Валерій БЕБИК
Тисячолітня Україна: Енеїда – Шумер – Троя
Енеїда
Тіт Лівій у тритомній «Історії Риму» свідчив про заснування столиці Римської імперії нащадками троянського царя Енея. Останній, до речі, після одруження на Лавінії, дочці тамтешнього царя Латина, став ще й царем латинян [10].
Тож поставимо собі запитання: «Чому це ісландський історик ХІІ ст. н.е. Сноррі Стурлуссон у своїй праці «Сага про Інглінгів» називав Європу Енеєю?» [9]...
Прояснити ситуацію, на нашу думку, допоможуть матеріали протошумерських печерних архівів Кам'яної Могили /Шу-Нун (ХІІ–ІІІ тис. до н.е.), в яких згадується Бог-творець Енліль. За свідченням російського шумеролога А. Кифішина, якому вдалося розшифрувати чимало написів із цього найдавнішого храму планети, праукраїнська цивілізація з центром біля Запоріжжя була «метрополією» і Шумеру, і багатьох інших центрів «писемних культур»...» [4, с. 524].
Отже, беручи до уваги (відповідно до міфології храму Кам'яна Могила) ключову роль у прадавньому українському суспільстві Бога-творця Енліля, маємо певні підстави вважати, що мешканці тогочасної України могли називати свою країну Енеїдою... Принаймні, з історії відомо чимало прикладів, коли плем'я, рід, країну називали іменем свого лідера (бога, жреця, вождя). Додамо лише, що в перекладі з латини ім'я Еней означало мідний (той, що знав мідні технології?)...
Після зазначеного вище поява понад 200 років тому поеми «Енеїда» І. Котляревського, на нашу думку, не здається такою вже й випадковістю (Вергілій «відпочиває»!), втім, як і все, про що йтиметься далі....
Джерела
1. Березанська С. С. та ін. Давня історія України. – К., 1997.
2. Білоусько О. Україна давня: євразійський цивілізаційний контекст. – К., 2002.
3. Васильев Л. С. История Востока. В 2-х томах.– М., 1998. – Т. 1.
4. Кифишин А. Г. Древнее святилище Каменная Могила. Опыт дешифровки протошумерского архива ХІІ–ІІІ тыс. до н.э. Т. 1. – К., 2001.
5. Клочко В. І. Народи моря і Північне Причорномор'я // Археологія. – 1990. – № 1.
6. Повесть временных лет // Под ред. и с предисл.
В. П. Андриановой-Перетц.– М.; Л., 1950.– Ч. 1.
7. Рагозина З. Л. История Мидии, второго Вавилонского царства и возникновения Персидской державы. – СПб., 1903.
8. Ричка В. Княгиня Ольга. – К., 2004.
9. Стурлуссон С. Круг земной.– М., 1980.
10. Тит Ливий. История Рима от основания города. В 3-х томах. – М., 2005
11. Церен Э. Библейские холмы. – М., 1966.
12. Энциклопедия «Слова о полку Игореве». В 5-ти томах. – СПб, 1995. – Т. 5.
)
