Статус:
Offline
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204553
Адреса: Харків
Реєстрація: 26.02.2007
Повідом.: 204553
Адреса: Харків
- 🔴 17:10 Повітряна тривога в Харків.обл.
- #1
Сьогодні 29 серпня: який день в історії
29 серпня – День пам'яті загиблих захисників України. Цього дня в різні роки з'явилися на світ електричний трансформатор та мотоцикл. У 1869-му народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський. У 1944-му почалося Словацьке національне повстання проти нацистів. У 1949-му в СРСР провели перше вдале випробування атомної бомби. У 2014-му сталася Іловайська трагедія.
Свята та пам'ятні дати 29 серпня
29 серпня – День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У світі – Міжнародний день дій проти ядерних випробувань.
Також відзначають: День народження мотоцикла, Міжнародний день каберне.
29 серпня в історії
29 серпня 1831 року стало "днем народження" електричного трансформатора. За даними різних історичних джерел, цього дня англійський вчений Майкл Фарадей або продемонстрував свій трансформатор у Королівському інституті в Лондоні, або зробив перший датований запис про нього.
Фарадей був учнем одного із засновників електрохімії Гамфрі Деві та на його запрошення з 1813 року працював у Королівському інституті. Попри те, що в молодого вченого не було надзвичайних здібностей до "високої" науки та точних розрахунків, він відомий як успішний експериментатор. Ще до створення трансформатора Фарадей здійснив низку досягнень у хімії, зокрема у 1823 році зміг провести зрідження хлору, у 1825-му отримав бензол.
Дослідженнями зв'язків між електричними та магнітними явищами Фарадей займався протягом 1920-х років, а на момент створення свого найвідомішого приладу був уже професором Королівського інституту. Оскільки на той час уже довели, що "електрика створює магнетизм", випробувач намагався виявити зворотний процес. І таки досяг успіху. Фарадей намотав на залізне кільце діаметром 15 см і товщиною 2 см два мідні дроти довжиною 15 і 18 см. Проводи між собою не були з'єднані й утворювали на двох частинах кільця своєрідні котушки. Кожен із кінців однієї з цих котушок винахідник підключив до батареї, що подавала електричний струм. А кожен із кінців іншої – до гальванометра (що вимірює струм). Коли експериментатор під'єднував батарею до однієї з котушок, стрілка гальванометра, що був підключений до іншої, реєструвала струм. Ефект швидко зникав, щоб відновити його, потрібно було відключати та заново вмикати батарею. Таким чином, магнітне поле, що виникало в кільці при підключенні першої котушки, створювало електричний струм у другій. Неодноразове вмикання та вимикання живлення генерувало те, що згодом отримало назву змінного струму. А відкриття Фарадея - електромагнітної індукції.
29 серпня 1869 року на Львівщині народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський.
Він походив із сім'ї греко-католицького священника. В юності служив в австрійській армії, а потім здобув класичну військову освіту у Львові та Відні. Після випуску мав звання лейтенанта австро-угорської армії. Брав участь у Першій світовій війні, під час якої на фронті зблизився зі старшинами українських січових стрільців. У січні 1916 року став командантом Вишкола УСС, який готував новобранців для цього підрозділу. Надалі обіймав різні військові посади в структурі Січових стрільців, а у 1917-му став командантом Куреня УСС. За часів гетьманату Скоропадського намагався створити загони УСС у Києві та Східній Галичині – там його заарештували поляки. Якийсь час Тарнавський перебував у таборі полонених, але в лютому 1919 року утік і приєднався до загонів УГА.
"Очолював бойову групу "Схід". Був одним із творців "Чортківської офензиви", за що отримав звання генерала-четаря та посаду головнокомандувача УГА. Але для українців тоді були драматичні часи. Після того, як 30 серпня 1919 року об’єднане українське військо здобуло Київ, довелося відступати. В УГА почалася епідемія тифу, відчувалася гостра нестача ліків, зброї та продовольства. Щоб врятувати армію, прийняв рішення піти на перемир’я з Добровольчою армією генерала Денікіна. 6 листопада 1919 року на залізничній станції Зятківці на Вінниччині було укладено договір, за яким УГА в повному складі з тиловими частинами переходила в розпорядження Антона Денікіна, натомість бійці отримували довгоочікуваний перепочинок, а хворі і поранені – лікування. Водночас УГА зберігала нейтралітет і право не брати участь у боях проти Армії УНР. Попри це дії Тарнавського були визнані самоуправством, генерала звільнили з посади головнокомандувача та віддали під трибунал", - описує цей непростий період життя Тарнавського Український інститут національної пам'яті.
Надалі він провів ще пів року в польському полоні, а після звільнення жив на Галичині, співпрацював із "Просвітою". Помер колишній командувач 29 червня 1938 року.
29 серпня 1885 року німецький інженер Готтліб Даймлер запатентував "машину для верхової їзди з гасовим двигуном", тобто перший мотоцикл.
Зараз Даймлер набагато відоміший своїми подальшими досягненнями, адже саме він разом із давнім колегою Вільгельмом Майбахом заснував компанію, яка зараз називається "Daimler AG" і володіє маркою авто "Мерседес". Утім, у 1885-му до цього було ще далеко. Тоді Даймлер і Майбах застосували свій бензиновий карбюраторний двигун, щоб зробити життєздатними експерименти різних попередників. Ті намагалися поєднувати велосипеди з паровими машинами. Звичайно, важкі та громіздкі конструкції з котлами не виїжджали нікуди далі лабораторій. На відміну від них витвір Даймлера-Майбаха на перших випробуваннях розвинув швидкість 12 км/год. Першу поїздку на ньому здійснив син Даймлера, проїхавши три кілометри. А у 1890-му Готтліб Даймлер заснував компанію "Daimler-Motoren-Gesellschaft" (DMG), яку позиціонував як таку, що вироблятиме невеликі потужні двигуни для використання на землі, у повітрі та на морі. Саме ця тріада стихій, де стануть у нагоді двигуни Даймлера, й стала основою для логотипу "Mercedes-Benz" - трикутної зірки. Сам же автобренд виник у 1920-х – після злиття з конкурентами на чолі з Карлом Бенцем.
29 серпня 1944 року розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів і режиму Першої Словацької республіки. На жаль, воно зазнало поразки, проте продемонструвало волю не лише народу Словаччини, а й багатьох її військових.
Словаччина як окрема республіка виникла внаслідок підписання Мюнхенської угоди та поступового розчленування Чехословаччини. Одразу після Першого Віденського арбітражу Словаччина досягла значного розширення своєї автономії та визнання парламентом у Празі уряду Йозефа Тисо. Згодом під тиском Гітлера Тисо проголосив незалежну Словацьку Республіку. Звісно, ніякою незалежною вона не була, опинившись у стані маріонеткової для нацистів. Словацьке військо брало участь у Другій світовій війні на боці країн Осі. Однак у самій Словаччині постійно зростали протестні настрої, представлені різними політичними групами. У країні розвивався партизанський рух (у тому числі за підтримки переправлених із СРСР агентів). Одночасно діяв і цивільно-демократичний опір, що координував дії з чехословацьким урядом у вигнанні (на чолі з колишнім президентом Чехословаччини Едвардом Бенешем). Звичайно, на початку оформлення всіх цих рухів вони були супротивниками не тільки Тисо, а й один одному. Але в 1943-му Бенеш уклав договір з представниками СРСР, погодившись на спільні дії зі звільнення Словаччини від пронацистського режиму. У грудні створили Словацьку національну раду – спільний керівний орган руху опору.
Головною проблемою було те, що тривалий час визвольний рух не мав підтримки в колах словацьких військових. Однак на тлі військових провалів Німеччини та Італії (особливо після потрапляння словацької Швидкої дивізії в оточення під Сталінградом) позиція словацьких офіцерів почала змінюватись. Партизанський рух у Словаччині активізувався на тлі наближення радянської Червоної армії. 12 серпня 1944-го уряд Йозефа Тисо запровадив у країні надзвичайний стан. А 23 серпня звернувся до Німеччини за військовою допомогою. 28 серпня до Словаччини прибули окремі німецькі загони – як військові, і поліція. А днем початку Словацького національного повстання вважають 29 серпня, коли проти лояльних уряду словацьких силовиків та німецьких підкріплень виступили окремі підрозділи регулярної словацької армії. Словацька національна рада по радіо закликала громадян чинити збройний опір просуванню німецьких військ. Кількість повстанців різко зростала, приєднувалися й військові (хоч і не всі). На допомогу мала прийти Червона армія, проте її просування було недостатньо швидким. Протягом вересня радянські війська лише вийшли на словацький кордон. А 18 жовтня 1944 року почався масштабний наступ на Словаччину німецьких військ – з території Угорщини. Вони досить швидко досягли центру повстання — міста Банська Бистриця. 27 жовтня його захопили, після чого від організованих військових дій опір перейшов виключно до партизанської діяльності. Така партизанська війна тривала до остаточного вигнання нацистів із території Словаччини навесні 1945-го.
29 серпня 1949 року у СРСР провели перше вдале випробування атомної бомби – РДС-1. Місцем випробування став полігон у Семипалатинській області Казахстану. Докладніше.
29 серпня 1992 року мощі патріарха Йосипа Сліпого перепоховали у Львові – у Храмі Святого Юра.
29 серпня 2014 року сталася Іловайська трагедія – російські загарбники розстріляли українську колону під час виходу нібито "зеленим коридором" з оточення в Іловайську. Значна кількість розслідувань – як кримінальних, так і журналістських – сформувала багато версій подій в Іловайську. Також є різні думки щодо винних у цих подіях та промахах українського військового командування. Однак очевидно, що головні винуватці трагедії – російські військові, їхнє командування та політичне керівництво. Саме вторгнення регулярних російських військ замість проксі та "ихтамнетов" змінило хід Антитерористичної операції на Донбасі у 2014 році. Українські силовики та добровольчі батальйони, які оточували на початковому етапі боїв за Іловайськ проросійських бойовиків, самі опинилися в котлі, коли до тилу зайшли війська рф. На той момент українське керівництво ще вело діалог з брехливими сусідами і домовилося про виведення військ із котла "зеленим коридором". Завести українських воїнів у пастку не погребував особисто головний брехун рф путін – у ніч із 28 на 29 серпня він звернувся до так званих "ополченців" із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових. Коли ж колони почали рух цим коридором, їх трохи пропустили повз укріплені російські позиції, а згодом російські війська відкрили вогонь.
"Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути "зеленим коридором". Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник", - пояснює УІНП.
Церковне свято 29 серпня
29 серпня - Усікновення глави пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана. Цей день присвячений пам’яті мученицької смерті Йоана Предтечі. Невдовзі після того, як Йоан охрестив Ісуса Христа, хрестителя ув’язнив галилейський цар Ірод Антипа – син Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят. Йоан викрив царя в тому, що той за життя свого брата Філіпа, одружився з його дружиною Іродіадою. Іродіада за це озлобилася на Йована та просила Ірода убити пророка. Але цар на початку не погоджувався на це, вважаючи Йована за великого пророка та знаючи його популярність у народі. Тож просто кинув Йоана до в’язниці. При цьому цар прислухався до настанов свого в’язня, чим додатково бісив дружину. За рік після цих подій, цар влаштував бенкет з нагоди свого дня народження. На цьому бенкеті танцювала Іродіади Саломія та догодила Іродові і його гостям. Тоді цар сказав їй: "Проси у мене, чого хочеш". Дівчина ж спросила поради в матері, про що просити царя. Іродіада відповіла: "Голову Йоана Хрестителя". І Саломія сказала царю: "Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Йоана Хрестителя". Ірод не зміг при гостях порушити обіцянку, тож послав воїна до в’язниці відсікти голову Йоанові. Воїн приніс на блюді голову Йоана Хрестителя і віддав Саломії, а та - Іродіаді. Бог покарав винних у смерті пророка: Саломія провалилася взимку під лід на річці, й гостра крижина відрізала їй голову. Цю голову принесли Іродові та Іродіаді, а тіло так і не знайшли. Сам цар програв битву аравійському війську, за що римський імператор заслав Ірода з Іродіадою в Іспанію, де вони загинули. А відсічену голову Йоана Предтечі згодом віднайшли.
Що не можна робити 29 серпня
Не можна подавати до столу щось на блюді.
Не можна вживати їжу тваринного походження.
Не можна брати до рук ріжучі предмети: ножі, пили, ножиці тощо.
Не можна вживати фрукти та овочі червоного кольору.
Не можна одружуватися, вінчатися, проводити хрестини.
Не можна святкувати й уживати алкоголь.
Народні прикмети
Якщо вдень гарна погода, то ввечері ймовірний дощ.
Якщо жаби голосно квакають, то тепло ще триматиметься.
Автор: Ксения Щитова
29 серпня – День пам'яті загиблих захисників України. Цього дня в різні роки з'явилися на світ електричний трансформатор та мотоцикл. У 1869-му народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський. У 1944-му почалося Словацьке національне повстання проти нацистів. У 1949-му в СРСР провели перше вдале випробування атомної бомби. У 2014-му сталася Іловайська трагедія.
Свята та пам'ятні дати 29 серпня
29 серпня – День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У світі – Міжнародний день дій проти ядерних випробувань.
Також відзначають: День народження мотоцикла, Міжнародний день каберне.
29 серпня в історії
29 серпня 1831 року стало "днем народження" електричного трансформатора. За даними різних історичних джерел, цього дня англійський вчений Майкл Фарадей або продемонстрував свій трансформатор у Королівському інституті в Лондоні, або зробив перший датований запис про нього.
Фарадей був учнем одного із засновників електрохімії Гамфрі Деві та на його запрошення з 1813 року працював у Королівському інституті. Попри те, що в молодого вченого не було надзвичайних здібностей до "високої" науки та точних розрахунків, він відомий як успішний експериментатор. Ще до створення трансформатора Фарадей здійснив низку досягнень у хімії, зокрема у 1823 році зміг провести зрідження хлору, у 1825-му отримав бензол.
Дослідженнями зв'язків між електричними та магнітними явищами Фарадей займався протягом 1920-х років, а на момент створення свого найвідомішого приладу був уже професором Королівського інституту. Оскільки на той час уже довели, що "електрика створює магнетизм", випробувач намагався виявити зворотний процес. І таки досяг успіху. Фарадей намотав на залізне кільце діаметром 15 см і товщиною 2 см два мідні дроти довжиною 15 і 18 см. Проводи між собою не були з'єднані й утворювали на двох частинах кільця своєрідні котушки. Кожен із кінців однієї з цих котушок винахідник підключив до батареї, що подавала електричний струм. А кожен із кінців іншої – до гальванометра (що вимірює струм). Коли експериментатор під'єднував батарею до однієї з котушок, стрілка гальванометра, що був підключений до іншої, реєструвала струм. Ефект швидко зникав, щоб відновити його, потрібно було відключати та заново вмикати батарею. Таким чином, магнітне поле, що виникало в кільці при підключенні першої котушки, створювало електричний струм у другій. Неодноразове вмикання та вимикання живлення генерувало те, що згодом отримало назву змінного струму. А відкриття Фарадея - електромагнітної індукції.
29 серпня 1869 року на Львівщині народився майбутній головнокомандувач Української галицької армії Мирон Тарнавський.
Він походив із сім'ї греко-католицького священника. В юності служив в австрійській армії, а потім здобув класичну військову освіту у Львові та Відні. Після випуску мав звання лейтенанта австро-угорської армії. Брав участь у Першій світовій війні, під час якої на фронті зблизився зі старшинами українських січових стрільців. У січні 1916 року став командантом Вишкола УСС, який готував новобранців для цього підрозділу. Надалі обіймав різні військові посади в структурі Січових стрільців, а у 1917-му став командантом Куреня УСС. За часів гетьманату Скоропадського намагався створити загони УСС у Києві та Східній Галичині – там його заарештували поляки. Якийсь час Тарнавський перебував у таборі полонених, але в лютому 1919 року утік і приєднався до загонів УГА.
"Очолював бойову групу "Схід". Був одним із творців "Чортківської офензиви", за що отримав звання генерала-четаря та посаду головнокомандувача УГА. Але для українців тоді були драматичні часи. Після того, як 30 серпня 1919 року об’єднане українське військо здобуло Київ, довелося відступати. В УГА почалася епідемія тифу, відчувалася гостра нестача ліків, зброї та продовольства. Щоб врятувати армію, прийняв рішення піти на перемир’я з Добровольчою армією генерала Денікіна. 6 листопада 1919 року на залізничній станції Зятківці на Вінниччині було укладено договір, за яким УГА в повному складі з тиловими частинами переходила в розпорядження Антона Денікіна, натомість бійці отримували довгоочікуваний перепочинок, а хворі і поранені – лікування. Водночас УГА зберігала нейтралітет і право не брати участь у боях проти Армії УНР. Попри це дії Тарнавського були визнані самоуправством, генерала звільнили з посади головнокомандувача та віддали під трибунал", - описує цей непростий період життя Тарнавського Український інститут національної пам'яті.
Надалі він провів ще пів року в польському полоні, а після звільнення жив на Галичині, співпрацював із "Просвітою". Помер колишній командувач 29 червня 1938 року.
29 серпня 1885 року німецький інженер Готтліб Даймлер запатентував "машину для верхової їзди з гасовим двигуном", тобто перший мотоцикл.
Зараз Даймлер набагато відоміший своїми подальшими досягненнями, адже саме він разом із давнім колегою Вільгельмом Майбахом заснував компанію, яка зараз називається "Daimler AG" і володіє маркою авто "Мерседес". Утім, у 1885-му до цього було ще далеко. Тоді Даймлер і Майбах застосували свій бензиновий карбюраторний двигун, щоб зробити життєздатними експерименти різних попередників. Ті намагалися поєднувати велосипеди з паровими машинами. Звичайно, важкі та громіздкі конструкції з котлами не виїжджали нікуди далі лабораторій. На відміну від них витвір Даймлера-Майбаха на перших випробуваннях розвинув швидкість 12 км/год. Першу поїздку на ньому здійснив син Даймлера, проїхавши три кілометри. А у 1890-му Готтліб Даймлер заснував компанію "Daimler-Motoren-Gesellschaft" (DMG), яку позиціонував як таку, що вироблятиме невеликі потужні двигуни для використання на землі, у повітрі та на морі. Саме ця тріада стихій, де стануть у нагоді двигуни Даймлера, й стала основою для логотипу "Mercedes-Benz" - трикутної зірки. Сам же автобренд виник у 1920-х – після злиття з конкурентами на чолі з Карлом Бенцем.
29 серпня 1944 року розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів і режиму Першої Словацької республіки. На жаль, воно зазнало поразки, проте продемонструвало волю не лише народу Словаччини, а й багатьох її військових.
Словаччина як окрема республіка виникла внаслідок підписання Мюнхенської угоди та поступового розчленування Чехословаччини. Одразу після Першого Віденського арбітражу Словаччина досягла значного розширення своєї автономії та визнання парламентом у Празі уряду Йозефа Тисо. Згодом під тиском Гітлера Тисо проголосив незалежну Словацьку Республіку. Звісно, ніякою незалежною вона не була, опинившись у стані маріонеткової для нацистів. Словацьке військо брало участь у Другій світовій війні на боці країн Осі. Однак у самій Словаччині постійно зростали протестні настрої, представлені різними політичними групами. У країні розвивався партизанський рух (у тому числі за підтримки переправлених із СРСР агентів). Одночасно діяв і цивільно-демократичний опір, що координував дії з чехословацьким урядом у вигнанні (на чолі з колишнім президентом Чехословаччини Едвардом Бенешем). Звичайно, на початку оформлення всіх цих рухів вони були супротивниками не тільки Тисо, а й один одному. Але в 1943-му Бенеш уклав договір з представниками СРСР, погодившись на спільні дії зі звільнення Словаччини від пронацистського режиму. У грудні створили Словацьку національну раду – спільний керівний орган руху опору.
Головною проблемою було те, що тривалий час визвольний рух не мав підтримки в колах словацьких військових. Однак на тлі військових провалів Німеччини та Італії (особливо після потрапляння словацької Швидкої дивізії в оточення під Сталінградом) позиція словацьких офіцерів почала змінюватись. Партизанський рух у Словаччині активізувався на тлі наближення радянської Червоної армії. 12 серпня 1944-го уряд Йозефа Тисо запровадив у країні надзвичайний стан. А 23 серпня звернувся до Німеччини за військовою допомогою. 28 серпня до Словаччини прибули окремі німецькі загони – як військові, і поліція. А днем початку Словацького національного повстання вважають 29 серпня, коли проти лояльних уряду словацьких силовиків та німецьких підкріплень виступили окремі підрозділи регулярної словацької армії. Словацька національна рада по радіо закликала громадян чинити збройний опір просуванню німецьких військ. Кількість повстанців різко зростала, приєднувалися й військові (хоч і не всі). На допомогу мала прийти Червона армія, проте її просування було недостатньо швидким. Протягом вересня радянські війська лише вийшли на словацький кордон. А 18 жовтня 1944 року почався масштабний наступ на Словаччину німецьких військ – з території Угорщини. Вони досить швидко досягли центру повстання — міста Банська Бистриця. 27 жовтня його захопили, після чого від організованих військових дій опір перейшов виключно до партизанської діяльності. Така партизанська війна тривала до остаточного вигнання нацистів із території Словаччини навесні 1945-го.
29 серпня 1949 року у СРСР провели перше вдале випробування атомної бомби – РДС-1. Місцем випробування став полігон у Семипалатинській області Казахстану. Докладніше.
29 серпня 1992 року мощі патріарха Йосипа Сліпого перепоховали у Львові – у Храмі Святого Юра.
29 серпня 2014 року сталася Іловайська трагедія – російські загарбники розстріляли українську колону під час виходу нібито "зеленим коридором" з оточення в Іловайську. Значна кількість розслідувань – як кримінальних, так і журналістських – сформувала багато версій подій в Іловайську. Також є різні думки щодо винних у цих подіях та промахах українського військового командування. Однак очевидно, що головні винуватці трагедії – російські військові, їхнє командування та політичне керівництво. Саме вторгнення регулярних російських військ замість проксі та "ихтамнетов" змінило хід Антитерористичної операції на Донбасі у 2014 році. Українські силовики та добровольчі батальйони, які оточували на початковому етапі боїв за Іловайськ проросійських бойовиків, самі опинилися в котлі, коли до тилу зайшли війська рф. На той момент українське керівництво ще вело діалог з брехливими сусідами і домовилося про виведення військ із котла "зеленим коридором". Завести українських воїнів у пастку не погребував особисто головний брехун рф путін – у ніч із 28 на 29 серпня він звернувся до так званих "ополченців" із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових. Коли ж колони почали рух цим коридором, їх трохи пропустили повз укріплені російські позиції, а згодом російські війська відкрили вогонь.
"Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути "зеленим коридором". Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник", - пояснює УІНП.
Церковне свято 29 серпня
29 серпня - Усікновення глави пророка, предтечі і хрестителя Господнього Йоана. Цей день присвячений пам’яті мученицької смерті Йоана Предтечі. Невдовзі після того, як Йоан охрестив Ісуса Христа, хрестителя ув’язнив галилейський цар Ірод Антипа – син Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят. Йоан викрив царя в тому, що той за життя свого брата Філіпа, одружився з його дружиною Іродіадою. Іродіада за це озлобилася на Йована та просила Ірода убити пророка. Але цар на початку не погоджувався на це, вважаючи Йована за великого пророка та знаючи його популярність у народі. Тож просто кинув Йоана до в’язниці. При цьому цар прислухався до настанов свого в’язня, чим додатково бісив дружину. За рік після цих подій, цар влаштував бенкет з нагоди свого дня народження. На цьому бенкеті танцювала Іродіади Саломія та догодила Іродові і його гостям. Тоді цар сказав їй: "Проси у мене, чого хочеш". Дівчина ж спросила поради в матері, про що просити царя. Іродіада відповіла: "Голову Йоана Хрестителя". І Саломія сказала царю: "Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Йоана Хрестителя". Ірод не зміг при гостях порушити обіцянку, тож послав воїна до в’язниці відсікти голову Йоанові. Воїн приніс на блюді голову Йоана Хрестителя і віддав Саломії, а та - Іродіаді. Бог покарав винних у смерті пророка: Саломія провалилася взимку під лід на річці, й гостра крижина відрізала їй голову. Цю голову принесли Іродові та Іродіаді, а тіло так і не знайшли. Сам цар програв битву аравійському війську, за що римський імператор заслав Ірода з Іродіадою в Іспанію, де вони загинули. А відсічену голову Йоана Предтечі згодом віднайшли.
Що не можна робити 29 серпня
Не можна подавати до столу щось на блюді.
Не можна вживати їжу тваринного походження.
Не можна брати до рук ріжучі предмети: ножі, пили, ножиці тощо.
Не можна вживати фрукти та овочі червоного кольору.
Не можна одружуватися, вінчатися, проводити хрестини.
Не можна святкувати й уживати алкоголь.
Народні прикмети
Якщо вдень гарна погода, то ввечері ймовірний дощ.
Якщо жаби голосно квакають, то тепло ще триматиметься.
Автор: Ксения Щитова
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі