Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Про любовь

1732362063655.png
 
Канюк звичайний. Чернівецька обл. 24.11.2024

Канюк звичайний попав в халепу, вдарився в машину і впав у сніг, його підібрали харків'яни та відвезли до ветеринара. Ветеринар сказав все добре, трохи забився, потримайте пару днів та відпустіть.
Я приїхала сьогодні до них у гості, щоби побачити як він полетить на волю. Але на жаль, він не зміг полетіти, тому повезли його до орнітолога-ветеринара (Вікторія Гусарова), яка побачила, травму крила. Пташку залишили на реабілітацію.

1732475596242.png


1732475617078.png
 
Вот ещё портрет.

IMG-577090084cd558273c5166344663fe9a-V.jpg


P.S. Не политить бідося, розбитий суглоб, він не відновляться.
Шкода, але хоч в нормальних умовах поживе
 
Останнє редагування:
Це "Поранений янгол" Хуго Сімберга.

1732822195439.png


На картині бачимо дітей, що несуть янгола. Янгол не бачить шляху - його очі зав'язані. Янгол не може летіти – він стікає кров’ю. Погляд хлопчика позаду сповнений докору, у ньому прочитується німе запитання: «Що ви накоїли, люди?». На обличчі хлопчика, який іде попереду, відбилася скорбота. Вони – діти – замість того, щоб рости й пізнавати світ, несуть у руках своє зранене дорослими невідоме майбутнє, несуть саме життя, таке крихке, таке вразливе…

Картина написана 1903 року, художник ніяк не пояснив своєї ідеї, залишивши право інтерпретації нам. І нині вона сприймається так.

Війна написала для нас свою картину світу, зі старих образів, звичних речей створила нову систему символів і сенсів. Її час – її темпи, її теми. І ми мусимо встигати, адаптуватися, не втративши ні віри, ні любові.

Війна стала лакмусовим папірцем, на якому яскраво, аж боляче дивитися, проявилися пороки суспільства: корупція, несправедливість, грабіжництво, визискування, споживацтво, шукання власної вигоди, скупість, цинізм, жорстокість. Кожен щодня прямо чи опосередковано стикається із цим, і в таких умовах украй важливо залишатися людьми, пам’ятати, що ми – діти Божі, ми – християни.

У темні часи нам належить бути світлом для світу, орієнтиром для заблуканих, утіхою для стражденних. Нам належить узяти ноші зі зраненим янголом. Нести надію. Захищати правду, усе чисте й святе, що є у світі. Бути діяльними, бути активними. Адже ми відповідальні не тільки за себе. Майбутнє – у наших руках.
 
Ну що, можу підтвердити, що це сім'я. Саме та, яка загніздилася у Чернівцях та дала трьох малюків, за якою я стежила минулого року.
Де поділися решта папуг? Можливо, ще їх знайду за два тижні... Але схоже, що осіла лише ця родина 5 папуг. Інші мігрували в інші міста України або подалися до Європи через Румунію.
На останьому фото малюк гризе кору дерева. Точно не можу сказати - смачна вона йому чи корисна, чи просто так чистить дзьобик))

1733162524766.png


1733162554400.png


1733162581026.png


1733162600534.png
 
Бляха, были же времена... ебаные москали :(

Лісабон.
Останні приготування до святкування в королівстві Ажуда.
Нас впустили як журналістів, мали свідоцтво журналіста одно на двоїх, та побачили на мені фотоапарат та об'єктиви))
Все було шикарно, і жива королівська музика і поклони палацових працівників...
Але ми рано здалися і не дочекалися самої урочистості, і коли вже почали оголошувати гостей з всього світу, нерви здали і вирішили вийти з королівства, хоч на цьому поверсі прошвирнулися, позаглядали у королівські покої, а може це для гостей)) Ледве знайшли вихід
😅
😁


1733513678714.png


1733513696444.png
 
Александр 1-й сказав(ла):
Ну що, можу підтвердити, що це сім'я. Саме та, яка загніздилася у Чернівцях та дала трьох малюків, за якою я стежила минулого року.
Де поділися решта папуг? Можливо, ще їх знайду за два тижні... Але схоже, що осіла лише ця родина 5 папуг. Інші мігрували в інші міста України або подалися до Європи через Румунію.
На останьому фото малюк гризе кору дерева. Точно не можу сказати - смачна вона йому чи корисна, чи просто так чистить дзьобик))

1733162524766.png


1733162554400.png


1733162581026.png


1733162600534.png
Натисніть, щоб розгорнути...
 
Александр 1-й сказав(ла):
Интересное из мира науки.

1731064870210.jpg


Отец кибернетики Норберт Винер славился чрезвычайной забывчивостью. По легенде, когда его семья переехала на новую квартиру, его жена положила ему в бумажник листок, на котором записала их новый адрес, — она отлично понимала, что иначе муж не сможет найти дорогу домой.

Тем не менее, в первый же день, когда ему на работе пришла в голову очередная замечательная идея, он полез в бумажник, достал оттуда листок с адресом, написал на его обороте несколько формул, понял, что идея неверна и выкинул листок в мусорную корзину.

Вечером, как ни в чем не бывало, он поехал по своему прежнему адресу. Когда обнаружилось, что в старом доме уже никто не живет, он в полной растерянности вышел на улицу...

Внезапно его осенило, он подошел к стоявшей неподалеку девочке и сказал:
— Извините, возможно, вы помните меня. Я профессор Винер, и моя семья недавно переехала отсюда. Вы не могли бы сказать, куда именно?
Девочка выслушала его очень внимательно и ответила:
— Да, папа, мама так и думала, что ты это забудешь.
Натисніть, щоб розгорнути...
Ученые могут учудить, хотя не узнать свою дочку - это мозги должны быть сильно формализованы)
Однажды на нашей кафедре был случай: двое молодых ученых в субботний день, когда на кафедре уже никого не было, яростно спорили по какому-то научному вопросу.
Надо сказать, что телефоны тогда еще были только стационарные, и вот один из них, решив, что пора домой, и находясь "на своей волне" как ни в чем не бывало на автомате взял ключи и амбарный навесной замок, и закрыл кафедру вместе со своим оппонентом) отнес ключ в охрану, поставил на сигнализацию). Второй кадр, когда уже стемнело, долго искал ключи, не нашел, потом кинулся к двери и все понял...Позвонил в охрану, его выпустили.
Но как же он выражался своему оппоненту по телефону, и обещал что при первом удобном случае навернет его диссертацией по голове :)
 
Бабушка: — Если ты действительно нужна этому мужчине, он не только будет сам говорить, но еще и внимательно тебя слушать. Свою женщину всегда слушают очень внимательно. Всегда!
Натисніть, щоб розгорнути...
Та ну. В этом месте бабушка преувеличивает.
До свадьбы, может, и будет слушать. Большинство мужчин в браке могут слушать только приятное, и еще чтоб их гладили, кормили, хвалили, и особо не перечили))
А то как с ней жить, если она все время права?)
 
Мими в ахуе - первый раз в поезде. Глаза - с два пятака.
В машине (причем любой), она абсолютно спокойна, чувствует себя как дома, даже не мявкнет. А тут... просто офигела.

1734557514133.png


1734557541325.png



1734557556067.png
 
Були часи, коли мене називали "єгиптолог" десь до 2012 року)) Літала на дайвінг по 2-3 рази на місяць. Котів знайшла у себе у Харкові з того часу, десь ще є тут енциклопедії та книги по коралам та рибам екзотичним, всі риби і досі знаю як виглядають та їх повадки, а ще є два гідрокостюми, взуття спеціальне, підводна фототехніка...

1734789065423.png
 
Харків. Мімі півдня відпочивала, поки я прибираю (це вже третій день поспіль прибираю
🫣
)
А ввечері Мімі врятувала горіхи, які майже не згоріли(( Мімі молодець, голосно нявкає
😅


1734981487074.png


1734981505740.png


1734981518708.png
 
Александр 1-й сказав(ла):
Харків. Мімі півдня відпочивала, поки я прибираю (це вже третій день поспіль прибираю
🫣
)
А ввечері Мімі врятувала горіхи, які майже не згоріли(( Мімі молодець, голосно нявкає
😅


1734981487074.png


1734981505740.png


1734981518708.png
Натисніть, щоб розгорнути...
Так на втором и третьем фото не Мими, а кот Базилио !
 
Kira4 сказав(ла):
Так на втором и третьем фото не Мими, а кот Базилио !
Натисніть, щоб розгорнути...
;) Это Таня заскочила как-то в Болгарии в зоомагазин (уж не помню за чем конкретно) и увидела эти "очила за домашни любимци" ;) ну и не смогла пройти мимо.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу