Статус:
Offline
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 206708
Адреса: Харків
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 206708
Адреса: Харків
- 🟠 20:37 Загроза ударних БпЛА Загроза БпЛА типу «Шахед»#м_Харків_та_Харківська_територіальна_громада
- #1
Сьогодні 9 вересня: яке свято та день в історії
9 вересня 1769 року народився автор "Енеїди" та "Наталки-Полтавки" Іван Котляревський. У 1886-му підписали Бернську конвенцію, яка захистила авторське право. У 1913-му Петро Нестеров першим у світі виконав "мертву петлю" – у небі над Києвом. У 1944-му УРСР та Польща уклали договір "про взаємний обмін населенням", за яким українців виселяли з етнічних земель. У 2022-му з'явилися перші фотографії воїнів ЗСУ на підступах до Куп'янська.
Свята та пам'ятні дати 9 вересня
9 вересня у світі – Всесвітній день сільського господарства, Міжнародний день захисту від нападів у сфері освіти, Міжнародний день поширення інформації про фетальний алкогольний синдром.
Також відзначають: День тестера, Всесвітній день електромобілів, Міжнародний день краси.
9 вересня в історії
9 вересня 1769 року в Полтаві народився майбутній автор "Енеїди" та перших українських п'єс ("Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник") Іван Котляревський.
Його вважають фундатором сучасної української літератури. Котляревський ще під час навчання в духовній семінарії (яку не закінчив) почав писати вірші та публікувався у сатиричному альманаху "Полтавська муха". Працював він канцеляристом, як свого часу та його батько, і підробляв викладацькою діяльністю у поміщицьких сім'ях.
"З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському полку. Вірогідно, такий поворот долі став наслідком нещасливого кохання: Іван Петрович закохався у 20-річну Марію Семенівну, бідну родичку господаря, в якого працював домашнім учителем, але дівчина вже була обіцяна іншому і мала стати дружиною багатого вдівця", - наводить епізод із біографії Котляревського Український інститут національної пам'яті.
Перші три частини "Енеїди" Котляревський написав у 1794-1796 роках. Рукопис потрапив до конотопського поміщика Максима Парпури. Він завідував друкарнею медичної колегії в Петербурзі та видав "Енеїду" власним коштом, коли Котляревський якраз служив в армії. Як автор поставився до такого самовілля видавця, можна судити з того, що він "помістив Парпуру до пекла" - в доповненому четвертою частиною виданні "Енеїди" 1809 року. "Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику, гарячу мідь лили за шкуру і розпинали на бику. Натуру мав він дуже бридку, кривив душею для прибитку, чужеє оддавав в печать", - оцінив "заслуги" Парпури Котляревський.
Попри це, з легкої руки видавця "Енеїда" набула популярності. Вона стала першим твором української літератури, написаним народною мовою. І саме з неї розпочалося формування української літературної мови. А відомий твір українського автора був далеко за межами його рідної Полтави.
"Відомо, що "Енеїду" з автографом автора дбайливо зберігав імператор Алєксандр I, примірник твору мав навіть Наполеон I Бонапарт", - зазначають в УІНП.
З військової служби, де Котляревський брав участь у реальних боях, він пішов у відставку у 1808-му, в чині капітана. Одразу влаштуватися на роботу не зміг. Лише у 1810-му став доглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян у Полтаві. Згодом він перетворив цей заклад на зразковий. З 1818 до 1821 року був керівником Полтавського театру, який сам і організував. Для цього театру він і написав у 1819-му драми "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник". Помер Котляревський 10 листопада 1838 року в Полтаві. Перед тим він відпустив на волю шість своїх кріпаків і роздав усе майно родичам і знайомим. Він ніколи не був одружений і не мав дітей, тому садибу Котляревського успадкувала його економка. Повний текст "Енеїди" (у шести частинах) опублікували вже посмертно – у 1842-му.
9 вересня 1886 року підписали Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів. Розробляли документ за участю відомого французького письменника Віктора Гюго та його "Міжнародної асоціації літератури та мистецтва". Першими свої підписи під цією міжнародною угодою поставили представники Бельгії, Великої Британії, Гаїті, Іспанії, Італії, Ліберії, Німеччини, Тунісу, Франції та Швейцарії. Конвенція встановила, що своє право на творчий доробок автор не має додатково декларувати або оформлювати. Воно автоматично діє з моменту, як тільки твір зафіксований на будь-якому фізичному носії (у вигляді рукопису, наприклад). Авторське право діє, поки сам автор не відмовиться від нього або не сплине визначений строк. Ще однією важливою новацією Бернської конвенції стало те, що всі країни, які до неї приєдналися, погодилися захищати авторські права на твір, який створили в будь-якій з країн – учасниць угоди. До того твори, які публікувалися в одній країні, в іншій уже могли передруковувати, не рахуючись із правами авторів. Зараз членами Бернської конвенції є 168 країн світу (за даними на грудень 2014 року).
9 вересня 1913 року військовий льотчик Петро Нестеров першим у світі виконав "мертву петлю". Це сталося над Сирецьким військовим аеродромом у Києві.
Сам Нестеров – росіянин, він народився в Нижньому Новгороді та навчався в Петербурзі. До Києва прибув у 1912 році. Жив на Печерську та був активним членом Київського товариства повітроплавання.
"Маючи ґрунтовні знання з математики та механіки, теоретично обґрунтував можливість виконання глибоких віражів. І все літо тренувався, аби здійснити вертикальний політ замкненим колом – "мертву петлю". Тодішні двигуни під час польотів часто глухли, що призводило до гибелі пілотів. І Петро Нестеров вважав, що виконання такої фігури дозволить перезапустити двигун. 9 вересня 1913-го на новому літаку "Ньюпор-ІV" піднявся над Сирецьким військовим літовищем і на висоті 600 метрів уперше у світі виконав "мертву петлю". Подія викликала світовий розголос. Петро Нестеров отримав чергове військове звання, Київське товариство повітроплавання нагородило його золотою медаллю", – пише Український інститут національної пам'яті.
Загинув Нестеров на початку Першої світової війни, коли першим у світі здійснив таран ворожого літака (8 вересня 1914 року). Похований у Києві.
9 вересня 1944 року УРСР і Польща уклали договір, який називався "Угода між Урядом Української РСР та Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР". По суті, йшлося, звичайно, не про евакуацію, а про депортацію. Українців примусово виселяли з етнічних земель, так само як і поляків, які опинилися по радянський бік кордону. Докладніше.
9 вересня 2022 року з'явилися перші фотографії воїнів ЗСУ на підступах до Куп'янська.
Вночі Інститут вивчення війни зробив прогноз, що ЗСУ звільнять Куп'янськ протягом 72 годин. Українські захисники одразу ж підтвердили ці очікування. Уже за кілька годин з'явилися фото біля стели на в'їзді до Куп'янська. У Балаклії цього дня вже розпочалися фільтраційні заходи: шукали колаборантів та окупантів, що "загубилися". Російські ставленики тим часом оголосили евакуацію з Куп'янська, Ізюма та Великого Бурлука. Увечері президент України Володимир Зеленський повідомив, що ЗСУ звільнили та взяли під контроль понад 30 населених пунктів Харківської області.
Церковне свято 9 вересня
9 вересня вшановують пам’ять праведних Богоотців Йоакима та Анни – батьків святої Діви Марії – та мученика Северіана. Северіан постраждав за Христа у Севастії Вірменській під час гонінь на християн імператора Ліцинія. Северіан відвідував і підтримував у катівні ув'язнених 40 мучеників, яких катували в Севастійському озері. За пів року й самого Северіана притягли до суду за сповідування християнства. Його жорстоко катували, а потім кинули до в'язниці. Дорогою до в’язниці мученик переконував людей на вулицях міста вірити в Христа. Через п'ять днів Северіана знову привели до правителя, він вдруге відмовився принести жертву ідолам і знову був підданий жорстоким мукам. Після цього святого стратили.
Народні прикмети
Якщо 9 вересня ще є комарі, то зима буде м'якою.
Якщо верба скинула листя – зима буде ранньою.
Якщо в цей день випав сніг, то наступного року буде поганий урожай.
Що не можна робити 9 вересня
Не можна брати та давати гроші в борг чи розв'язувати будь-які фінансові проблеми.
День не підходить для переїзду та тривалих подорожей.
Не можна спати під місячним світлом.
Автор: Ксения Щитова
9 вересня 1769 року народився автор "Енеїди" та "Наталки-Полтавки" Іван Котляревський. У 1886-му підписали Бернську конвенцію, яка захистила авторське право. У 1913-му Петро Нестеров першим у світі виконав "мертву петлю" – у небі над Києвом. У 1944-му УРСР та Польща уклали договір "про взаємний обмін населенням", за яким українців виселяли з етнічних земель. У 2022-му з'явилися перші фотографії воїнів ЗСУ на підступах до Куп'янська.
Свята та пам'ятні дати 9 вересня
9 вересня у світі – Всесвітній день сільського господарства, Міжнародний день захисту від нападів у сфері освіти, Міжнародний день поширення інформації про фетальний алкогольний синдром.
Також відзначають: День тестера, Всесвітній день електромобілів, Міжнародний день краси.
9 вересня в історії
9 вересня 1769 року в Полтаві народився майбутній автор "Енеїди" та перших українських п'єс ("Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник") Іван Котляревський.
Його вважають фундатором сучасної української літератури. Котляревський ще під час навчання в духовній семінарії (яку не закінчив) почав писати вірші та публікувався у сатиричному альманаху "Полтавська муха". Працював він канцеляристом, як свого часу та його батько, і підробляв викладацькою діяльністю у поміщицьких сім'ях.
"З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському полку. Вірогідно, такий поворот долі став наслідком нещасливого кохання: Іван Петрович закохався у 20-річну Марію Семенівну, бідну родичку господаря, в якого працював домашнім учителем, але дівчина вже була обіцяна іншому і мала стати дружиною багатого вдівця", - наводить епізод із біографії Котляревського Український інститут національної пам'яті.
Перші три частини "Енеїди" Котляревський написав у 1794-1796 роках. Рукопис потрапив до конотопського поміщика Максима Парпури. Він завідував друкарнею медичної колегії в Петербурзі та видав "Енеїду" власним коштом, коли Котляревський якраз служив в армії. Як автор поставився до такого самовілля видавця, можна судити з того, що він "помістив Парпуру до пекла" - в доповненому четвертою частиною виданні "Енеїди" 1809 року. "Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику, гарячу мідь лили за шкуру і розпинали на бику. Натуру мав він дуже бридку, кривив душею для прибитку, чужеє оддавав в печать", - оцінив "заслуги" Парпури Котляревський.
Попри це, з легкої руки видавця "Енеїда" набула популярності. Вона стала першим твором української літератури, написаним народною мовою. І саме з неї розпочалося формування української літературної мови. А відомий твір українського автора був далеко за межами його рідної Полтави.
"Відомо, що "Енеїду" з автографом автора дбайливо зберігав імператор Алєксандр I, примірник твору мав навіть Наполеон I Бонапарт", - зазначають в УІНП.
З військової служби, де Котляревський брав участь у реальних боях, він пішов у відставку у 1808-му, в чині капітана. Одразу влаштуватися на роботу не зміг. Лише у 1810-му став доглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян у Полтаві. Згодом він перетворив цей заклад на зразковий. З 1818 до 1821 року був керівником Полтавського театру, який сам і організував. Для цього театру він і написав у 1819-му драми "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник". Помер Котляревський 10 листопада 1838 року в Полтаві. Перед тим він відпустив на волю шість своїх кріпаків і роздав усе майно родичам і знайомим. Він ніколи не був одружений і не мав дітей, тому садибу Котляревського успадкувала його економка. Повний текст "Енеїди" (у шести частинах) опублікували вже посмертно – у 1842-му.
9 вересня 1886 року підписали Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів. Розробляли документ за участю відомого французького письменника Віктора Гюго та його "Міжнародної асоціації літератури та мистецтва". Першими свої підписи під цією міжнародною угодою поставили представники Бельгії, Великої Британії, Гаїті, Іспанії, Італії, Ліберії, Німеччини, Тунісу, Франції та Швейцарії. Конвенція встановила, що своє право на творчий доробок автор не має додатково декларувати або оформлювати. Воно автоматично діє з моменту, як тільки твір зафіксований на будь-якому фізичному носії (у вигляді рукопису, наприклад). Авторське право діє, поки сам автор не відмовиться від нього або не сплине визначений строк. Ще однією важливою новацією Бернської конвенції стало те, що всі країни, які до неї приєдналися, погодилися захищати авторські права на твір, який створили в будь-якій з країн – учасниць угоди. До того твори, які публікувалися в одній країні, в іншій уже могли передруковувати, не рахуючись із правами авторів. Зараз членами Бернської конвенції є 168 країн світу (за даними на грудень 2014 року).
9 вересня 1913 року військовий льотчик Петро Нестеров першим у світі виконав "мертву петлю". Це сталося над Сирецьким військовим аеродромом у Києві.
Сам Нестеров – росіянин, він народився в Нижньому Новгороді та навчався в Петербурзі. До Києва прибув у 1912 році. Жив на Печерську та був активним членом Київського товариства повітроплавання.
"Маючи ґрунтовні знання з математики та механіки, теоретично обґрунтував можливість виконання глибоких віражів. І все літо тренувався, аби здійснити вертикальний політ замкненим колом – "мертву петлю". Тодішні двигуни під час польотів часто глухли, що призводило до гибелі пілотів. І Петро Нестеров вважав, що виконання такої фігури дозволить перезапустити двигун. 9 вересня 1913-го на новому літаку "Ньюпор-ІV" піднявся над Сирецьким військовим літовищем і на висоті 600 метрів уперше у світі виконав "мертву петлю". Подія викликала світовий розголос. Петро Нестеров отримав чергове військове звання, Київське товариство повітроплавання нагородило його золотою медаллю", – пише Український інститут національної пам'яті.
Загинув Нестеров на початку Першої світової війни, коли першим у світі здійснив таран ворожого літака (8 вересня 1914 року). Похований у Києві.
9 вересня 1944 року УРСР і Польща уклали договір, який називався "Угода між Урядом Української РСР та Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР". По суті, йшлося, звичайно, не про евакуацію, а про депортацію. Українців примусово виселяли з етнічних земель, так само як і поляків, які опинилися по радянський бік кордону. Докладніше.
9 вересня 2022 року з'явилися перші фотографії воїнів ЗСУ на підступах до Куп'янська.
Вночі Інститут вивчення війни зробив прогноз, що ЗСУ звільнять Куп'янськ протягом 72 годин. Українські захисники одразу ж підтвердили ці очікування. Уже за кілька годин з'явилися фото біля стели на в'їзді до Куп'янська. У Балаклії цього дня вже розпочалися фільтраційні заходи: шукали колаборантів та окупантів, що "загубилися". Російські ставленики тим часом оголосили евакуацію з Куп'янська, Ізюма та Великого Бурлука. Увечері президент України Володимир Зеленський повідомив, що ЗСУ звільнили та взяли під контроль понад 30 населених пунктів Харківської області.
Церковне свято 9 вересня
9 вересня вшановують пам’ять праведних Богоотців Йоакима та Анни – батьків святої Діви Марії – та мученика Северіана. Северіан постраждав за Христа у Севастії Вірменській під час гонінь на християн імператора Ліцинія. Северіан відвідував і підтримував у катівні ув'язнених 40 мучеників, яких катували в Севастійському озері. За пів року й самого Северіана притягли до суду за сповідування християнства. Його жорстоко катували, а потім кинули до в'язниці. Дорогою до в’язниці мученик переконував людей на вулицях міста вірити в Христа. Через п'ять днів Северіана знову привели до правителя, він вдруге відмовився принести жертву ідолам і знову був підданий жорстоким мукам. Після цього святого стратили.
Народні прикмети
Якщо 9 вересня ще є комарі, то зима буде м'якою.
Якщо верба скинула листя – зима буде ранньою.
Якщо в цей день випав сніг, то наступного року буде поганий урожай.
Що не можна робити 9 вересня
Не можна брати та давати гроші в борг чи розв'язувати будь-які фінансові проблеми.
День не підходить для переїзду та тривалих подорожей.
Не можна спати під місячним світлом.
Автор: Ксения Щитова
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.