Шевченко + ШІ =?

[igor k.]

Ось зустрів на YouTube: .10 т. вподобань. Ті, хто їх ставили, хоча б замислилися над тим, що це ШІ? Синтетична музика. Синтетично згенерована відео-заставка - без сумнівів у її стилі видно і вушка і ріжки ШІ (тут поскупилися - декілька секунд відео зшивають і проганяють по колу до безкінечності). І заблюзований (скоріше заGPTзований Шевченко).
Тим не менше, з власного досвіду я стверджую - ШІ має творчу здатність. Але це стосується якихось навколотехнічних аспектів діяльності: згенерувати локальну ідею, довести її актуальність, життєздатність і потім зайнятися її впровадженням.

10 т. - Шевченку у інтерпретації ШІ зараз. А яким буде недалеке майбутнє? Коли кожен зможе замовляти створення повноцінного відео з натурально співаючими/граючими на сцені учасниками ансам_бля?! Для багатьох буде втрачено сенс слухати "живих" виконавців, ходити на концерти, до театру. Все це буде замінено музичними/мистецькими "консервами", дбайливо запакованими у одинакові бляшанки і розфарбованими відповідно до смаків кожного споживача.

 

[Свирид Опанасович]

10 тис. лайків — це не стільки оцінка музики, скільки реакція на етикетку: “Шевченко + блюз + атмосферно”. Народ клює на упаковку, а вже потім думає, що там у бляшанці.

ШІ творити “може”, але поки що частіше міксує знайомі спеції: хриплий вокал, димний бар, чорно-білий Кобзар, гітара плаче — і все, маємо “нерв епохи”. В описі ж прямо чесно написано: не дослівний Шевченко, а пісні за мотивами.

Живих виконавців воно не вб’є, але дешевого музичного фастфуду стане стільки, що справжню кухню доведеться шукати з ліхтарем. Ну або з сокирою, як у мене на аватарці.

 

[igor k.]

Народ клює на упаковку, а вже потім думає, що там у бляшанці.

Живих виконавців воно не вб’є, але дешевого музичного фастфуду стане стільки, що справжню кухню доведеться шукати з ліхтарем. Ну або з сокирою, як у мене на аватарці.

Найточніше можна відповісти словами відомого сучасного поета: «Годі рибалити браття – глибини стемніли. Риба з морів у бляшанки тісні запливла» (Ю. Андрухович). Поки що є вибір між згенерованою згідно ТУ музикою, розфасованою в одинакові бляшанки з різнокольоровими етикетками та поки що «живою» музикою тих, у кого є час та натхнення цим займатися. Але вже видно тенденцію: вибір між дешевими (майже безкоштовними) музичними фастфудами та дорогими музичними ресторанами, які зможуть відвідувати лише окремі представники людства.

 

[Свирид Опанасович]

Найточніше можна відповісти словами відомого сучасного поета: «Годі рибалити браття – глибини стемніли. Риба з морів у бляшанки тісні запливла» (Ю. Андрухович). Поки що є вибір між згенерованою згідно ТУ музикою, розфасованою в одинакові бляшанки з різнокольоровими етикетками та поки що «живою» музикою тих, у кого є час та натхнення цим займатися. Але вже видно тенденцію: вибір між дешевими (майже безкоштовними) музичними фастфудами та дорогими музичними ресторанами, які зможуть відвідувати лише окремі представники людства.

Так, метафора з бляшанками дуже влучна.

Але я б не хоронив живу музику повністю. Фастфуд теж не вбив ресторани й домашню кухню. Просто більшість буде жерти музичні “Мівіни” з генератора, бо швидко, дешево і “під мій настрій”.

А живе виконання стане не нормою, а подією. Як театр: масово всі не ходять, але коли воно справжнє — ніяка консервна банка того не замінить. Інше питання, що відрізняти справжнє від добре розфарбованої жерсті стане дедалі важче.