Як там казав Роскольников у Достоєвського? Про "***** дрожащую".
Схоже, нас намагаються перетворити в таких тварей, лишивши права критикувати. На тій лише підставі, що хтось там десь теж дозволив собі це зробити. Про кого я не чув і думки його не знаю. Поясню: я чую якусь новину про дію чи бездіяльність влади. І тут же даю свою критичну оцінку. Не бігаючи по ресурсам, не вишукуючи думку інших людей, не порівнюючи свою думку із офіційними ЗМІ. І тут приходить хтось, хто перелопатив усі джерела інформації і виявив, що хтось там десь щось схоже сказав. Чому мені повинно бути не ******и на те - хто там десь щось сказав? Я висказав свою думку, своє судження. Маю право. А мені намагаються заткнути рота на тій підставі, що десь якийсь несимпатичний чувак теж сказав щось схоже.
Чому, якщо я бачу дурню і кажу вголос, що це дурня, я ще й повинен думати, а чи не скаже і ворог, що це дурня? Від цього дурня перестане бути дурнею? З якого переляку?
Коли вже люди зрозуміють: від того, що мої думки та судження не співпадають з їхніми, то я не ворог і не ***** - просто наші думки не співпадають. І навпаки, якщо мої думки співпадають з думкою ворога - то це не означає, що я ворог. Просто ми подивились під одним і тим же кутом на одне і те ж і побачили те, що побачили. І найнеприємніше у цій ситуаці бачити, що ворог теж не ***** і бачить нашу дурню, насміхаючись із нас. А нам замість виправити дурню чи змінити менеджерів, що її роблять, пропонують співати осанну генераторам дурні, підтримуючи будь-яку дурню виходячи із хибного почуття ура-патріотизму.
