Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Советские фотографии Салтовки

  • Автор теми Автор теми Said88
  • Дата створення Дата створення
джексалык сказав(ла):
Здравствуйте,господа!Тут последнее время всплывали некоторые воспоминания по трамвайчикам салтовским и ,в связи с этим у меня вопрос-помнит ли кто в восьмидесятых тройную сцепку (в три вагона) 23го трамвая?Тут дело в том,что,общаясь с так сказать старожилами Салтовки,упираюсь в то ли их,то ли в свое беспамятство.Никто не помнит ни тройной 23й,ни,к примеру,60й автобус,ни 18й трамвай в конце 70х.Рассудите,будь ласка,кто помнит.Или успокойте мою память,или расстройте насовсем уже.
Натисніть, щоб розгорнути...

Лично видел тройные трамваи, в глубокой молодости. Кажись, по Тракторостроителей в сторону ХТЗ курсировали.
 
тройные трамваи это да, а двойной троллейбус из двух зиу 9 кто помнит, а?
65dd6ad119d6967a9b30d0e7.webp
 
Вот это память! Ещё и номера машин выдал))
 
sas54 сказав(ла):
Студенческая год 1980. И никакой шаурмы!!
Натисніть, щоб розгорнути...
А , какая чудная горка там была зимой. Не крутая , но довольно длинная. Снег укатывали почти до состояния льда и скорость получалась довольно приличная. И народу тьма. 608-му , он же 521-ый повезло. Летом летний кинотеатр , зимой горка.
 
Soul_crew сказав(ла):
cjdgd2.webp
а здесь Шевченки показаны на месте Клименков... севернее Механизаторской... а Стадницкий яр обозначен как Глубокий яр......тоже кривая карта сделанная тяп-ляп. Рыжанки нет вообще зато есть правильно нанесённые Чуйки, и Лазьки (Лазьковка). Карта на-троечку.
Натисніть, щоб розгорнути...

Стадницький яр - це сучасна балка уздовж вулиці Героїв Праці. А Глибокий яр позначено правильно.
Доказ:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


То в міськраді помилилися, й назвали Стадницьким мостом міст у Глибокому яру (що біля "Мавзолею")
 
Soul_crew сказав(ла):
Если Вы давний знаток тех мест, то наверно помните легендарный посёлок Рыжанка... улицы Неровную и Аэронавтов (Байдукова)... кинопрокат... я в детстве иногда катался на велике в те края (Рыжанка уже в середине 70-х представляла собой жалкое и убогое зрелище... беспросветная нищета даже по сравнению с нашим небогатым посёлком Шевченки), но где именно была та самая Рыжанка?- сейчас не могу найти никаких её следов...ни остатков фундаментов или кирпичной кладки в печаной земле...ничего... но не бывает-же такого чтобы вообще ничего не осталось. Может ищу не там? Из слов старожилов Шевченков понял что кладбище было примерно на месте разворота 34 троллейбуса. Кто знает что-то о Рыжанке... может есть фото?
Натисніть, щоб розгорнути...

Хутір Рижий - існував на території нинішнього півострова Журавлівського водосховища (який називають островом, й куди діє платний вхід) та на місці затоки "Апендицит". Після Другої світової війни його включили до складу Шевченків, а між 1975 та 1984 роками цей населений пункт знесли.
Біля ресторану "Млин" є вказівка "вул. Аеронавтів" в нагадування того, що та дорога на півострові раніше була вулицею хутора Рижого.
 
Soul_crew сказав(ла):
Объясняю почему "свинячане".
Жители пос.Шевченки, между собой называли посёлок "Свинячим". Откуда такое самоназвание, я не знаю.
Натисніть, щоб розгорнути...

Це така була офіційна назва - хутір Шевченки (Свинячий).
Доказ:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Soul_crew сказав(ла):
Из слов старожилов Шевченков понял что кладбище было примерно на месте разворота 34 троллейбуса. Кто знает что-то о Рыжанке... может есть фото?
Натисніть, щоб розгорнути...

Ось кладовище хутора Рижого:
287121206f1ce743f342bd.webp

d2e078d9fb05a7bc2d69ff.webp


Кладовище було чітко на місці водойми - в північній "затоці" веслувального каналу (на березі якої автосалон "Ніссан" та пам'ятник про закладення парку 325-річчя Харкова). На форумі писали, що при розкопуванні каналу людям дозволили перепоховати могили своїх рідних, а безіменні могили лишилися. От ці могили й розгріб екскаватор разом з піском. Але ніякі могили не плавали у воді - то така байка.
 
Основними прізвищами Великої Данилівки на початку ХХ століття були такі: Бобро, Ярмак і... *****енко. І *****енків було дуже багато. Це не легенда, а переписи ХІХ ст. підтверджують такий факт. Але, через негативні асоціації стосовно їх прізвища, майже всі *****енки змінили своє прізвище. І нині *****енків в тому селищі - кілька людей лишилося.
 
гопникХТЗ сказав(ла):
Основними прізвищами Великої Данилівки на початку ХХ століття були такі: Бобро, Ярмак і... *****енко. І *****енків було дуже багато. Це не легенда, а переписи ХІХ ст. підтверджують такий факт. Але, через негативні асоціації стосовно їх прізвища, майже всі *****енки змінили своє прізвище. І нині *****енків в тому селищі - кілька людей лишилося.
Натисніть, щоб розгорнути...

Щонайменше одну родину Педоренків з Данилівки я знаю. Прізвище пишуть через "е"... Педоренко. Також перебуваючи на цвинтарях (Котлярівському й Бочанському) окрім названих Вами помітив що часто зустрічаються прізвища Чуйко, Манжос та Свидло.
 
гопникХТЗ сказав(ла):
Це така була офіційна назва - хутір Шевченки (Свинячий).
Доказ:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Натисніть, щоб розгорнути...

На одній мапі на місці Свинячого якийсь хутір Лащенковъ а на іншій (1927) Шевченки передвинуті аж за річку на місце Тюринки чи Журавлівки (?)
 
Soul_crew сказав(ла):
Щонайменше одну родину Педоренків з Данилівки я знаю. Прізвище пишуть через "е"... Педоренко. Також перебуваючи на цвинтарях (Котлярівському й Бочанському) окрім названих Вами помітив що часто зустрічаються прізвища Чуйко, Манжос та Свидло.
Натисніть, щоб розгорнути...

Ото ж саме ці вирішили виправити на "е", інші на Фидоренко та ін., але півсела Данилівка були *****енками.
 
Soul_crew сказав(ла):
На одній мапі на місці Свинячого якийсь хутір Лащенковъ а на іншій (1927) Шевченки передвинуті аж за річку на місце Тюринки чи Журавлівки (?)
Натисніть, щоб розгорнути...

кварталів Шевченки у місті - 2.

Один на правобережжі, спочатку був хутором Шевченков/Шивченков. Розташовувався там, де Герасимівська вулиця (
8f45c3310b2d68d09a47.webp
)

А другий на лівобережжі, спочатку був хутором "Лащенков", а потім став селом Шевченки (
Мапа_Харкова_та_околиць_1863_року.jpg
)
 
519-мікрорайон (між Шевченками та Журавлівським водосховищем, а також між метродепо та вул. Блюхера) було заплановано, як суто студентський квартал з інститутами та гуртожитками. Ось чому станцію метро було вирішено назвати, як "Студентська". Планувалося тут побудувати десь 6 інститутів, але встигли збудувати лише 3 (педагогічний, фармацевтичний та автодорожній), і те - з деякими недобудованими корпусами або закинутими фундаментами від запланованих корпусів.

І між фармацевтичним університетом та гаражами десь аж до 2002 року стояв недобудований ВУЗ. Це, якби не розпад СРСР, міг бути інститут культури або УІПА. Ось той ВУЗ на аерофотознімку 2000 року:
4a2ca70c0d31ec1032f8148f.webp
 
Потім той довгобуд розібрали, й на його місці зараз розташована мормонська церква.
 
Водоймища міста: Є й на Салтівці річки

До недавнього часу в річку Харків впадали чотири притоки: невеличка річечка Очеретянка, два струмки з лівого берега та Немишля. Нині однойменна з містом річка збирає воду з площі 1160 квадратних кілометрів. У цьому їй допомогла забудова житлового масиву.
За межею міста бере свій початок струмок В'ялий. Він збирає дощову і талу воду з площі 55 квадратних кілометрів. В долині цього струмка утворене В'ялівське водоймище місткістю 10 мільйонів кубометрів. Воду з нього використовує місто.
З Салтівським масивом водоймище поряд. При наявності хорошої дороги сюди можна дістатися за 10— 15 хвилин.
Збудоване водоймише у роки перших п'ятирічок і називалося тоді "Водобуд". Місткість його близько 5 мільйонів кубометрів. Після реконструкції воно збільшилося вдвічі. В'ялівське водоймише відіграє зараз важливу роль. Вода із Сіверського Дінця трубами подається у водоймище, а звідси ці запаси потрапляють у річку Харків. Особливе значення В'ялівсьчого водоймища влітку, коли Харків міліє. Вода промиває Журавлівське водоймище, русло річки в центрі міста і подасться заводам для технічних потреб
Ще одна притока річки Харків — струмок Ольхівець довжиною близько 12 кілометрів. Меж міста сягає лише гирло річки, а основне русло — з північного сходу Салтівського масиву.
З боку селища Велика Данилівка в річку Харків впадає струмок, що збирає воду з підземних холодних і прозорих джерел. Дві балки джерельною водою живлять цей струмок. Одна з назвою Манжосів яр, поблизу об'їзної автотраси, інша, що раніше мала назву Кітлярчич яр, або нинішню Кручанська. Її добре знають мешканці 524, 531 і 533 мікрорайонів та вулиці Командарма Уборевича. До крниць на дні балки з відрами й бідончиками ходять сотні людей. Чудова вода фонтанує з-під землі. Та їй загрожує «перспектива» замулення. Будівельники вирішили утворити в яру смітник. Не по-господарськи зроблено!
Ще одна лівобережна притока річки Харків бере початок а балці Глибокий яр, що відділяє 602, 603, 605 і 615 мікрорайони від інших салтівських масивів. В основному будівельні роботи тут завершені. Настав час упорядкувати це місце, щоб зберегти природні джерела води. Схили балки можна і треба обсадити деревами, і тут виросте чудовий парк. Коли не зробити цього вчасно, - балка перетвориться на звалище, чому початок, до речі, уже зроблено.
Струмки в районі Салтівки невеличкі. Але їх обов'язково треба зберегти і максимально використати. Це єдині джерела води на величезному масиві, і вони можуть дати людям користь.

І. САРАТОВ, кандидат технічних наук.


Газета "Вечірній Харків", 17 квітня 1974 року
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу