Ми прибрали Януковича, але не систему, яка дозволила йому з’явитись – учасник Революції гідності
У четверту річницю початку Революції гідності її учасники діляться своїми поглядами на значення та головні здобутки тих подій. Так, волонтерка Маруся Звіробій вважає, що Євромайдан переміг завдяки єдності та взаємній довірі учасників. А на думку ветерана АТО Максима Музики, українцям ще належить змінити систему, яка чотири року змусила людей вийти на вулиці.
Сотник самооборони Майдану та учасник бойових дій на сході Андрій Янченко вважає, що, незважаючи на досягнення першочергової мети Революції гідності – відсторонення від влади Віктора Януковича та початок євроінтеграції, глобально країна ще не змінилася. Міркуваннями з цього приводу Янченко поділився у студії «Ранкової Свободи».
«Так, на сьогоднішній день в нас іде війна. Може, скажу зараз не дуже приємну річ, але в якійсь мірі це добре, що вона є. Країна може переоцінити себе, люди можуть себе переоцінити і зрозуміти: Господи, та нам незалежність дісталася буквально задарма. Зараз ми платимо ту ціну. Тому що жодна людина не оцінить того, що отримала «на шару», – переконаний він.
Волонтерка та доброволець Маруся Звіробій нагадує: основним рушієм Євромайдану стала не стільки євроінтеграція, скільки протест проти протиправних дій влади та підконтрольних їй силовиків. На думку Звіробій, саме спільна мета та довіра один до одного дозволили протестувальникам домогтись свого.
«Коли хтось подумав, що можна просто так поперти на нас «Беркутом», стріляти в наш бік – і ми розбіжимося, хтось промазав дуже сильно. Тому що в російському сценарії це б пройшло на ура. В нас не пройшло і не пройде, і про це не варто забувати. Не варто зміщувати акценти, тому що це дуже важливий акцент: люди вийдуть тоді, коли влада буде агресивно перевищувати свої повноваження», – нагадує волонтерка.
Водночас вона впевнена, що подальшому поступу країни заважає брак єдності на кшталт тієї, яка панувала на Майдані.
«У нас просто була мета, і ми разом до неї йшли. На сьогодні українців втягнули в «міжсобойки» дуже простим технологічним інструментом: якщо ти хочеш збити мету, то треба привернути увагу до тих, хто йде до цієї мети. Оскільки ідеальних людей немає, то можна дуже довго викопувати якісь мінуси в характерах один одного, пересваритися, перестати один одного поважати і, як наслідок, іти до якоїсь спільної цілі», – застерігає Маруся Звіробій.
Учасник Революції гідності й АТО Максим Музика називає появу громадянського суспільства та потужного волонтерського руху головним здобутком Євромайдану. Однак, зазначає він, для якісних змін країни на краще треба змінювати систему.
«Зараз ми просто змінили трошки робочий стіл, поміняли іконки якісь, прибрали Януковича, але в той же час ми не змінили систему, яка дозволила Януковичу з’явитись», – зазначає він. На думку ветерана, вуличні протести не можуть вирішити проблему на системному рівні.
«Для мене важливо буде, коли ми досягнемо мети, повністю змінимо систему саме конституційну. Щоб просто не треба було більше виходити. Я розумію людей, які кажуть: ми готові знову вийти, якщо влада перетне якусь межу, то вийдемо обов’язково, але треба розуміти, що це ненормально, ми не можемо таким чином постійно вирішувати цю проблему», – переконаний Музика.
Андрій Янченко переконаний, що Революція гідності повинна була статись рано чи пізно.
«Жодна республіка з Радянського Союзу не вийшла без крові, окрім України – я не кажу про Білорусь, Білорусь не вийшла з Радянського Союзу. Ми просто не розуміли того, що нам дісталось. Добре, погано – будь-яка революція веде до втрат. І так, ми отримали втрати. Тепер важливо, щоб ми не забули, якою ціною нам це дісталось, щоб ми змогли передати нашим дітям меседж про те, якою ціною їм дісталася держава», – переконаний він.
Хто шукатиме вбивць Небесної сотні?
За три з половиною роки після загибелі Небесної сотні в лютому 2014 року лише одна людина відбуває покарання – таку цифру назвав голова департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк в інтерв’ю «Фокусу».
Адвокатка у справах Майдану Євгенія Закревська вважає, що прогрес у розслідуваннях є. Однак вона побоюється, що вже зовсім скоро вони фактично зупиняться, адже від 20 листопада Генпрокуратура вже не має можливості займатися цими справами.
«Згідно з перехідними положеннями Кримінально-процесуального кодексу, справи мають відійти – в НАБУ частина, частина в Державне бюро розслідувань. ДБР взагалі не створене, НАБУ зазначило, що не може отримати ці справи і не зможе їх розслідувати через великий обсяг і поточну завантаженість. Тобто, все, чого домагалися родини весь цей час і чого домоглися в 2015 році, фактично тепер це все втрачено», – констатує Закревська.
З нею погоджується адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич. Ситуацію з розслідуваннями справ Майдану він називає критичною.
«Я б сказав, ситуація фактичного знищення, закриття цього розслідування, його замороження на тому рівні, який був досягнутий департаментом (спеціальних розслідувань – ред.). Загальновідомо, що станом на понеділок департамент процесуально паралізований в правах розслідувати, здійснювати будь-які дії», – нарікає Титич.
Раніше в ефірі «Ранкової Свободи» юрист Олег Дубовик прогнозував, що Державне бюро розслідувань зможе розпочати роботу в кращому випадку до кінця наступного року.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
мы щаз на диванах а она в такую погоду 
набуя ?
неужели так неприятно