с Facebook:
Силовики оперативно оточили Майдан, утворивши міцний коридор з власних тіл. Таким чином жодна людина не мала можливості ані вийти за межі площі, ані ввійти. Найжахливішим було те, що учасників мітингу почали оточувати з усіх боків, стискаючи просторове коло. Кілька перших ударів дубинками і почався хаос. Беркутівці не шкодували ані жінок, ані літніх людей, трощили камери журналістів та фотографів, заломивши руки, виводили активістів. Сотні, а потім тисячі залізних воєнів в шоломах били чоловіків, вибивали голови, очі, руки та ноги. Учасників правого флангу, радикалів, змели одразу. За лічені секунди молоді люди лежали на асфальті. Десятки ж були без свідомості, карета швидкої допомоги, крики та істеричні вигуки. Ще з півсотні людей вивезли на автобусах, а інших просто вигнали палками з активної частини Майдану на інший бік площі. Все це я знімала на маленьку камеру планшету, стоячи з боку "сбербанку России". Зі мною були люди, які за дивовижних обставин опинились за епіцентром подій і не потрапили під кнути силовиків. Ми все фіксували на гаджети, аби весь світ побачив жостокі, злочинні дії правоохоронців. На Майдані за лічені секунди збудували паркан, забрали цистерни з вогнем та щось взірвали. Нескінченний потік людей в формі продовжував скупчуватись по всій території центру міста. Далі і нас, глядачів, та випадкових операторів почали "гнати" за периметр Хрещатику.
Якась жінка з жахом мовила :"За 50 років життя ще ніхто не гнав мене з власної країни". Ми щосили бігли вперед по вулиці, тому що всі підземні переходи були забиті беркутівцями. З десяток людей розбігся хто куди, у різні напрямки, ховаючись у щілинах вулиць. Я та ще невеличка групка добігли до арки Дружби Народів і там заховались. Повз нас пронеслась група правоохоронців і побігла далі за іншими втікачами.
Люди, це страшно!!! Тому що захистити нас було ні кому. Машини зі звичайною міліцією стояли на боці силовиків і були лише пасивними наглядачами. Саме вони викликали швидку ще до того, як усе почалось.
Ми відчайдушно обурювались такій поведінці, тому що вірили, що живемо в демократичній країні і нам нічого не зроблять. Та ми помилились. Пресували усіх, абсолютно всіх, хто був учасником чи свідком того, що Наше завдання по максимуму поширити інформацію. Не будьте байдужими. Зараз Київ прокинувся і спокійно снує, навіть не підозрюючи, що було вночі.
