Олександр Палій.
Ось що писав про Україну у 1654 р. очевидець – Павло Халебський, секретар православного Антіохійського патріарха:
"Всякий базар і містечко в землі козаків повне мешканців, особливо маленьких дітей. Кожне місто має, можливо, до 40, 50 і більше тисяч душ; але діти численніше трави і всі вміють читати, навіть сироти.
У них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей юними і з цієї причини вони численніші зірок небесних та піску морського.
Ти побачиш, читачу, в будинку кожної людини по десяти і більше дітей з білявим волоссям на голові; за цю білявість ми називали їх старцями. Вони погодки і йдуть сходинками зростом один за іншим, що ще збільшувало наше здивування.
Діти виходили з будинків подивитися на нас, але більше ми на них милувалися: ти побачив би, що великий стоїть скраю, біля нього нижче його на п'ядь, і так все нижче і нижче до самого маленького з іншого краю. Нехай буде благословенний їхній Творець!
Вони численні, як мурахи, і незліченніші зірок. Подумаєш, що жінка у них буває вагітна і народить три, чотири рази на рік і щоразу по три, по чотири (немовляти) разом. Але вірніше те, як нам говорили, що в цій країні немає жодної жінки безплідної через властивості тутешньої води.
О, яка це благословенна країна! Не встигнеш пройти відстань, рівну відстані між Алеппо і Хан Туман, як зустрінеш по дорозі десять, вісім чи п'ять селищ. Так є на великих дорогах, а що праворуч і ліворуч від них, то безліч…
Городяни одягнені дуже гарно. Ця благословенна країна подібна гранатові своєю величиною і квітучим становищем. Немає в них ні злодіїв, ні грабіжників".
На картині - козацький полковник.
Завидуй, Barss,в кат-цапії такого не було, ти ж звітам,ви раби.
