Одразу скажу, шо розповім все з подробицями, яких одразу не помітив/не звернув уваги. Це потім, коли вже прокручував в голові подію, щось доаналізував, на щось звернув увагу...
Отже.
Їду по Хмельницького, біля Протона. Десь 50 км/ч. Середина дня, машин понапарковано, з зустрічними роз'їжджаємось впритул. Під правим бордюром стоїть ФВ-транспортер, а за ним метрах в 1,5 чоловік та жінка маргінальної наружності. Він майже обличчям до мене, вона- майже спиною. Зустрічних машин нема. Він їй щось говорить ("три-два-один", чи що?

) і, коли я під'їжджаю бличже , вона йде напереріз мені. Йде, не дивиться на мене, а ліва рука та плече напружилися, як у людини, яка бажає закритися від удару. Шансів майже не було. "Майже" - тому що я якимось дивом зупинився, не торкнувшись її - залишилося кілька см. Вилаявся їй вслід, ледве стримався шоб не вискочити за нею. А вона - на протилежний тротуар і чкурнула дворами. І він теж моментально кудись подівся.
Соупадєніє-недумаю)))