В Польше даже при Речи Посполитой, королями были французы или шведы, поляки понимали, что они сами ничего сделать с собой не могут, без управления цивилизоваными народами. А когда королями стали становиться поляки, то все покатилось в упадок и в конце концов Польша, как государство, перестало существовать. После Первой мировой войны поляки легли под французов, а после СССР их подобрал ЕС и этим оцивилизовал. У нас такого чуда не будет, от нас все шарахаются: торговля (читай дешевое сырье с Украины) пожалуйста, политические союз и вхождение в ЕС - идите нахуй
Интересно, почему все, ну вот просто ВСЕ совки, поголовно так чудовищно невежественны? Шо с ними не так?
По теме. Генрих Валуа пробыл королем только четыре месяца. В ночь на 19 июня 1574 г. он бежал в Париж, где был избран монархом Франции. Королем Речи Посполитой лишь однажды был чистый этнический поляк – Станислав Лещинский в короткий трехлетний период Северной войны.
В остальное же время ими становились представители либо литвинских, либо смешанных литвино-русинских или литвино-польских родов: Ягеллоны, Вишневецкие, Собесские, Потоцкие.
Вишневе́цкие — литовско-руський род герба Корибут, ветвь князей Збаражских, которые, в свою очередь, были ветвью князей Несвицких. В мужской линии угас в 40-х годах XVIII века.
Писались также князьями Корибут-Вишневецкими по предполагаемому происхождению Несвицких от Корибута-Димитрия, сына великого князя литовского Ольгерда.
Собеські — магнатський рід гербу Яніна.
За версією українського літописця XVIII століття Самійла Величка, Собеські були нащадками українського (галицько-руського) боярсько-шляхетського роду Собків (однина — Собко[1]), що «віру предківську зрадили» і разом з католицтвом прийняли нове прізвище польського зразка.
За даними польського генеалога Каспера Несецького XVIII ст., який посилався на краківського біскупа Денгоффа, прізвище походить від родового «гнізда» — села Собєска Воля поблизу Любліна.
Пото́цькі гербів Пилява (пол. Potoccy herbu Pilawa), Любич, Остоя, Шеліга, Шренява, Яніна — українсько-польські шляхетські, магнатські роди. Представники родів Потоцьких — державні діячі, воєначальники, діячі культури — відіграли важливу роль у історії Королівства Польського, Речі Посполитої, України. Частина представників роду володіла графськими титулами Австрійської (з 1867 року Австро-Угорської) та Російської імперій також належне роду селище Потоцькі.
Францішек Салезій Потоцький (1700 – 1772 рр.) - герба Пилява (1700–1772 рр.) – київський і волинський воєвода. Був онуком гетьмана Фелікса Казимежа, сином Юзефа , охоронця війська королівського і Теофіли (померла 1742 р.), доньки Яна, львівського старости.
Після смерті батька він отримав значний спадок, зокрема Кристинопіль (нині Червоноград). На сеймі дебютував у 1724 р. Імовірно, на той час виконував функцію депутата від Белзького воєводства, оскільки в 1726 р. став маршалком Трибуналу Королівського в Любліні, всупереч закону суміщаючи цю посаду з депутатською функцією на сеймі 1726 р. Також був депутатом на останньому гродненському сеймі: в 1729 р. від Брацлавського воєводства, в 1730 р. – від Чернігівського воєводства.
Претендент на польську корону.
За своє багатство та владу названий «малим королем Русі». Носив козацький стрій. Його резиденція була в Кристинополі, мав також Умань, Тульчин.
...............И тут столкнулись два гиганта мысли! 
ДВА титана ВикиПедийной истории. .... И у кого же из них хуй длинее? Рассудит, только, дуэль на пистолетах!!! 
