Re: Так в Октябре мечта сбылась рабочих и крестьян
"На октября"
Багато років тому, в країні під назвою СССР, цього дня (7 листопада) відзначалося свято Великої Жовтневої Соціалістичної Революції... Молодшому поколінню вже, пожалуй, і не пояснити, що воно таке...
День жовтневої революції припадав на листопад, а не на жовтень... Хто зна чого... Видно так нада було... По тогочасній ієрархії урочистостей, 7 листопада - "різдво комунізму"...
Люди виходили на парад похмурими осінніми вулицями і несли червоні прапори і транспаранти з понаписуваною абракадаброю... В сірому небі літали ворони і байдуже срали додолу...
Був офіційний вихідний день... На параді хтось виступав і розповідав якусь неймовірну хуйню... - "В общим скоро тут буде комунізм", - неодмінно закінчував оратор свою промову, без всякої попередньої логіки...
Люди терпляче то слухали і сильно чекали закінчення містерії на предмет випить... В магазині можна було купить якийсь дефіцит, тіпа тюльки й халви в сірій, твердій, жирній бумазі... На колір, смак та консистенцію бумага і халва були однакові, але халва була солодка...
Комунізм амбітно обіцяв, що скоро в магазінах можна буде купить все, що тобі треба, за безплатно... Але поки що в магазінах не було ніхера даже за гроші... Яких, в принципі, теж не було...
Ленін стояв пам'ятником біля клубу і дивився, щоб ніхто не втік з параду до його завершення...
Справжній Ленін лежав в мавзолеї під склом. Я бачив, коли був у Москві з батьком. Ленін був мертвий і, як на мертвого, виглядав цілком пристойно... В костюмі... Я думав про те, що скоро вчені винайдуть "живу воду", побризкають нею на Леніна, і Ленін оживе, і вже буде жить всігда...
Працівниці "чайної" в білих халатах споглядали парад з порогу і лузали насіння... Чоловіки час від часу оглядалися на "чайну", і вздихали...
Комунізм все не приходив...
Я, пам'ятаю, весь час думав: якщо треба було строїть комунізм, то якого хера було робить "соціалістичну" революцію, а не "комуністичну" зразу?... Чому соціалізм не можна було пропустить? Спитать не було в кого...
Діти співали "Что тебе снится крейсер Аврора" і тримали в руках портрети столітніх дідів з політбюро цекакепеесес... Брежнєв, Суслов, Косигін, Гречко...
Найменших, ще геть не тямущих дітей цими днями приймали в "жовтенята", вішали зірку на шкільну форму... Така собі примусова поголовна ідеологічна вакцинація... Подібний неймінг викликав скорше якісь асоціації з інфекційним гепатитом ("жовтуха"), а не революцією...
Чиста, сука, Візантія в її найогидніших гротескних формах...
А крейсер Аврора був припнутий цепом в Ленінграді на річці, як собака...
"В сімнадцятому році, в жовтні,
Щоб ти щасливо жив сьогодні...
Його гармати бойові
Проголосили дні нові"...
Цікаво, нащо моя пам'ять це пам'ятає напам'ять через сорок з лишнім років... Часом не помню, скільки мені точно років... 52? 51? 53?... Треба калькулятор... Так: 2021 мінус 1969... - 52 пише... Ну, дето так... - А цю херню про крейсер чогось помню... Треба ж тобі...
Після параду треба було нести прапори й транспаранти назад в школу й здати вчителю праці... Там вони чекали наступної "революції" чи "побіди"...
Потім вчитель праці урочисто запрошував до своїх апартаментів вчителя фізкультури і вони вдвох пили самогонку з одного стакана... - "Ну, давай за того октября!", - спрагло виголошував фізрук... - Закусювали... То тюлькою, то халвою... То бумагою...
Потім, коли союз розвалився, фізрук і трудовик вже пили просто так... Без празника...
Увечері по телевізору показували кіно "Комуніст" або "Чапаєв"... В кінці фільма комуніста вбивали кляті жирні куркулі з довгими нечесаними бородами... Кожного разу... Кожен рік... Чапаєва вбивали тоже...
(с) Чепинога
Ну так и светлое коммунистическое будущее как в 17-м начали строить, так в 91-м и забили на тот недострой. На этом фоне у нас еще уйма времени впереди. 
