «Корея» (відповідно «куреєць» замість «кореєць»), «Еспанія» замість «Іспанія» (відповідно «еспанець» замість «іспанець»), «футболист» замість «футболіст», «перший на м’ячі» (таке враження, що саме головне у футболі першим усістися на м’яч). Започаткували ці вирази ще 7 років тому Денис Босянок та Дмитро Джулай, які тоді коментували на цьому каналі футбольні матчі. До речі я телефонував у ті роки на канал «СТБ» і вимагав заборонити їм так вимовляти ці слова, на що отримав відповідь, що «це робиться у відповідності до сучасних вимог української мови, яка прийшла до нас із Канади». Ну а фраза Власти Шовковскої «спортовка з Росії» заслуговує особливої винагороди за винахід. Від Наталії Соколенко та інших дикторів постійно можна почути – «поліциянти», «міліциянти», «коліциянти», «специяльно», «социяльний», «реялізяція», «асоціяція»;
-на каналі «Мегаспорт» коментатори Роберто Моралес, Ігор Циганик, Юрій Громницький, Олександр Михайлюк мають такий лексикон: «куманда», «мумент», «пуєдинок», «вибуває м’яч з воріт», «забуває гол», «удар пу воротам», «кумбінація», «кумбінувати», «дукументальний», «пумеляється», «пувернувся у гру», «суддя кумпенсував 1 хвилину», «біга» (так вони кажуть слово «бігає»), «бува» («буває»), вітая («вітає»). Окремо виділю їх слова та вирази, які мають лайливу, нецензурну чи кримінальну основу – «дупамога», «дупамогає», «Хулем» (так вони називають англійську команду «Фулхем»), «****альо» (захисник «Челсі», прізвище якого Карвальо), а «штрафний майданчик» вони обзивають «карним» (уголовним) або «карною зоною», вносячи цим свою невдалу корективу у футбольні правила, згідно з якою цей майданчик не є частиною футбольного поля, а належить подвір’ю тюрми;
-на каналі «Спорт-1» всіма вище переліченими словами і виразами коментаторів «Мегаспорту» користується Віктор Вацько, а також і декількома своїми винаходами – «пудача м’яча», «пробуває», «гуворив», «кументує», «наживо»;
-на «5 каналі» диктори новин кажуть: «буйкот», «кумпанія», «олкоголь», «пуліцейські», «чильник», «часували» (по-російські – ожидали), «Булгарія», «Нурвегія», «Морокко». Спортивний коментатор Андрій Палаєв також користується мовою Роберто Моралеса з «Мегаспорту» - «куманда», «мумент», але додає дещо і від себе, наприклад, «кумфортно», а прізвище нашої тенісистки Олени Бондаренко у його виконанні звучить – «Бундаренко». Від Євгенії Пряникової можна почути слово «кумедія»;
-на «24 каналі» все те, що і на «5 каналі», але є і свої винахіди – «курекція», «голокост», «Гельсінки»;
-на каналі «Інтер» диктори кажуть – «недотурканість», а спортивний коментатор Кадемін повідомляє нас, що рахунок матчу «удин-удин»;
-на «Новому каналі» Олександр Глівинський декілька років тому коментував матч за участю київського «Динамо» і коли Ребров з лівого флангу забив з далекої відстані гол (який і досі є самим знаменним у його кар’єрі) видав у ефір таку фразу: «о-йо-йой-фу-фу-фу-тю-тю-тю». Це ж на якій Говерлі він таке почув ?
-на «Першому національному каналі» від дикторів можна почути тих же «поліциянтів», «міліциянтів», «коліциянтів», як і на каналі «СТБ», а також і свої слова - «сінсяція», «опунент», «футболіст вибува м’яч»;
-на каналах «1+1» та «iсtv» мова така ж, як на «Першому» та «СТБ», а диктори новин Людмила Добровольська, Алла Мазур, Коберник строчать слова швидше ніж кулі вилітають з кулемета. При цьому доволі часто вимовляють тільки першу та останню букву (а при такий неймовірній швидкості мовлення по іншому і не вийде). Хіба можна сприйняти якусь інформацію при такому її поданні ? Навіщо і куди вони так поспішають ? Може щось із шлунком ? Хочеться нагадати їм слова з відомої пісні Володимира Висоцького, які стали крилатими, – «чуть помедленнее, кони». А ведучі програми «аргумент-кіно» на каналі «1+1» із задоволенням застосовують власноруч вигаданий термін - «табуйованоє кіно»;
Ну а зараз окремий абзац про те, що витворив 1 квітня 2005 року на каналі «Інтер» Руслан Свірін під час ознайомлення телеглядачів з новинами спорту у програмі «Подробности». Напередодні, 30 березня, збірна України проводила у Києві матч із збірної Данії - одним з головних суперників у боротьбі за путівку на чемпіонат світу 2006 року. За декілька тижнів до матчу сталися дуже неприємні речі – спроба махінаторів захватити у свою власність клуб «Динамо» Київ, спроба деяких депутатів Верховної Ради позбавити Олега Володимировича Блохіна його депутатського мандату або посади головного тренера збірної, чим попили добряче крові у нього, всіх футболістів та уболівальників країни. Він був змушений подати заяву про відставку з посади тренера, але бій за майбутнє українського футболу продовжив і виграв його (а з ним і всі ми) за 5 днів до матчу. Далі був матч, перемога в якому (1:0) була здобута у дуже важкій боротьбі. Саме після неї і футболісти і всі уболівальники країни остаточно повірили і набули підставу про те, що ця путівка буде наша. Ця перемога додала гравцям збірної такої впевненості у свої сили, що у наступних матчах зупинити їх було вже неможливо (як відомо зробив це тільки чемпіон світу - збірна Італії). Ми, вболівальники, були на сьомому небі. А Р.Свірін вирішив, що у футбольному житті країні мало було скандалів перед матчем, ми мало вистраждали і зарано святкуємо, тому на повному сер’йозі у випуску новин 1 квітня 2005 року видав таку фразу: «надійшло повідомлення з ФІФА про те, що результат матчу Україна-Данія анульовано. Чи буде перегравання матчу та де і коли - ФІФА оголосить після проведення свого спеціального засідання». Не повірити йому було неможливо, адже він не зробив ніякого натяку на жарт, не посміхнувся, не сказав «з 1 квітням вас», а відразу зник з екрану і все. Це ж яким цинізмом треба володіти та не поважати людей, щоб жартувати такими речами та ще й за такими обставинами ? Удар у серце уболівальника він наніс навіть міцніший, ніж ті «чорні» сили, про які йшлося вище. Я звертався зі скаргою про цю безглузду витівку Р.Свіріна до каналу «Інтер», реакції ніякої. Він і досі недбало коментує спортивне життя країни, може готує щось нове та подібне.
Може після цієї публікації щось зміниться у нашому телерадіопросторі, зникнуть такі слова, такі диктори та коментатори ? Буду разом з вами, шановні телеглядачі та радіослухачі, на це сподіватися і чекати. Як знати, може і дочекаємося такого та ще й у цьому житті. Підстави для цього у нас є, адже наше телебачення має таких дикторів та ведучих як Оксана Марченко, Лілія Ребрик, Світлана Леонтьєва, Ольга Клюєва, Олена База, Оксана Соколова, бачити яких на екрані та слухати є справжнім задоволенням. Побажаю нашому телебаченню рухатись саме у цьому напрямі.
Хотя оба евреи. Это раз.
Хотя в современной Украине другие не становятся. Это два.
