Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Помогите советом!Плохая ситуация с госактом.

  • Автор теми Автор теми Мотря
  • Дата створення Дата створення
Доку 7878 приобретательная давность в этой ситуации не проходит - главное выделил

Ухвала від 30 травня 2007 року
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4 до Одеської міської ради, Особа 5, третя особа — Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, про зобов’язання передати в користування земельну ділянку, визнання незаконним і скасування рішення Одеської міської ради й визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом Особи 5 до Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4, третя особа: Одеське міське управління земельних ресурсів — про усунення порушень права власності на земельну ділянку за касаційними скаргами Особи 5, Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах і Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006,

ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2004 року Особа 1, Особа 2, Особа 3 і Особа 4 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що напроти належної їм земельної ділянки знаходиться ділянка, якою їх сім’я користувалася добросовісно і безперервно протягом 15 років.
Проте спірну ділянку було надано у власність Особі 5, яка спірною ділянкою не користувалася.
Вважаючи, що їх права порушено, просили передати їм у користування спірну земельну ділянку за набувальною давністю.
У процесі розгляду справи позивачі доповнили свої вимоги, просили визнати незаконним і скасувати рішення Одеської міської ради від 16.06.2004 й визнати недійсним державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий 3.12.2004.
Особа 5 звернулася до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що їй на законних підставах було передано у приватну власність спірну земельну ділянку, у зв’язку з чим просила усунути порушення її права власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.05.2006 в задоволенні позову Особі 1, Особі 2, Особі 3 і Особі 4 відмовлено; зустрічний позов Особи 5 задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове, яким позов Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4 задоволено: визнано за позивачами право користування спірною земельною ділянкою, передано їм у користування вказану ділянку в рівних частках, визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 16.06.2004 й визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 3.12.2004; у задоволенні зустрічного позову Особи 5 відмовлено.
В обгрунтування касаційних скарг Особа 5, Одеське міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи та ставлять питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4 і задовольняючи зустрічний позов Особи 5, суд першої інстанції виходив з того, що Особа 5 набула права власності на земельну ділянку у відповідності з вимогами земельного законодавства, підстави для задоволення вимог позивачів за основним позовом відсутні.
Задовольняючи позов Особи 1, Особи 2, Особи 3, Особи 4 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову Особи 5, апеляційний суд виходив з того, що набувальна давність за земельним законодавством є беззастережним юридичним фактом, який зумовлює виникнення відповідного права на ділянку, а тому, у зв’язку з порушенням прав позивачів за основним позовом, рішення органу виконавчої влади повинно бути визнано незаконним, а державний акт на право власності на землю — недійсним.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися неможливо, виходячи з такого.
Судами встановлено, що позивачі протягом 15 років користувалися земельною ділянкою за Адресою 1, що знаходиться напроти їх будинку. У зв’язку з відсутністю оспорювання використання ними ділянки, відповідні документи про право користування на неї не оформлювали.
Згідно з матеріалами справи, Особа 4 і Особа 3 звернулися до Малиновської районної державної адміністрації із заявою про передачу вказаної земельної ділянки в користування за набувальною давністю від 15.12.2004, яка надійшла до адміністрації 16.12.2004 (а.с. 5). Будь-які інші документи, що свідчили б про звернення позивачів до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання їм спірної земельної ділянки саме за давністю користування відсутні.
Відповідно до стст.116, 118 Земельного кодексу 2001 року (далі — ЗК), положень закону «Про місцеве самоврядування в Україні» Одеська міська рада своїм рішенням від 15.06.2004 передала безоплатно у приватну власність Особі 5 земельну ділянку за Адресою 1.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК (у редакції, чинній при прийнятті зазначеного рішення щодо передачі земельної ділянки) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 119 ЗК встановлено, що громадяни, які відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим кодексом.
Таким чином, зі змісту вказаної статті вбачається, що сама по собі наявність строку набувальної давності не є єдиною та безпосередньою підставою для виникнення в особи права власності або права користування земельною ділянкою. Вона є лише умовою для застосування інших способів встановлення цих прав. Набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з указаною статтею є лише підставою для звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням щодо офомлення правовстановчих документів на земельну ділянку. При цьому, земельна ділянка, яка вже була передана у власність одній особі на підставі рішення відповідного органу, не може бути передана у власність іншій особі лише в силу права, яке виникло у неї у зв’язку з набувальною давністю.
Задоволення вищевказаного клопотання й оформлення відповідних документів про право власності або користування на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому зазначеним кодексом. При отриманні відмови в задоволенні зазначеного клопотання або залишення його без розгляду особа має право оскаржити такі дії органу виконавчого влади чи місцевого самоврядування до суду в установленому законодавством порядку.
У порушення ст.213 ЦПК апеляційний суд зазначених вимог закону не врахував, допустив неправильне застосування норми матеріального права, зокрема ст. 119 ЗК, у зв’язку з чим висновок цього суду щодо задоволення вимог позивачів і відмови в задоволенні зустрічного позову Особи 5 не можна визнати законним.
Крім того, колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду в частині неможливості застосування ст.119 ЗК до спірних правовідносин у зв’язку з відсутністю зворотної дії в часі норми про набувальну давність.
Так, ЗК набрав чинності в січні 2002 року. Попереднім Земельним кодексом 1991 року норми щодо набуття права на земельну ділянку за давністю користування передбачено не було.
Враховуючи викладене та зміст ст.119 ЗК, можна зробити висновок, що зі вступом у дію вказаного кодексу фізичні особи у разі наявності визначених вказаною статтею підстав набули можливості на звернення до відповідних органів щодо оформлення права на земельну ділянку за набувальною давністю.
Зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції. Разом із тим, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо набуття Особою 5 права власності на спірну земельну ділянку на законних підставах, допущене цим судом порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи, що рішення суду першої інстанцїі скасовано апеляційним судом помилково, ухвалене в справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції — залишенню в силі.
Керуючись стст.336, 339 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Особи 5, Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах і Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Одеської області від 20.09.2006 скасувати, залишити в силі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12.05.2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
 
Останнє редагування:
Доку 7878 - набувальна давность не проходит.
Согласно земельному кодексу 1991 года к покупателю дома переходит право собственности на землю, согласен. Но там же есть последний абзац, где говорится, что "Право власності або право користування земельною ділянкою у
перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів
відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу" Похоже имеется в виду, что покупатель должен был обратится в райсовет для переоформления земли. Этого сделано не было.

Вобщем - у вас есть примеры положительной судебной практики ?
 
Уважаемые специалисты, можно прояснить один момент. Тут вроде бы нигде не было сказано что земля приватизирована. было сказано что участок выделен для обслуживания дома. или я чо-то пропустил?
 
Ув. Мотря!
И какое было дальнейшее развитие событий? Вы подали иск?
 
Назад
Зверху Знизу