Статус:
Offline
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204515
Адреса: Харків
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204515
Адреса: Харків
- 🔴 02:28 Повітряна тривога в Харків.обл.
- #1
Сьогодні 30 серпня: який день в історії
30 серпня 1919 року українські війська звільнили Київ від більшовицьких загарбників – проте слідом туди увірвалися "білі". У 1991 році Верховна Рада України остаточно заборонила Компартію та вирішила питання власності радянських установ і підприємств на території країни. Азербайджан цього дня затвердив Декларацію незалежності. 30 серпня 1700 року багато хто вважає днем початку Великої Північної війни, проте це не так.
Свята та пам'ятні дати 30 серпня
У світі – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Також відзначають: Міжнародний день китової акули, Дня народження електричного пилотяга, День іграшки-пружинки "Slinky" (тої самої, яка мала бути у кожного школяра у 1990-х).
30 серпня в історії
30 серпня 1700 року часто називають днем початку Великої Північної війни, проте це не так. Насправді, цього дня у війну зі Швецією вступило Московське царство, а сама війна тривала з лютого 1700 року. Вона стала однією з найтриваліших і найнесподіваніших як за розвитком, так і наслідками в історії Європи.
На відміну від ХХ століття, у ХVIII не було заведено навіть "для галочки" шукати офіційного приводу для початку бойових дій. Бажання захопити чужу територію було достатньо. Саме за таким сценарієм склалися передумови Великої Північної війни. Головними противниками стали: Швеція (союзником якої у 1708 – 1710 роках були українські козаки) з одного боку та з іншого – Московія, Данія з Норвегією та Саксонія (згодом – Річ Посполита, адже курфюрст Саксонії Август II Сильний був і польським королем). На момент початку війни з усіх перерахованих країн найпотужнішою була саме Швеція. Вона ж контролювала більшу частину Балтійського моря та території на його узбережжях (у тому числі сучасні Балтійські країни та Фінську затоку). Сусіди Швеції планували заперечити її право на такий контроль. Кожна мала свої причини цього. Московський цар Петро I, як відомо, мав маніакальну ідею, яку згодом висловив поет Пушкін - "в Европу прорубить окно". Він хотів будь-що-будь отримати для свого царства вихід до Балтійського моря. Війни, які йшли на території Балтії протягом XVII століття, принесли московитам лише тимчасовий успіх (на пару років), надалі все захоплене довелося повернути шведам. Данію з Норвегією (об'єднані на той час), звісно, цікавили території не на південному березі Балтійського моря, а на північному – саме на півдні Скандинавського півострова. Були в них і суто політичні та економічні розбіжності зі шведами. Август II розраховував повернути Речі Посполитій Ліфляндію (Лівонію), щоб виконати обіцянку, яку давав при обранні на престол.
Усі країни, які мали плани на шведські території, у 1699 році оформили договір (на початку - Московія з Данією-Норвегією, далі долучалися інші учасники). Цей договір припускав, що московити оголосять війну шведам після укладання миру з Османською імперією. Саме це й спричинило "запізнення росіян на війну". Восени 1699 року до переговорів приєдналися представники Августа II. Саме війська Саксонії вступили у війну першими - 12 лютого 1700 року вони обложили Ригу. Слідом у Гольштейн-Готторпське герцогство розпочали вторгнення данці.
Ці та наступні бойові дії для всіх нападників були невдалими. На початку війни доля однозначно була на боці 18-річного короля Швеції Карла XII. Поки саксонці не могли взяти Ригу, війська Карла висадилися під Копенгагеном. Данія-Норвегія уклала зі Швецією мирний договір, публічно відмовившись від союзу з Августом II Сильним. Перемога, здавалося, була "в кишені" у Швеції. Але саме в цей момент Османська імперія уклала мирний договір з Московським царством, й у війну вступили війська Петра I. Також більш ніж невдало - уже 19 листопада 1700 року шведи розгромили росіян під Нарвою. Бій був настільки бездарним для московського війська, що у Європі сформувався образ абсолютно небоєздатної російської армії.
Надалі така недооцінка противника, у якого "м'ясо ніколи не закінчується", зіграла з Карлом XII злий жарт. Шведський король захопився вирішенням питань із найближчими сусідами – вдарив по військах Августа II, а московитам дав час відновитися. Хоча вони вели наступальні операції з 1702 року, всерйоз Карл зосередився на "московському питанні" лише у 1708-му. Він розпочав похід на півночі – на Смоленськ та Москву, проте після низки невдач вирішив "перейти" на південь – в Україну. Там до шведів приєдналося козацьке військо гетьмана Мазепи. А переломна битва цієї війни сталася під Полтавою у 1709 році. Україна там втратила шанси позбутися московських загарбників і відновити незалежність, а Швеція зрештою безповоротно втратила лідируючі позиції у Європі. Попри вирішальну роль боїв в Україні для Великої Північної війни, вона тривала ще понад десять років після Полтавської битви. Московити паралельно зазнали тяжкої поразки від Османської імперії, віддавши туркам Азов. Але вже 1717 року війська Петра I змогли перенести військові дії на територію Шведської імперії. До остаточної поразки Карл XII не дожив - загинув під час облоги фортеці на території Норвегії (короля вбила "шальна" куля). Тож "миритися" з противниками довелося вже наступниці Карла - його сестрі Ульріці-Елеонорі. Поступово вона домовилася про мир з європейськими сусідами, суттєво поступившись територією. Однак, навіть прибравши решту фронтів, шведи так і не могли позбутися "набігів московської орди". Війська Петра I періодично десантувалися на шведському узбережжі. Мирний договір підписали 10 вересня 1721 року. Шведи поступилися московитам Балтією та частиною Карелії.
30 серпня 1901 року англійський винахідник Губерт Сесіл Бут отримав патент на електричний пилотяг. На той момент пилотяги існували вже пів століття – перший запатентували у 1869 році. Однак вони були механічними: щоб позбутися пилу в кімнаті, потрібно було одночасно рухати конструкцію та крутити ручку. Губерт Бут розробив пристрій, що працював від двигуна внутрішнього згоряння. Однак і ця конструкція мала суттєві недоліки – вона була надто громіздкою.
Надалі Бут працював над моделлю з електричним двигуном. Його пилотяг усе одно був дуже далеким від сучасних механізмів. Але він таки запатентував його, і спочатку продавав не самі пилотяги, а послуги з прибирання. Зокрема, моторизований пилотяг Бута очищав килими під час підготовки Вестмінстерського абатства до коронації Едуарда VII у 1901 році.
30 серпня 1919 року українські війська увійшли до Києва, виганяючи звідти більшовицьких загарбників. На жаль, цей успіх став дуже нетривалим, а до історії увійшов як "Київська катастрофа". Адже, здобувши столицю, війська УНР та ЗУНР згодом втратили якщо не все, то майже все. Звільнення Києва стало піком наступальної операції на Київ – Одесу, яка розпочалася 16 липня 1919 року. Війська швидко просувалися Україною, проте це багато в чому відбувалося завдяки тому, що більшовики воювали на два фронти – проти УНР та "білих" (білогвардійської Добровольчої армії генерала Денікіна). Києва українське військо та "білі" досягли майже одночасно. Але українці зайняли місто першими. 30 серпня 1919 року до столиці, яку більшовики здали майже без бою, зайшли перші загони під командуванням генерала Антіна Кравса. Вони мали наказ - взяти під охорону мости через Дніпро. Але вже наступного дня – 31 серпня – одним із цих мостів до центральної частини Києва з лівого берега увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії під командуванням генерала Миколи Брєдова.
Командувач Української галицької армії Мирон Тарнавський наказав відступати, що українські війська зробили в ніч із 31 серпня на 1 вересня. Надалі військове командування, яке не вступило в бій за Київ з білогвардійцями, потрапило під слідство, що його організував Євген Петрушевич. Тарнавського та Кравса визнали винними у здачі Києва. Але перебіг подій уже було не змінити. 1 вересня в Києві вже заправляли білогвардійці. Вони розклеїли по місту заяву генерала Брєдова, що дуже нагадувала сучасні гасла російських "освободителей": "Отныне и навсегда Киев возвращается в состав единой и неделимой России". Українські війська протягом осені продовжували відступати.
30 серпня 1991 року в Азербайджані затвердили Декларацію про відновлення державної незалежності республіки. У тексті Верховна Рада Азербайджанської Республіки послалася на те, що з 1918 по 1920 роки Азербайджан існував як незалежна та визнана міжнародною спільнотою держава. При цьому День незалежності в Азербайджані відзначають не в цю дату, а пізніше – 18 жовтня (цього дня 1991 року сесія Верховної Ради республіки прийняла Конституційний акт про державну незалежність).
30 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила низку рішень, продовжуючи курс державного будівництва. Так, вийшов Указ президії ВР України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" , а також указ "Про заборону діяльності Комуністичної партії України" , який став логічним продовженням м'якшого попереднього рішення призупинити діяльність КПУ
Церковне свято 30 серпня
30 серпня вшановують пам'ять святителів Олександра, Йоана та Павла Нового. Усі троє в різні часи були патріархами Константинопольськими. Олександр жив у IV столітті та брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї (як вікарій тодішнього патріарха Митрофана). Олександр, як і його попередник Митрофан, боровся з єрессю аріанства. За його молитвою дістав покарання сам засновник цього лжевчення Арій – він несподівано захворів і помер. А святитель Олександр прожив до 98 років. Йоан жив у VI столітті. Був відомий дуже суворим способом життя. Не хотів приймати звання патріарха, навіть планував утечу. Втім погодився після пророчого видіння. Навіть у сані патріарха жив дуже скромно, після його смерті залишилися лише дерев'яна постіль, лляна сорочка та старий верхній одяг. Павло Новий жив у VIII столітті – за часів імператора-іконоборця Лева Копроніма. Патріарх спілкувався з іконоборцями, проте після смерті імператора намагався відновити шанування ікон. Коли ж зрозумів, що не може здійснити це і не принесе користі церкві, залишив престол, пішов у монастир, де й помер 784 року.
Народні прикмети
Якщо на деревах горобини багато ягід, то осінь буде дощовою й холодною.
Якщо на рослинах багато павутиння – осінь буде погожою.
Якщо в небі високо літають птиці, то осінь буде теплою.
Що не можна робити 30 серпня
Не можна купувати нові речі – придбання будуть невдалими.
Не можна рахувати дріб'язок до полудня.
Не можна встановлювати паркан у своєму домоволодінні.
Автор: Ксения Щитова
30 серпня 1919 року українські війська звільнили Київ від більшовицьких загарбників – проте слідом туди увірвалися "білі". У 1991 році Верховна Рада України остаточно заборонила Компартію та вирішила питання власності радянських установ і підприємств на території країни. Азербайджан цього дня затвердив Декларацію незалежності. 30 серпня 1700 року багато хто вважає днем початку Великої Північної війни, проте це не так.
Свята та пам'ятні дати 30 серпня
У світі – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Також відзначають: Міжнародний день китової акули, Дня народження електричного пилотяга, День іграшки-пружинки "Slinky" (тої самої, яка мала бути у кожного школяра у 1990-х).
30 серпня в історії
30 серпня 1700 року часто називають днем початку Великої Північної війни, проте це не так. Насправді, цього дня у війну зі Швецією вступило Московське царство, а сама війна тривала з лютого 1700 року. Вона стала однією з найтриваліших і найнесподіваніших як за розвитком, так і наслідками в історії Європи.
На відміну від ХХ століття, у ХVIII не було заведено навіть "для галочки" шукати офіційного приводу для початку бойових дій. Бажання захопити чужу територію було достатньо. Саме за таким сценарієм склалися передумови Великої Північної війни. Головними противниками стали: Швеція (союзником якої у 1708 – 1710 роках були українські козаки) з одного боку та з іншого – Московія, Данія з Норвегією та Саксонія (згодом – Річ Посполита, адже курфюрст Саксонії Август II Сильний був і польським королем). На момент початку війни з усіх перерахованих країн найпотужнішою була саме Швеція. Вона ж контролювала більшу частину Балтійського моря та території на його узбережжях (у тому числі сучасні Балтійські країни та Фінську затоку). Сусіди Швеції планували заперечити її право на такий контроль. Кожна мала свої причини цього. Московський цар Петро I, як відомо, мав маніакальну ідею, яку згодом висловив поет Пушкін - "в Европу прорубить окно". Він хотів будь-що-будь отримати для свого царства вихід до Балтійського моря. Війни, які йшли на території Балтії протягом XVII століття, принесли московитам лише тимчасовий успіх (на пару років), надалі все захоплене довелося повернути шведам. Данію з Норвегією (об'єднані на той час), звісно, цікавили території не на південному березі Балтійського моря, а на північному – саме на півдні Скандинавського півострова. Були в них і суто політичні та економічні розбіжності зі шведами. Август II розраховував повернути Речі Посполитій Ліфляндію (Лівонію), щоб виконати обіцянку, яку давав при обранні на престол.
Усі країни, які мали плани на шведські території, у 1699 році оформили договір (на початку - Московія з Данією-Норвегією, далі долучалися інші учасники). Цей договір припускав, що московити оголосять війну шведам після укладання миру з Османською імперією. Саме це й спричинило "запізнення росіян на війну". Восени 1699 року до переговорів приєдналися представники Августа II. Саме війська Саксонії вступили у війну першими - 12 лютого 1700 року вони обложили Ригу. Слідом у Гольштейн-Готторпське герцогство розпочали вторгнення данці.
Ці та наступні бойові дії для всіх нападників були невдалими. На початку війни доля однозначно була на боці 18-річного короля Швеції Карла XII. Поки саксонці не могли взяти Ригу, війська Карла висадилися під Копенгагеном. Данія-Норвегія уклала зі Швецією мирний договір, публічно відмовившись від союзу з Августом II Сильним. Перемога, здавалося, була "в кишені" у Швеції. Але саме в цей момент Османська імперія уклала мирний договір з Московським царством, й у війну вступили війська Петра I. Також більш ніж невдало - уже 19 листопада 1700 року шведи розгромили росіян під Нарвою. Бій був настільки бездарним для московського війська, що у Європі сформувався образ абсолютно небоєздатної російської армії.
Надалі така недооцінка противника, у якого "м'ясо ніколи не закінчується", зіграла з Карлом XII злий жарт. Шведський король захопився вирішенням питань із найближчими сусідами – вдарив по військах Августа II, а московитам дав час відновитися. Хоча вони вели наступальні операції з 1702 року, всерйоз Карл зосередився на "московському питанні" лише у 1708-му. Він розпочав похід на півночі – на Смоленськ та Москву, проте після низки невдач вирішив "перейти" на південь – в Україну. Там до шведів приєдналося козацьке військо гетьмана Мазепи. А переломна битва цієї війни сталася під Полтавою у 1709 році. Україна там втратила шанси позбутися московських загарбників і відновити незалежність, а Швеція зрештою безповоротно втратила лідируючі позиції у Європі. Попри вирішальну роль боїв в Україні для Великої Північної війни, вона тривала ще понад десять років після Полтавської битви. Московити паралельно зазнали тяжкої поразки від Османської імперії, віддавши туркам Азов. Але вже 1717 року війська Петра I змогли перенести військові дії на територію Шведської імперії. До остаточної поразки Карл XII не дожив - загинув під час облоги фортеці на території Норвегії (короля вбила "шальна" куля). Тож "миритися" з противниками довелося вже наступниці Карла - його сестрі Ульріці-Елеонорі. Поступово вона домовилася про мир з європейськими сусідами, суттєво поступившись територією. Однак, навіть прибравши решту фронтів, шведи так і не могли позбутися "набігів московської орди". Війська Петра I періодично десантувалися на шведському узбережжі. Мирний договір підписали 10 вересня 1721 року. Шведи поступилися московитам Балтією та частиною Карелії.
30 серпня 1901 року англійський винахідник Губерт Сесіл Бут отримав патент на електричний пилотяг. На той момент пилотяги існували вже пів століття – перший запатентували у 1869 році. Однак вони були механічними: щоб позбутися пилу в кімнаті, потрібно було одночасно рухати конструкцію та крутити ручку. Губерт Бут розробив пристрій, що працював від двигуна внутрішнього згоряння. Однак і ця конструкція мала суттєві недоліки – вона була надто громіздкою.
Надалі Бут працював над моделлю з електричним двигуном. Його пилотяг усе одно був дуже далеким від сучасних механізмів. Але він таки запатентував його, і спочатку продавав не самі пилотяги, а послуги з прибирання. Зокрема, моторизований пилотяг Бута очищав килими під час підготовки Вестмінстерського абатства до коронації Едуарда VII у 1901 році.
30 серпня 1919 року українські війська увійшли до Києва, виганяючи звідти більшовицьких загарбників. На жаль, цей успіх став дуже нетривалим, а до історії увійшов як "Київська катастрофа". Адже, здобувши столицю, війська УНР та ЗУНР згодом втратили якщо не все, то майже все. Звільнення Києва стало піком наступальної операції на Київ – Одесу, яка розпочалася 16 липня 1919 року. Війська швидко просувалися Україною, проте це багато в чому відбувалося завдяки тому, що більшовики воювали на два фронти – проти УНР та "білих" (білогвардійської Добровольчої армії генерала Денікіна). Києва українське військо та "білі" досягли майже одночасно. Але українці зайняли місто першими. 30 серпня 1919 року до столиці, яку більшовики здали майже без бою, зайшли перші загони під командуванням генерала Антіна Кравса. Вони мали наказ - взяти під охорону мости через Дніпро. Але вже наступного дня – 31 серпня – одним із цих мостів до центральної частини Києва з лівого берега увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії під командуванням генерала Миколи Брєдова.
Командувач Української галицької армії Мирон Тарнавський наказав відступати, що українські війська зробили в ніч із 31 серпня на 1 вересня. Надалі військове командування, яке не вступило в бій за Київ з білогвардійцями, потрапило під слідство, що його організував Євген Петрушевич. Тарнавського та Кравса визнали винними у здачі Києва. Але перебіг подій уже було не змінити. 1 вересня в Києві вже заправляли білогвардійці. Вони розклеїли по місту заяву генерала Брєдова, що дуже нагадувала сучасні гасла російських "освободителей": "Отныне и навсегда Киев возвращается в состав единой и неделимой России". Українські війська протягом осені продовжували відступати.
30 серпня 1991 року в Азербайджані затвердили Декларацію про відновлення державної незалежності республіки. У тексті Верховна Рада Азербайджанської Республіки послалася на те, що з 1918 по 1920 роки Азербайджан існував як незалежна та визнана міжнародною спільнотою держава. При цьому День незалежності в Азербайджані відзначають не в цю дату, а пізніше – 18 жовтня (цього дня 1991 року сесія Верховної Ради республіки прийняла Конституційний акт про державну незалежність).
30 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила низку рішень, продовжуючи курс державного будівництва. Так, вийшов Указ президії ВР України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" , а також указ "Про заборону діяльності Комуністичної партії України" , який став логічним продовженням м'якшого попереднього рішення призупинити діяльність КПУ
Церковне свято 30 серпня
30 серпня вшановують пам'ять святителів Олександра, Йоана та Павла Нового. Усі троє в різні часи були патріархами Константинопольськими. Олександр жив у IV столітті та брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї (як вікарій тодішнього патріарха Митрофана). Олександр, як і його попередник Митрофан, боровся з єрессю аріанства. За його молитвою дістав покарання сам засновник цього лжевчення Арій – він несподівано захворів і помер. А святитель Олександр прожив до 98 років. Йоан жив у VI столітті. Був відомий дуже суворим способом життя. Не хотів приймати звання патріарха, навіть планував утечу. Втім погодився після пророчого видіння. Навіть у сані патріарха жив дуже скромно, після його смерті залишилися лише дерев'яна постіль, лляна сорочка та старий верхній одяг. Павло Новий жив у VIII столітті – за часів імператора-іконоборця Лева Копроніма. Патріарх спілкувався з іконоборцями, проте після смерті імператора намагався відновити шанування ікон. Коли ж зрозумів, що не може здійснити це і не принесе користі церкві, залишив престол, пішов у монастир, де й помер 784 року.
Народні прикмети
Якщо на деревах горобини багато ягід, то осінь буде дощовою й холодною.
Якщо на рослинах багато павутиння – осінь буде погожою.
Якщо в небі високо літають птиці, то осінь буде теплою.
Що не можна робити 30 серпня
Не можна купувати нові речі – придбання будуть невдалими.
Не можна рахувати дріб'язок до полудня.
Не можна встановлювати паркан у своєму домоволодінні.
Автор: Ксения Щитова
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі