Блакитне небо і пшеничнії поля,
І запах свіжоспеченого хліба
І мальви під вікном-оце моя земля,
Я з гордістю скажу-це Україна.
Це край де народилась я ,
Пізнала світ,відчула сонця промінь.
Це край,де є безмежнії поля,
Й щоночі чути солов’їний голос.
В одному слові-Україна-це любов,
Це пам’ять,це традиції,минуле
Її історія,її пролита кров
Це незалежність,й міць яку здобули.
Це впевнений й сміливий крок вперед,
Не бачачи всі негаразди і тортури,
Це сьогодення,сильне ,не крихке
І наша віра у нове майбутнє.
Та щоб воно лиш сяяло й не гасло,
Потрібно нам докласти безліч сил.
І в душу певну грань закласти
Що зветься гордо-це патріотизм.
Бо що ми варті на землі без нього,
Які ми будим у очах своїх дідів,
Які поклали голови для того,
Щоб край зробити вільним назавжди.
Отож складімо дяку й шану тому,
Що в серці й в голос скаже-патріот,
Який не зрадить,а молитись буде
За рідну землю і за рідний наш народ.
А ми просімо Бога,щоб тримав в опіці,
Ту неповторну,милу,золоту.
Другую неньку,словом-Україну
Оту красиву й завжди чарівну.
Бо Україна-джерело життя,
То наша гордість,невід’ємна сила.
Вона-це пісня,щира й гомінка,
Яка у світі є лише єдина.
