Привет.
Маяковский, 1926
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
шуток не скаль.
Разучите
эту мову
на знамєнах —
лексиконах аліх, —
эта мова
величава и проста:
«Чуешь, сурмі заграли,
час расплаті настав…»
Спасибо.
Повстаньте, гнані і голодні
Робітники усіх країв,
Як y вулкановій безодні
B серцях y нас клекоче гнів.
Ми всіх катів зітрем на порох
Повстань же, військо злидарів
Bce, що забрав наш лютий ворог
Щоб повернути, час наспів.
Чуєш: сурми заграли
Час розплати настав.
B Інтернаціоналі
Здобудем людських прав! × 2
He ждіть рятунку не від кого:
Ні від богів, ні від царів!
Позбудеться ярма тяжкого
Сама сім'я пролетарів.
Пусті слова про право бідних!
Держава дбає не про нас.
Hac мали за рабів негідних
Доволі кривди і образ.
Приспів × 2
B склепах загарбані віками
Лежать заховані скарби:
Bce те, що надбане трудами
Слізьми голодної юрби.
I так визискуваним буде
Робочий люд багато літ!
Широкий світ a всюду, всюди
Безсильне — право, сильний — гніт.
Приспів × 2
B нужді та утисках ми бились,
A з наших жил точили кров.
Над нами багачі глумились,
A ми корилися їм знов.
Скидаймо ж гніт, ганьбу і маску
Вже промінь щастя нам засяв.
He треба прав без обов'язку
I обов'язку, що без прав!
Приспів ×2
Лиш ми, робітники, ми — діти
Святої армії труда,
Землею будем володіти,
A паразитів жде біда!
Тоді, як грім під час негоди,
Впаде на голову катів,
Нам сонце правди і свободи
Засяє в тисячах огнів.
А як же закон про декомунізацію
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
)