Andriy Gerus
Чи дозволяє Роттердам+ брати вугілля не з Лднр, а з "білого" імпорту? Дозволяє.
Як ми пам'ятаємо, при введенні Роттердам+ пан Вовк (голова НКРЕ) обіцяв незалежність від зони Ато. Керівники великої компаніі-немонополіста задоволено кивали головою. Але вже через декілька місяців заявили, що і цього недостатньо для імпорту вугілля марки А. Чи дійсно це так?
В Украіні використовується дві марки вугілля А (35%) і Г (65%). Марка А - дефіцитна, марка Г - профіцитна.
Хоча це два різних вугілля із різною ціною, для них обох введений один Роттердам+ (індекс АРІ2).
АРІ2, ще й усереднене за 12 міс, на ростучому ринку дійсно не покриває імпортну ціну марки А.
Але по марці Г, якої біля 65% у вугільному балансі, собівартість на найбільшій шахті Павлоградвугілля - 800-900грн. Тобто Роттердам (1800грн) створює надприбутки по марці Г.
Цим і пояснювали можливість незалежності від зони Ато: "надприбутками з вугілля марки Г дофінансуємо закупівлю марки А".
Але зрештою виявилося, як завжди.
Надприбутки по марці Г - це наше.
Проблеми по марці А і залежність від зони АТО - це проблеми держави, споживачів і тд.
У підсумку Роттердаму:
Для споживачів - ефект негативний. Тарифи виросли, всі платять "роттердамську ціну". Заради загальнодержавного ефекту?
Держава позитивного ефекту не отримала. Залишається залежність від зони бойових дій.
Тобто весь ефект зводиться до різкого підвищення прибутковості теплової генерації (ДТЕК, ЦЕ, ДЕ).
На фото графік ціни вугілля у Роттердамі. Червона лінія - змодельоване середнє значення (по формулі НКРЕ рахується середнє за 12міс). Дешевий хвостик поступово відпадає, а у розрахунки добавляється висока поточна ціна. У грудні така ціна була 56,5 дол. Зараз вже виходимо на 65 дол. У майбутньому, імовірно, ще вище. А це новий ріст тарифів.