Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Символи Різдва. Кутя на Святвечір: історія та значення

Статус: Офлайн
Реєстрація: 19.04.2010
Повідом.: 24059
Адреса: Харків
Солодка історія Різдва: що насправді означає кутя і чому без неї не буває Святвечора

Кутя — не просто страва, а справжній символ українського Різдва. Вона поєднує в собі давні вірування, родинні традиції та надію на щасливий і заможний рік.

Редакція 057 розповідає, звідки походить кутя, що означають її інгредієнти та які обряди з нею пов’язані.

Кутя: головна страва різдвяного столу

Кутя вважається центральною стравою Святвечора і першою їжею, з якої розпочинають святкову вечерю після появи першої зірки. Саме вона задає тон усьому святу, символізуючи духовне очищення, вдячність за прожитий рік і надію на добрі зміни.

Традиційно кутю варили з пшениці або ячменю. На півночі Лівобережної України її готували не лише на Святвечір, а й на Щедрий вечір — напередодні Нового року. До звареного зерна додавали мак, горіхи, родзинки та заправляли медовою ситою. У бідніших родинах замість меду використовували узвар.

Чому зерно, мак і мед мають особливе значення

kuta-5_694a7512e5f17.webp


Кожен компонент куті має свій символізм:

  • пшениця уособлює життя, родючість і достаток;
  • мед символізує солодке життя, здоров’я та Божу опіку;
  • мак вважається оберегом і знаком пам’яті про предків;
  • горіхи означають силу, витривалість і благополуччя;
  • сухофрукти асоціюються з радістю та матеріальним достатком.

Разом ці інгредієнти формують страву, наповнену глибоким сакральним змістом.

Ворожіння на врожай і добробут

З кутею було пов’язано чимало народних прикмет. Якщо під час варіння зерно підіймалося в горщику горбочком, це вважали добрим знаком — чекали щедрого врожаю. Частину куті кидали курям: якщо птиця швидко збігалася, вірили, що вона добре нестиметься в новому році. Кандидат історичних наук Лідія Артюх розповідає:

Господар хати або хлопчик із родини, надівши рукавиці (не голими руками!), брав миску чи горщик з кутею і відносив на стіл. Слідом бігли діти, квокчучи «кво-кво-квок!», щоб майбутнього року добре велися курчата. Хазяїн же примовляв: «Скільки в цьому горшку кутенят, стільки щоб я мав телят і ягнят, курчат і поросят, гусят і каченят!». Хазяйка відразу після цього накривала кутю трьома круглими калачами або книшами до вечері. Поруч умощували вбраний у стрічки й квіти
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
і глечик з узваром.

Зв’язок із предками: кутя для душ роду

У ніч на Різдво миску з кутею та ложки залишали на столі. За народними віруваннями, саме цього вечора душі померлих родичів приходять до оселі, щоб розділити святкову вечерю. Якщо зранку якась ложка була перевернута, це сприймали як знак благословення від предків.

На другий день Різдва кутю носили хрещеним батькам і родичам. Ця традиція збереглася до наших днів: у місті й у селі українці й досі варять кутю та діляться нею з близькими.

Нагадаємо,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Джерело: 057.ua

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Назад
Зверху Знизу