3000 грн на місяць

Підстрелили Ірину Фаріон

  • Автор теми Автор теми PhenixUA
  • Дата створення Дата створення
Как переводится слово Гитлер?
Этимология фамилии

По мнению известного немецкого филолога, специалиста по ономастике Макса Готтшальда (1882—1952), фамилия «Гитлер» (Hittlaer, Hiedler) была тождественна фамилии Hütler («смотритель», вероятно, «лесничий», Waldhütler).

Значит, есть и там, и там. Тем более, идиш, а не иврит.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Марія Грінченко-Загірня - московка з українським серцем | Ген українців з Іриною Фаріон
]
Олена Теліга, між іншим, теж етнічна росіянка.
Ще був єврей, забула прізвище. Мати викладала украєнську в школі, а він писав українською вірші.
Микола Хвильовий був, здається, етнічний росіянин. Писав твори українською.
Мо' ще кого згадаю.
 
Так у пацаков . У нас будет по Закону.

Хз, если б у нас все было бы по закону - может быть, она сейчас была бы жива, на радость близким. Иногда первое, справедливое решение суда лучше, чем окончательный оправдательный приговор.
 
Во время следственных действий допуск постороннних и оказание посторонними психологического давления на подозреваемого - грубейшее нарушение. Дурак будет адвокат, если этим не воспользуется.
Мо' она свидетель и есть в процедуре допроса свидетеля их право на слово?
 
Ты тоже ничего такого важного не создал, кроме срачей по поводу Фарион... Кстати это ты ничего не читал из того, что она создала: "

Публикации Фарион​


  • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 237 л.+додат. 213 л.
    • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 1996. — 22 с.
  • Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XVIII — початку XIX століття (з етимологічним словником) / НАН України; Інститут народознавства. — Львів: Літопис, 2001. — 371 с. — Бібліогр.: С. 361—370. — ISBN 966-7007-30-2*
  • Мова як духовно-національний феномен. // Київська церква. — 2001. — № 4
    • ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
      . // Мовні конфлікти й гармонізація суспільства: Матеріали наукової конференції, 28—29 травня 2001 року. / Під ред. Володимира Куєвди, Лариси Масенко, Віталія Радчука. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. — C. 36—42. — ISBN 966-594-413-4
    • Мова як духовно-національний феномен // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 05/2003. — № 5/6. — С. 51—53
  • Антропонімна функція квалітативних суфіксів у структурі прізвищевих назв. // Мовознавчі студії: (Матеріали конференцій) / Відп. ред.: О. А. Купчинський. — Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 2002. — С. 217—234
  • Саме згодних називатися горщиками в піч і ставлять: (Про національне й універсальне в антропонімії). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 07/2002. — № 7. — С. 18—20
  • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради // Просвіта. — 2002. — червень (№ 6) — С. 4.
    • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради 1654 року (або міркування з приводу Указу Президента) // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. — 2003. — Вип. 23. — 297 с.
    • Лінґвістичні наслідки Переславської (з)ради // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 04/2003. — № 4. — С. 2—6
  • Я на сторожі коло їх поставлю Слово. Набір листівок-плакатів про мову. / Автор і керівник проекту Ірина Фаріон. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2002
  • У пошуках себе. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 05/2003. — № 5. — С. 80
  • Мова як дім, де ми — з Шевченком. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 04/2003. — № 4. — С. 33—36 (вкладка «Чому Шевченко?»)
  • ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
    // Універсум (
    ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
    ). — 2004. — № 7/9. — С. 46—51
  • Ідентифікаційна функція антропоніма як складник його онтологічної природи // До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Редкол.: І. Гирич; редкол.: [та ін.] . — К.; Львів: Б. в., 2004. — Т. 1. — 2004. — С. 254—268
  • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (іл.). — Львів: Монастир Свято-Іванівська Лавра; Видавничий відділ «Свічадо», 2004. — 115 с.: іл. — ISBN 966-561-328-6
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 2 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2005. — 120 с.: іл. — ISBN 966-8744-16-0
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 3 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2006. — 120 с.
  • Задля єдності-єдина. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 04/2005. — № 3/4. — С. 4—5
  • Лінгвонім мова в контексті позамовних чинників. // Миниахметова Э. Х., Турецкий язык: учебное пособие. — Одесса: Астропринт, 2004. — Кн. 2.: — 2006. — С. 138—140
  • Франкова візія історії української мови (XI—XVIII ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 10/2006. — № 10. — С. 35—39
  • Суб'єктивні роздуми над калинцевими звукосимволами. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 03/2006. — № 3/4. — С. 31—33
  • Сесійні зали чи мовні смітниська? (антисуржикові нотатки). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 08/2006. — № 8/9. — С. 22—23
  • Суспільний статус української мови в добу Литовського князівства і Речі Посполитої. // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства: сборник / М-во освіти і науки України, Науково-дослідний інститут українознавства. — К.: Міленіум, 2006. — Т. 8 : Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі. — С. 98—115
  • Франкова візія суспільного статусу руської мови в Галичині (Друга половина XVIII -початок XX ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 2007. — № 3. — С. 23—27
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 10/2007. — № 10. — С. 38—44
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 11/2007. — № 11. — С. 35—42
  • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 168 с. — Бібліогр.: С. 159—167. — ISBN 978-966-553-586-7
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — 2-ге вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2009. — 212 с.
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині ХІХ ст.: Монографія. — 3-тє вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2010. — 212 c. — ISBN 978-966-553-919-3
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в XI — середині XIX ст.: Монографія. — 4-те вид. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 212 с. — ISBN 978-617-607-045-0
  • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2007. — 136 с. — Бібліогр.: С. 96 — 100. — ISBN 978-966-395-121-8
    • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець: Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2011. — 136 с. — ISBN 978-966-395-121-8
  • Мова як спосіб життя: [Рец. на кн. : Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). — Львів: Місіонер, 2000. — 298 с.]. // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 118—122
  • Станіслав Оріховський Роксолянин: мовно-етнічний портрет часу. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 07/2009. — № 7/8. — С. 52—56
  • Суспільний статус руської (давньоукраїнської) мови в добу відродження (друга половина XIV — перша половина XVI століття). // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 02/2009. — Вип. 46 ч. 2. — С. 40—48...."
Славик! Ты из компа или телефона копировал этот длинный текст? А то я с телефона еще не умею. Что жать в телефоне?
 
Та всякие фельдманы уводят меня от темы бабы фары, предлагают философские споры в которых проебывают из за незнания матчасти и просто косноязычия и скудоумия и потом как еврей Ленин-бланк обзывают больным и сваливают в туман
Это знак сделать вам перерыв.
 
Да нормально она с ним общается. Все законно и без насилия. В нормальном бы обществе посадили бы в прессхату - там бы он еще и покушение на дональда Трампа на себя взял. А так его так чтобы сильно не бьют и смотрится он вполне себе

Стиль общения фирменный, практически мамин, это заметно. Ну и гнев, нервы, куда без этого...
 
Олена Теліга, між іншим, теж етнічна росіянка.
Ще був єврей, забула прізвище. Мати викладала украєнську в школі, а він писав українською вірші.
Микола Хвильовий був, здається, етнічний росіянин. Писав твори українською.
Мо' ще кого згадаю.
Схуялі Теліга етнічна росіянка? Батьки українці. Чи ти за місцем народження? То якби в Китаї народилась то була б етнічна китаянка?:D
 
Твой спич подтверждает мое утверждение что от тебя ничего не зависит лично. Так и смысл рыпаться. Я на выборы ходил в 97 году один раз. Дальше похуй - От этого ничего не зависит. От того в армии ты или нет тоже ничего не зависит и тут ты прав тоже. Так что надо думать за себя, плыть по течению и искоренять комуняцкую идеологию москаоротых и этнических русских так как это ты можешь
не-не, друже, так не бівает. У нас вся страна такая "от меня ничего не зависит" и в итоге наголосовали бля в 2019, а сейчас кого из моих харьковских знакоміх не спрошу - "я за зелю не голосовал и вообще не віборі не хожу". Тебе блядь лень ебаную закорючку в бюлетене поставить ради будущего своей страні - так хули ті скулишь тут про "москворотіх", от которіх получается зависит все? ну не от тебя же, сирого-убогого и вообще ті "поитикой не интересуюсь", но аж бегом тут рассуждаешь кого и как надо "віпиздить". Потому что как воевать - так все галицаи уебали в польшу, а как решать кого віпиздить из страні - так от вас только пердеж на форуме.
Мі тут будем "искоренять идеологию", а ті значит будешь чилить в поляндии или в селе под ЛЬвовом. Вот такой у тебя поинт. Но так не бівает, чтобі добиться чего-то и нихуя не делать, а ті именно такой: мобилизоваться ті не лох, пусть за тебя амері воюют. Друже, а они тоже не лохи, прикинь? Но при єтом москворотіе тебя очень раздражают. Ті забіваешь, что проебалась вся страна. Вся, а не отдельніе регионі или єтносі. И когда (и если) оккупируют Харьков, то потом и киев и львов так же точно. А потом у тебя не останется страні и ті сам будешь жить в какой-то поляндии (если успеешь сдриснуть туда) и будешь там презреннім мигрантом. Гораздо более презреннім чем "москворотіе" беженці сейчас во ЛЬвове.
Ну поперди на форуме напоследок.
 

Ну я же писал - мама была достаточно экзольтированая особа, понятно что женский психотип передается по наследству, я когда то наблюдал как две тетки дерутся в змиеве. Тоже самое. На самом деле это нормально. В суде и не такое говорят , все это норма. Вам чего никогда в лицо не орали типа проклятия и всякую хуйню? Это типа все ок
У вас свои стандарты общения, у меня другие.
 
Ты тоже ничего такого важного не создал, кроме срачей по поводу Фарион... Кстати это ты ничего не читал из того, что она создала: "

Публикации Фарион​


  • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 237 л.+додат. 213 л.
    • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — початку XIX ст. (прізвищеві назви): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 1996. — 22 с.
  • Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XVIII — початку XIX століття (з етимологічним словником) / НАН України; Інститут народознавства. — Львів: Літопис, 2001. — 371 с. — Бібліогр.: С. 361—370. — ISBN 966-7007-30-2*
  • Мова як духовно-національний феномен. // Київська церква. — 2001. — № 4
    • ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
      . // Мовні конфлікти й гармонізація суспільства: Матеріали наукової конференції, 28—29 травня 2001 року. / Під ред. Володимира Куєвди, Лариси Масенко, Віталія Радчука. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. — C. 36—42. — ISBN 966-594-413-4
    • Мова як духовно-національний феномен // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 05/2003. — № 5/6. — С. 51—53
  • Антропонімна функція квалітативних суфіксів у структурі прізвищевих назв. // Мовознавчі студії: (Матеріали конференцій) / Відп. ред.: О. А. Купчинський. — Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 2002. — С. 217—234
  • Саме згодних називатися горщиками в піч і ставлять: (Про національне й універсальне в антропонімії). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 07/2002. — № 7. — С. 18—20
  • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради // Просвіта. — 2002. — червень (№ 6) — С. 4.
    • Лінґвістичні наслідки Переяславської (з)Ради 1654 року (або міркування з приводу Указу Президента) // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. — 2003. — Вип. 23. — 297 с.
    • Лінґвістичні наслідки Переславської (з)ради // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 04/2003. — № 4. — С. 2—6
  • Я на сторожі коло їх поставлю Слово. Набір листівок-плакатів про мову. / Автор і керівник проекту Ірина Фаріон. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2002
  • У пошуках себе. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 05/2003. — № 5. — С. 80
  • Мова як дім, де ми — з Шевченком. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 04/2003. — № 4. — С. 33—36 (вкладка «Чому Шевченко?»)
  • ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
    // Універсум (
    ⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
    ). — 2004. — № 7/9. — С. 46—51
  • Ідентифікаційна функція антропоніма як складник його онтологічної природи // До джерел: Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Редкол.: І. Гирич; редкол.: [та ін.] . — К.; Львів: Б. в., 2004. — Т. 1. — 2004. — С. 254—268
  • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (іл.). — Львів: Монастир Свято-Іванівська Лавра; Видавничий відділ «Свічадо», 2004. — 115 с.: іл. — ISBN 966-561-328-6
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 2 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2005. — 120 с.: іл. — ISBN 966-8744-16-0
    • Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. / Роман Скиба (художн.). — 3 вид., випр. і доп. — Львів: Свічадо, 2006. — 120 с.
  • Задля єдності-єдина. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 04/2005. — № 3/4. — С. 4—5
  • Лінгвонім мова в контексті позамовних чинників. // Миниахметова Э. Х., Турецкий язык: учебное пособие. — Одесса: Астропринт, 2004. — Кн. 2.: — 2006. — С. 138—140
  • Франкова візія історії української мови (XI—XVIII ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 10/2006. — № 10. — С. 35—39
  • Суб'єктивні роздуми над калинцевими звукосимволами. // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 03/2006. — № 3/4. — С. 31—33
  • Сесійні зали чи мовні смітниська? (антисуржикові нотатки). // Урок української: Науково-публіцистичний журнал-дайджест. — 08/2006. — № 8/9. — С. 22—23
  • Суспільний статус української мови в добу Литовського князівства і Речі Посполитої. // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства: сборник / М-во освіти і науки України, Науково-дослідний інститут українознавства. — К.: Міленіум, 2006. — Т. 8 : Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі. — С. 98—115
  • Франкова візія суспільного статусу руської мови в Галичині (Друга половина XVIII -початок XX ст.) // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 2007. — № 3. — С. 23—27
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 10/2007. — № 10. — С. 38—44
  • Лінгвістичний феномен Маркіяна Шашкевича. // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 11/2007. — № 11. — С. 35—42
  • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 168 с. — Бібліогр.: С. 159—167. — ISBN 978-966-553-586-7
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині XIX ст.: Монографія. — 2-ге вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2009. — 212 с.
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ — середині ХІХ ст.: Монографія. — 3-тє вид. — Львів: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2010. — 212 c. — ISBN 978-966-553-919-3
    • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в XI — середині XIX ст.: Монографія. — 4-те вид. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 212 с. — ISBN 978-617-607-045-0
  • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2007. — 136 с. — Бібліогр.: С. 96 — 100. — ISBN 978-966-395-121-8
    • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець: Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму: Монографія. — Львів: Свічадо, 2011. — 136 с. — ISBN 978-966-395-121-8
  • Мова як спосіб життя: [Рец. на кн. : Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). — Львів: Місіонер, 2000. — 298 с.]. // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 118—122
  • Станіслав Оріховський Роксолянин: мовно-етнічний портрет часу. // Дивослово: Українська мова й Ав навчальних закладах: Науково-методичний журнапл Міністерства освіти і науки України. — 07/2009. — № 7/8. — С. 52—56
  • Суспільний статус руської (давньоукраїнської) мови в добу відродження (друга половина XIV — перша половина XVI століття). // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 02/2009. — Вип. 46 ч. 2. — С. 40—48...."

каждій завалящий профессоришка в стране имеет список не меньше. Вопрос в том кому єто надо, насколько єто ценніе исследования и как часто их цитируют другие исследователи. А то что она нагенерила огромное кол-во макулатурі - єто понятно. Вопрос кому и насколько єто вообще нужно. Но должность профессора обязівает ее генерить статьи.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Наявність наукового ступеня лише на рівні «доктор наук»;
Раніше претенденту було надано звання «доцент» або «старший науковий співробітник»;
Досвід роботи протягом понад п’ятнадцяти років у ВНЗ на посаді старшого викладача, а також близько року досвіду роботи на одній кафедрі на посаді доцента;
Наявність сертифіката про проходження мовних курсів та знання будь-якої іноземної мови на рівні не меншому, ніж B2 (підійде диплом про вищу освіту в тому числі);
Наявність підтверджуючих документів про те, що людина, яка претендує на звання професора, проходила навчання або стажування за кордоном, брала участь у конференціях та закладах, що входять до складу Організації економічного співробітництва Європейського Союзу;
Наявність опублікованих статей та публікацій після захисту дисертації, які необхідно розміщувати у наукових та методичних журналах, що рецензуються спеціальними виданнями;
Наявність підтвердження з боку кафедри про те, що кандидат займається викладанням у рамках кафедри державною мовою.
 
Назад
Зверху Знизу