Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84565
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84565
Палає вата, палає з вибухами й піротехнікою - одні змушені обслуговувати українською, інші змушені слухати.
Сьогодні на ринку продавчиня, відпускаючи мені товар, саркастично спитала: с вамі можно ещьо па-русски, ілі ми уже и думать абязани на укрАинском? І це вона лиш другий день має обслуговувати людей державною мовою. І вже така їй з того незручність, що вона, пизда ватна, аж розривається від ненависті.
Питання: чо ти за тридцять років не поїхала туди, де не треба знати українську? А через те, що кацапня вважа, що там, де вони, все їхнє.
І нам треба їм тепер щоразу пояснювати, що це не так. Бажано - битою по голові.
Я думаю, на майбутні років 20-30 Україна безнадійна, доки не вимруть оті уламки імперії, оті всі понаєхавшиє і онуки понаєхавших, які "здєсь раділІсь".
Оцей увесь жах, що ми маємо - результат етнічної чистки. Коли вбили, виморили голодом, виселили мільйони українців, на їх місце завезли лапотно-балалаїшне брудне гноття, і оголосили все українське або злочинним, або меншовартим.
Тепер маємо покоління, яке не зна мови власного народу, соромиться материної мови, як-от мій братєльнік, що виріс у нашій україномовній сім'ї, але вперто спілкується мокшанською і дітей так привча. Він соромиться стояти зі мною десь на людях, коли ми з сином говоримо українською, відходить від нас, аби люди не подумали, що він з нами, а я троллю його, звертаючись то з тим, то з іншим, а воно аж міниться на пиці.
Отаких в Україні більша частина. І все це - результат етнічних чисток і цілеспрямованого оскотинювання українців, результат імперської політики, яка нам ще довго боком лізтиме та гикатиметься.
Але сьогодні я рада. Аби вся ота потолоч, що кривить пику на Україну, вогнем палала, ото було би чудово, я навіть каністру бензину не пошкодую, хоч мовний закон теж вещ нехуйова.
Бо ми маємо захистити свою ідентичність, і від нинішньої влади теж.
Сьогодні на ринку продавчиня, відпускаючи мені товар, саркастично спитала: с вамі можно ещьо па-русски, ілі ми уже и думать абязани на укрАинском? І це вона лиш другий день має обслуговувати людей державною мовою. І вже така їй з того незручність, що вона, пизда ватна, аж розривається від ненависті.
Питання: чо ти за тридцять років не поїхала туди, де не треба знати українську? А через те, що кацапня вважа, що там, де вони, все їхнє.
І нам треба їм тепер щоразу пояснювати, що це не так. Бажано - битою по голові.
Я думаю, на майбутні років 20-30 Україна безнадійна, доки не вимруть оті уламки імперії, оті всі понаєхавшиє і онуки понаєхавших, які "здєсь раділІсь".
Оцей увесь жах, що ми маємо - результат етнічної чистки. Коли вбили, виморили голодом, виселили мільйони українців, на їх місце завезли лапотно-балалаїшне брудне гноття, і оголосили все українське або злочинним, або меншовартим.
Тепер маємо покоління, яке не зна мови власного народу, соромиться материної мови, як-от мій братєльнік, що виріс у нашій україномовній сім'ї, але вперто спілкується мокшанською і дітей так привча. Він соромиться стояти зі мною десь на людях, коли ми з сином говоримо українською, відходить від нас, аби люди не подумали, що він з нами, а я троллю його, звертаючись то з тим, то з іншим, а воно аж міниться на пиці.
Отаких в Україні більша частина. І все це - результат етнічних чисток і цілеспрямованого оскотинювання українців, результат імперської політики, яка нам ще довго боком лізтиме та гикатиметься.
Але сьогодні я рада. Аби вся ота потолоч, що кривить пику на Україну, вогнем палала, ото було би чудово, я навіть каністру бензину не пошкодую, хоч мовний закон теж вещ нехуйова.
Бо ми маємо захистити свою ідентичність, і від нинішньої влади теж.
