Перепрошую у тих , хто по підвалах . Але сьогодні подивився Зимню Вишню. Ту радянщину махрову . Нагадаю . Живе баба з дитиною 5 років , здає його в дитсадок на 5 днів , щоб влаштувати своє життя . В неї є один жонатик. С машиною , посадою . Він її чпокає на дачі у друга , но “ Ровно в 9 мама ждет тебя домой» вони разом працюють ще до купи . Вона його любить , а він Юрій Соломін. Подруги її знайомлять з чуваком з ФРН . Такий високий , красивий . З акцентом і на мерседесі . Він одразу влюбляться і пропонує одружитись . Вивезти з совка , дарить автомат її сину . Вона думає , що йому відповісти , а ще між цими всіми відносинами , має страного мужика з дисертацією . Дає тому німцю згоду , іде з ним до ФРН , але жонатик їх наздоганяє і забирає в нього свою жінку . Але на ніч знов не залишається в неї . Я подивився - подивився на ту кумедію і в мене питання : чому всі продажні ***ді все обов`язково виправдовують любов’ю ?
« Нас было двое , нас кто-то предал «