Високий рівень військової досконалості досягався систематичними вправами не лише з фізичної частини рукопашу, але і духовними – через систему медитації. На момент часу, зображеного на картині, козаком володіє спокій. Він урівноважений, непорушне його шляхетне обличчя, чистотою зоресяють очі, його погляд пронизує глядача, простір, Всесвіт. Козак-Мамай на народних картинах – це медитуючий воїн . Цей стан додатковим акцентом, у багатьох варіантах, підкреслює легко схилена на бік голова «Козака Мамая». Козак, на певний час відклавши зброю та кшатрійну-військову справу, є брахманом-мислителем, що звеличує душу свою думками про Бога та вічне, самовдосконалюючись у самозануренні та самоспогляданні творить образ досконалого воїна-перевертня, який допомагає йому перекидатись на вовка підчас бою. У народі козак вважався чаклуном, характерником