Наша історія з 1917 року і до сьогодні була одним великим злочином або однією великою помилкою. І у всій цій історії є один тільки світлий день - 22 червня 1941 року, коли не ми на когось нападали, а хтось на нас напав.
За це влада тримається мертвою хваткою: на нас напали, тому нам потрібно мати стільки-то ракет, стільки-то підводних човнів, бомбу «Кузькіна Мать» і так далі. Нехай вимирає народ, але нам потрібно мати ці ракети – чорт з ним, з народом!
Так от, якщо сказати, що самі ви винні, самі ви цю війну розв'язували – тоді руйнується все. Тоді у них не залишається жодної платформи. От коли на нас напав Гітлер - це опора, на якій будується ідеологія, яка виправдовує все. Пішли до Афганістану. Чому? На нас же Гітлер напав, як би на нас хто ще не напав. Чому немає м'яса в магазинах? «Тільки б не було війни...» Увійшли ми в Чехословаччину в 1968 році – навіщо? А щоб на нас не напали. Все, що робиться, виправдовується гітлерівським нападом.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Недалеко от моего дома стоит бюст Ленина. Стоит себе уже лет 20, ни он никого не трогает, ни его никто не трогает ( к счастью нет поблизости ваших идиотов с кувалдами) ..
