Статус: Офлайн
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84693
Реєстрація: 06.09.2007
Повідом.: 84693
Позавчора упав мені на ніготь великого пальця ноги пожежний ломик.
Ну, відчуття ****єц.
Але я про медицину.
Сіла в машину і поїхала в 5-ту травму.
Ок, зробили рентген, визначили перелом. Зробили навіщось аналіз на алкоголь - люди, я приїхала за кермом, я взагалі не вживаю алкоголь, що це?
Ну, то півбіди.
Одразу документів не видали: завтра приїдьте заберіть довідку і лікарняний.
Надворі сніг і калюжі зі шматками криги, я у в"єтнамках, бо скалічена нога не приймає взуття, заплакана і в шоці. Відчуття, що ***ть не літо - так собі комфорт.
Приїхала на наступний день, докульгала від машини до травми - по снігу, у тих самих в"єтнамках, забрала папери. Знімок не дали, хоч я за нього заплатила, довелося кульгати в рентген і брати знімок.
Ок, тепер треба до травматолога.
Нє, ***ть, просто так ви не потрапите. Спочатку треба в поліклініку до сімейного лікаря, він дасть направлення до травматолога, і тоді.
Приїхала в поліклініку. Припаркувалась де змогла, у тих самих в"єтнамках ***ть дочовгала до лікарні, вилізла на третій поверх, відстояла півгодини черги і потрапила до терапевта, вона ж сімейний лікар. Нє, ну тьотя дуже приємна, медсестра теж при пам"яті, все заповнили, дали направлення, самі мене записали до травматолога, зводили навіть щеплення від правцю зробити. Ок.
Завтра маю їхати на другий кінець міста до травматолога. Бо він буде подовжувати лікарняний і все інше.
Все це - практично босоніж, зі зламаним пальцем, який болить ****єц і в жодне інше взуття не лізе.
Так це ж я ще на машині. І якось з гіркою бідою ходжу. А якби я не могла вийти з дому, якби це милиці, спиці, тоді як?
Ніяк. Не передбачено протоколу для травмованих, які не виходять з дому. Хоч на милицях, хоч повзком, але дійди до сімейного лікаря, який напаравить куди вже там треба, а потім так само діставайся до вузького спеціаліста - як знаєш, нікого не бембає, як ти це зробиш. І кожні три дні ти до нього будеш повзати відмічатися для подовження лікарняного.
****, медицина розрахована на здорових людей.
Ну, відчуття ****єц.
Але я про медицину.
Сіла в машину і поїхала в 5-ту травму.
Ок, зробили рентген, визначили перелом. Зробили навіщось аналіз на алкоголь - люди, я приїхала за кермом, я взагалі не вживаю алкоголь, що це?
Ну, то півбіди.
Одразу документів не видали: завтра приїдьте заберіть довідку і лікарняний.
Надворі сніг і калюжі зі шматками криги, я у в"єтнамках, бо скалічена нога не приймає взуття, заплакана і в шоці. Відчуття, що ***ть не літо - так собі комфорт.
Приїхала на наступний день, докульгала від машини до травми - по снігу, у тих самих в"єтнамках, забрала папери. Знімок не дали, хоч я за нього заплатила, довелося кульгати в рентген і брати знімок.
Ок, тепер треба до травматолога.
Нє, ***ть, просто так ви не потрапите. Спочатку треба в поліклініку до сімейного лікаря, він дасть направлення до травматолога, і тоді.
Приїхала в поліклініку. Припаркувалась де змогла, у тих самих в"єтнамках ***ть дочовгала до лікарні, вилізла на третій поверх, відстояла півгодини черги і потрапила до терапевта, вона ж сімейний лікар. Нє, ну тьотя дуже приємна, медсестра теж при пам"яті, все заповнили, дали направлення, самі мене записали до травматолога, зводили навіть щеплення від правцю зробити. Ок.
Завтра маю їхати на другий кінець міста до травматолога. Бо він буде подовжувати лікарняний і все інше.
Все це - практично босоніж, зі зламаним пальцем, який болить ****єц і в жодне інше взуття не лізе.
Так це ж я ще на машині. І якось з гіркою бідою ходжу. А якби я не могла вийти з дому, якби це милиці, спиці, тоді як?
Ніяк. Не передбачено протоколу для травмованих, які не виходять з дому. Хоч на милицях, хоч повзком, але дійди до сімейного лікаря, який напаравить куди вже там треба, а потім так само діставайся до вузького спеціаліста - як знаєш, нікого не бембає, як ти це зробиш. І кожні три дні ти до нього будеш повзати відмічатися для подовження лікарняного.
****, медицина розрахована на здорових людей.
..а де інтріга.. 
