- 🔴 10:39 Повітряна тривога в Харків.обл.
-
- #1
Ты кнопка б....ь
У Верховній Раді запрацювала система голосування з використанням сенсорної кнопки. Її встановили там ще 2008 року, а почали використовувати тільки через 13 років. Чи допоможе нова система запобігти "кнопкодавству"?
"Кнопкодавство" - давня хвороба українського парламентаризму, вилікувати яку може кнопка для персонального голосування депутатів Верховної Ради. Про це останні 13 років говорять в Україні як експерти, так і самі політики, але до реального її запровадження всі ці роки так і не доходило. Але у вівторко, 2 березня, народні депутати скликання таки почали голосувати за допомогою сенсорної кнопки, яка може багато чого змінити в українській політиці. "Ми обмежили кнопкодавство як законом, так і технічними засобами, тому не лишаємо цьому ганебному явищу жодних шансів у стінах Верховної Ради", - заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Історія сенсорної кнопки триває з 2008 року
Вперше сенсорну кнопку на робочих місцях депутатів у сесійній залі Верховної Ради встановили ще 2008 року, коли спікером парламенту був Арсеній Яценюк. Її спроєктував Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, який також є розробником системи для голосування "Рада". Депутат мав однією рукою під час 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою - тримати кнопку "за", "проти" чи "утримався". Тільки у поєднанні роботи цих двох кнопок система спрацьовувала, і голос депутата зараховувався.
Ukraine Parlament Parlamentssprecher Arseni Jazenjuk Regierungskoalition
Історія сенсорної кнопки триває з 2008 року, коли спікером Ради був Арсеній Яценюк
Але депутатів Ради кількох скликань це не влаштовувало, і вони щораз знаходили приводи, як відмовитися від нової системи голосування. Парламентарі нарікали на те, що система начебто недосконала, не має сертифікатів безпеки, не гарантує персональне голосування тощо. Ще тоді депутати продемонстрували, як обійти систему персонального голосування, натискаючи обидві кнопки однією рукою, а іншою таким же самим чином голосуючи за сусіда. Проблему тоді врахували розробники і перенесли сенсорну кнопку далі від інших, аби однією рукою затиснути її і кнопку для голосування було неможливо. Але систему так і не запустили в роботу.
Друга спроба запровадити сенсорну кнопку
Наступного разу до сенсорної кнопки повернулися 2013-го, за президентства Віктора Януковича, коли "кнопкодавство" стало надзвичайно поширеним. І знову безрезультатно. Щоб показати недосконалість системи, нардепи "заклинювали" її звичайними зубочистками та жуйками, мовляв, вона уразлива. Тож депутати не погоджувалися її використовувати.
У Верховній Раді запрацювала система голосування з використанням сенсорної кнопки. Її встановили там ще 2008 року, а почали використовувати тільки через 13 років. Чи допоможе нова система запобігти "кнопкодавству"?
"Кнопкодавство" - давня хвороба українського парламентаризму, вилікувати яку може кнопка для персонального голосування депутатів Верховної Ради. Про це останні 13 років говорять в Україні як експерти, так і самі політики, але до реального її запровадження всі ці роки так і не доходило. Але у вівторко, 2 березня, народні депутати скликання таки почали голосувати за допомогою сенсорної кнопки, яка може багато чого змінити в українській політиці. "Ми обмежили кнопкодавство як законом, так і технічними засобами, тому не лишаємо цьому ганебному явищу жодних шансів у стінах Верховної Ради", - заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Історія сенсорної кнопки триває з 2008 року
Вперше сенсорну кнопку на робочих місцях депутатів у сесійній залі Верховної Ради встановили ще 2008 року, коли спікером парламенту був Арсеній Яценюк. Її спроєктував Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, який також є розробником системи для голосування "Рада". Депутат мав однією рукою під час 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою - тримати кнопку "за", "проти" чи "утримався". Тільки у поєднанні роботи цих двох кнопок система спрацьовувала, і голос депутата зараховувався.
Ukraine Parlament Parlamentssprecher Arseni Jazenjuk Regierungskoalition
Історія сенсорної кнопки триває з 2008 року, коли спікером Ради був Арсеній Яценюк
Але депутатів Ради кількох скликань це не влаштовувало, і вони щораз знаходили приводи, як відмовитися від нової системи голосування. Парламентарі нарікали на те, що система начебто недосконала, не має сертифікатів безпеки, не гарантує персональне голосування тощо. Ще тоді депутати продемонстрували, як обійти систему персонального голосування, натискаючи обидві кнопки однією рукою, а іншою таким же самим чином голосуючи за сусіда. Проблему тоді врахували розробники і перенесли сенсорну кнопку далі від інших, аби однією рукою затиснути її і кнопку для голосування було неможливо. Але систему так і не запустили в роботу.
Друга спроба запровадити сенсорну кнопку
Наступного разу до сенсорної кнопки повернулися 2013-го, за президентства Віктора Януковича, коли "кнопкодавство" стало надзвичайно поширеним. І знову безрезультатно. Щоб показати недосконалість системи, нардепи "заклинювали" її звичайними зубочистками та жуйками, мовляв, вона уразлива. Тож депутати не погоджувалися її використовувати.