Нагрівши платників податків на сотні
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, Вільям Твід утік від американського правосуддя на Кубу, а звідти — в
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, проте іспанський поліціянт упізнав його за карикатурою в журналі. Корупціонер завершив свої дні у в’язниці, яку ж сам колись збудував.
150 років тому у
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
розгорівся гучний корупційний скандал, головним фігурантом якого став високоранговий політик Вільям Твід — **** Палати представників, сенатор штату Нью-Йорк та лідер Демократичної партії у цьому регіоні.
Він був першим, хто вибудував досконалу систему відкатів. Отримуючи з міської скарбниці кошти на будівництво різних об'єктів, Твід змушував підрядників свідомо завищувати ціни на матеріали й послуги та клав до своєї кишені 80% суми. Саме він придумав шахрайську карусель на виборах, коли підкуплена людина кілька разів голосувала за одного й того ж кандидата, часто навіть не маючи законного права голосу.
Карикатура Томаса Наста Мізки, на якій намальований Вільям Твід, 1871 рік / Фото: Library of Congress
Твід справді мав проблеми із запам’ятовуванням літер, зате напрочуд легко й безпомилково вмів додавати й множити в голові довжелезні числа і вираховувати відсотки — він був природженим генієм цифр. У майбутньому йому писатимуть політичні промови наймані клерки, бо сам він не зможе зв’язати й двох слів. Він заучував ці тексти напам’ять, а читати так і не навчився.
У юного Твіда було дивне хобі: він годинами вираховував, як живуть багатії Нью-Йорка, фантазуючи, що б купив на їхні прибутки. Хлопець працював сортувальником у тютюновій крамниці, а з 15 років йому доручили вести бухгалтерію — власник помітив, що ніхто так уміло не може впоратись із числами, як цей підліток. Трохи пізніше Твід став бухгалтером щіткової фабрики Де Берр'єн та Ко, а за два роки — партнером її господаря. Цьому сприяв той факт, що у 20 років Твід одружився з Мері-Джейн, дочкою власника фабрики, і з часом у них народилося восьмеро дітей
У 25 років Твід змінив фах і подався у
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
. Це було почесно: вогнеборці не лише тушили пожежі, а й маршували на парадах і брали участь у різних політичних заходах. Активного Твіда обрали головою місцевого пожежного департаменту — своєрідного «клубу міцних хлопців», де суперечки вирішувалися кулаками, а сила цінувалася вище за закон. Вперше у житті відчувши хоч і невелику, але все ж таки владу, Твід збагнув, як робити на ній гроші.
Злочинний синдикат Таммані-холл
«Вуличний волоцюга намагався здерти годинника з моєї руки, — цей епізод, що трапився з ним у молодості, Твід неодноразово переповідав своїм діловим партнерам, смакуючи нові садистські подробиці. — Ні, я не кричав і не кликав
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, а спокійно вклав його на бруківку одним ударом. І бив, допоки ця сволота не почала харкати кров’ю. Потім зайшов у кафе і насолоджувався їжею, спостерігаючи за мерзотником з вікна. Коли я вийшов, він ще дихав. Тоді я роздробив йому усі десять пальців на руках каблуком свого черевика. Ненавиджу цих покидьків».
У цьому був весь Твід: зневажаючи кишенькових злодюжок, які цуплять годинники й гаманці, сам він готувався красти масштабно. Уявляючи, які гроші можуть крутитися у великій політиці, оточив себе «правильними» людьми й 1853 року зумів потрапити до
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
.
Вашингтон йому не сподобався через надто пильний контроль над політиками з боку федералів. Бути дрібною рибою у великому ставку експожежник не хотів, тому повернувся до метушливого Нью-Йорка і взяв під контроль
Таммані-холл, політичну організацію
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
, що існувала з 1790-х по 1960-ті роки і контролювала висунення кандидатів та патронаж на Манхеттені у 1854−1934 роках, а також допомагала мігрантам. Вже скоро Твід перетворив її на власну імперію, яка контролювала Нью-Йорк, і на заміну хаотичним хабарям прийшла чітка корпоративна корупційна система.
Фактично це був злочинний синдикат, де кожен мав свою роль. Юрист Пітер Суїні, на прізвисько
Мізки, стежив, щоб документи були в порядку. Міський контролер Річард Конноллі - він же
Слизький Дік — вправно вів подвійну бухгалтерію. Мер Нью-Йорка А. Окі Холл, якого тут називали не інакше як
Елегантний Окі, отримував свою частку за те, що закривав очі на махінації. А правив ними усіма Твід, до якого шанобливо звертались:
Бос.
Кто бы говорил.