Обновки

[epic-komp]

Шалом! Дела норм, купил шляпу, фланелевую рубашку, дом, семья работа, деньги куем.
А ваше как оно ничего? Я тут захаживал с года пол но было совсем пустынно.
Сам то как? Где че?

Ирландия. 5 месяцев и 10 дней))
Учу язык.
Насчёт вернуться или остаться - пока склонен максимально здесь задержаться. Для этого надо норм работу, для этого нужен язык.

Рад что у вас все ок.

 

[lugal]

Ирландия. 5 месяцев и 10 дней))
Учу язык.
Насчёт вернуться или остаться - пока склонен максимально здесь задержаться. Для этого надо норм работу, для этого нужен язык.

Рад что у вас все ок.

Ирландия Хороша! И коми вроде там не популярны! Так что удачи с укоренением на новом месте!

 

[master_den]

Я спрашивал всех с кем общаюсь и кто выехал, сумарно семей 16 наверное +/-.
40 часов это да, но скажем так, для того что бы быть субьектной личностью в достаточно левом обществе, ебошить надо что бы пробится в тот слой общества, чей доход позволяет говорить о субьектности. И если ты не владелец "удачной" профессии и квалификации, то ебошить надо гораздо более нежели рабочих 40 часов.

Ну так правильно, если всех своих спросить никто за кернеса не голосовал, только это нифига не выборка. А я уточнял у большинства с кем судьба свела в общаге/курсах - случайные персонажи Юг, Восток, Север, Запад Украины. Но я так чувствую если подобные разговоры про "молодец что уехал, никогда не возвращайся в ад под названием Украина" продолжится мне здесь больше делать нечего будет.

 

[lugal]

Ну так правильно, если всех своих спросить никто за кернеса не голосовал, только это нифига не выборка. А я уточнял у большинства с кем судьба свела в общаге/курсах - случайные персонажи Юг, Восток, Север, Запад Украины. Но я так чувствую если подобные разговоры про "молодец что уехал, никогда не возвращайся в ад под названием Украина" продолжится мне здесь больше делать нечего будет.

Зачем жеж так утрировать то С одной стороны в Украине классно для многих и огромное количество возможностей, даже сейчас. Это сильная и одновременно слаба сторона Украины.
Обратной стороной медали является большая неопределенность.
Часть экономически активных людей не по своей воле увидела другую жизнь и решила не ждать возможного журавля завтра а получить синицу в руках сегодня.
Это больная тема эмиграции.
Есть люди которые едут за эфисерными баксами на деревьях и именно они часто возвращаются.
Эмиграция это тяжёлый труд вчера сегодня и завтра и минимум до пенсии.
Вопрос лишь что ты находишь и что ты теряешь.

 

[master_den]

Зачем жеж так утрировать то С одной стороны в Украине классно для многих и огромное количество возможностей, даже сейчас. Это сильная и одновременно слаба сторона Украины.
Обратной стороной медали является большая неопределенность.
Часть экономически активных людей не по своей воле увидела другую жизнь и решила не ждать возможного журавля завтра а получить синицу в руках сегодня.
Это больная тема эмиграции.
Есть люди которые едут за эфисерными баксами на деревьях и именно они часто возвращаются.
Эмиграция это тяжёлый труд вчера сегодня и завтра и минимум до пенсии.
Вопрос лишь что ты находишь и что ты теряешь.

Как замечательно ты завуалировал свое отношение к Украине. Валера тот и не скрывается, в открытую говорит как ее ненавидит и как все любит в Германии. Определенность в Германии строили вполне определенные люди. В США кстати определенность такая, что лучше украинскую неопределенность. Короче, ты своими словами, уничтожаешь моральную необходимость воевать за независимость. И обнуляешь героизм тех, кто сейчас на фронте.

 

[Zzzzauber]

А звучало то как пафосно будто ты сдал экзамен и уже работаешь, а по факту ничем от других не отличаешься. У нас с октября был курс а2 не интеграционный. Документы про то что они готовы оплачивать курсы пришли только в октябре, вот в феврале пошел на интеграционные. А куда спешить? Сама Германия не хочет чтобы все было быстро. Вот прям так и говорят, куда вы спешите, привыкайте ЭТО ГЕРМАНИЯ. Да и ездить 40 км ну нафиг мне надо такое счастье. 80% украинцев судя по моему опросу сидят на вещах и на след день после окончания войны свалят домой, кое кто уехал, а кое кто хочет летом. Только единицы желают остаться. Я парочку семей знаю которые хотят остаться, они все уже "немцы", с украинцами не общаются, нос воротят, хотя еще вчера в общаге вели себя как быдло. В какой земле обитаешь?

Те, що для тебе так звучало - це твої проблеми. Я писав про тих, хто приїжджав в перші місяці.
Дивлячись на своїх сусідів по групі - таки відрізняємось. З 18 українців окрім нас щось хочуть робити 3 людини. 1 з них практично пенсійного віку, і видно, як їй об'єктивно важко і наврядчи вдасться інтегруватися. Закріпитися після відіміни плюшок, на мою думку, зможуть так само +- 5 людей з 18 включаючи нас.
Решта - або абміції, не підкріплені нічим (умовно - "я хочу стати програмістом тут", коли немає ні освіти, ні знання англійської, ні бажання вчити німецьку), або просто тотальний похуїзм. Хтось втиху від Джобцентру працює віддалено на українські компанії і для нього 1200 євро бенефітів від держави - як приємний незаконний бонус. Один тільки закінчив універ на "таможенніка в Адєсє", запізнювався на годину абсолютно на кожне заняття (бо спати ж хочеться), і в результаті звалив в Канаду, бо там "трі тисячі виплачівают".

Так що після щоденного вимушеного спілкування зі зрізом українського суспільства я цілком розумію тих, хто припинив спілкування з нашими. Після того, як ми близько познайомилися з кількома німецькими сім'ями і по декілька разів посиділи за розмовами про життя під вино, стає дуже чітко зрозуміло, чому Україна - це Україна, а Німеччина - це Німеччина. Все йде з елементарного: подивись кілька відосів з каналу Easy German, де просто людей на вулиці про щось питають, стиль і глибина вираження думок, свідомості. Батьку нашої фермітерін 75 років, так він досі працює будівельником (прямо зараз десь на об'єкті дах робить), і кожну неділю приїжджає доньці допомогти по хазяйству, бо вона одна на будинок на 300 квадратів і 10 гектарів угідь (до речі, він також де-факто біженець: свого часу як заробітчанин звалив з НДР, та вивіз жінку через Югославію, заховавши її в машині під речима, починав тут з нуля). Коли я кожного дня по дорозі туди стою в заторі на автобані, абсолютно всі в 2 рядах зміщуються вліво і вправо, щоб зробити коридор на випадок, якщо буде їхати швидка, і за 3 місяці я не побачив жодного ахуєвшего, що проїхав би по коридору. Коли я був на заході України, то отримав відношення до себе від співвітчизників (бо я ж СХІДНЯК) в рази гірше, ніж від абсолютно незнайомих людей в країні за 1500 км. Це навіть кажучи про побутове, а не матеріальне (бо не приведи господь тобі, будучі на західній, отримувати ще якісь бенефіти (бо ти ж як-не-як біженець), здадуть в ТЦК одразу. Скільки начитався по чатах в перші місяці, що в першу чергу східняки повинні свій край боронити. А як влітку всі виїхали, почали ТЦК-шників і поліцію на фронт відправляти.
Таких прикладів, насправді, десь під сотню набереться, про це можна книжку написати, щоб українці конкретно знали, до чого треба прагнути як нації, а не нити все життя, яка ж доля важка.

Дуже багато бачив таких, які "наступного дня після війни звалюють". В основному такі жаліються по чатах, що примушують авто розмитнювати і €400 за ТЮФ викладати, що на меблювання квартири лише €1500 дали, і поселили на халяву лише на 45 квадратів. Їм не довелося жити, як сирійцям: без документів, права на роботу, права на виїзд за межі міста, повноцінного медстрахування та пенсстрахування. У них точно не було проблеми, що авто примушують розмитнювати.

Земля НРВ.

Как замечательно ты завуалировал свое отношение к Украине. Валера тот и не скрывается, в открытую говорит как ее ненавидит и как все любит в Германии. Определенность в Германии строили вполне определенные люди. В США кстати определенность такая, что лучше украинскую неопределенность. Короче, ты своими словами, уничтожаешь моральную необходимость воевать за независимость. И обнуляешь героизм тех, кто сейчас на фронте.

А що Валєра? Він виїхав свідомо, а не тому що доля змусила, відповідно, Німеччина підходить йому ментально. Ми після приїзду були дуже здивовані, що ми явно народилися не в тій країні, і те, чому нам було некомфортно в Україні (ще задовго до вторгнення), було складно знайти людей, яким було б цікаво обговорити щось рівнем вище, ніж хто з ким переспав та як начальник та власті ахуєлі, отримало тут відповідь.
І саме тому мені надзвичайно боляче за тих героїв, що знаходяться зараз в Силах Оборони (особливо добровольців), бо вони захищають саме таке суспільство, з яким я стикнувся, і воно абсолютно того не заслуговує. І це я не кажу навіть про відвертих сепарів-ждунів. Прастой народ з Днєпрапєтровска, Никалаєва, Львова, Адєси, Харькава...

 

[TorcK]

Чому особисто я звалив з Німеччини:

1) Фінанси. Якщо працювати на дядю у сфері ІТ, то після сплати податків в Україні зп вище.

Якщо ж відкривати свій бізнес, то я вже вигадав 2 схеми як не платити податки в ЄС. Але одразу виникає інше питання, нащо воно треба? Якщо ти заробляєш стільки щоб можна було купити будинок за 600к-700к, то нащо тобі та Німеччина? Маючи такий саме дохід у нас можна жити набагато краще. Це стосується усіх галузей, усі товари та особливо сервіс значно дорожчі ніж у нас.

Кожна еміграція має покращити твій рівень життя у довгостроковій перспективі, у моєму випадку - навпаки.

2) Дозвілля. От просто мені там нічого робити. Не так щоб я мав вільний час там, але усі мої хобі в Німеччині чи то заборонені (оффроад) чи то не цікаві (вел, мот). Подорожувати? Так воно усе однакове. Кудись піти - також немає чогось щоб було цікавим.

3) Стиль життя. Просто дратує як усе повільно, складно та наскільки усе відстале в побутовому плані. Доречі відкрити бізнес - також дуууже довго.

Що більше всього дивує - пофігізм приватних контор. Що побутовий процес (замовити окуляри, починити авто), що робочій процес. Це ж, бляха, ваші гроші, які ви можете на мені заробити. Але ні, усе буде повільно, паперовою поштою та розтягнемо на місяць те що за 3 дні зробити можна. Доречі це стосується не тільки німецьких компаній, а й інших західних.

Ще є такі речі як клімат (жив там на пігулках), відчуття соціалізму, купа заборон та законів які навіть не всі аборигени знають та купа дрібниць, які дико дратують.

 

[TorcK]

Після того, як ми близько познайомилися з кількома німецькими сім'ями і по декілька разів посиділи за розмовами про життя під вино, стає дуже чітко зрозуміло, чому Україна - це Україна, а Німеччина - це Німеччина.

Більшість німців що я зустрічав, не знала англійську. Ті з ким я спілкувався залишили враження "прості". Ну тобто люди приємні, але якоїсь глибини думок я не помітив.

Батьку нашої фермітерін 75 років, так він досі працює будівельником (прямо зараз десь на об'єкті дах робить)

А як же високі німецькі пенсії?

Так що після щоденного вимушеного спілкування зі зрізом українського суспільства я цілком розумію тих, хто припинив спілкування з нашими.

Я з біженцями також особо не спілкувався. Лише тому що у нас тут були абсолютно різні проблеми.

 

[Zzzzauber]

Більшість німців що я зустрічав, не знала англійську. Ті з ким я спілкувався залишили враження "прості". Ну тобто люди приємні, але якоїсь глибини думок я не помітив.

У мене навпаки. Фермітерін, наприклад, знає на такому рівні, що за 4-годинну розмову жодного разу не здавалося, ніби не з інгліш-нейтівом спілкуєшся.

А як же високі німецькі пенсії?

Не знаю, яка у нього пенсія (по моїм прикидкам повинна бути десь 2к+, якщо отримував середню ЗП), але за життя разом з дочкою на будинок вартістю 700к+, машини, коні і все, що треба для щастя, напрацювали. І, дивлячись на сусідів (в прямому сенсі, 3 поверх і наш будинок на пагорбі ), не можу уявити, щоб вони дозволили собі сидіти і ніхуя не робити на пенсії. В суботу подивишся у вікно - всі щось лазять, фарбують, сверлять, газон стрижуть. Наша коней розводить і практично кожного дня щось по хазяйству робить/таскає, сусід - свиней, ще один - кіз і тд. Багато у кого мотоцикл/30+ річне авто як хобі. Це з моїх скромних спостережень в 5 місяців за селом на 50 будинків, може в великих містах і інакше. Тут, наприклад, і не спадає на думку, скільки в містах не-білих облич.

 

[Zzzzauber]

Чому особисто я звалив з Німеччини:

1) Фінанси. Якщо працювати на дядю у сфері ІТ, то після сплати податків в Україні зп вище.

Якщо ж відкривати свій бізнес, то я вже вигадав 2 схеми як не платити податки в ЄС. Але одразу виникає інше питання, нащо воно треба? Якщо ти заробляєш стільки щоб можна було купити будинок за 600к-700к, то нащо тобі та Німеччина? Маючи такий саме дохід у нас можна жити набагато краще. Це стосується усіх галузей, усі товари та особливо сервіс значно дорожчі ніж у нас.

Кожна еміграція має покращити твій рівень життя у довгостроковій перспективі, у моєму випадку - навпаки.

Ми тут вийдемо на дохід, як був у нас в Харкові, роки через 3 (і це ще дружина повинна Аусбільдунг отримати або в універ піти). Але для мене якість життя - не в цифрах твого доходу, а в відчутті безпеки (в усіх планах: охорона здоров'я, безпека на вулицях, воєнна безпека, безпека на дорогах), стабільності на десятиріччя, рівні стресу на порядки нижче, верховенства права, ввічливих людях навколо, усіляких музичних та спортивних подіях, фізичної доступності подорожей і ще багато чому.

3) Стиль життя. Просто дратує як усе повільно, складно та наскільки усе відстале в побутовому плані. Доречі відкрити бізнес - також дуууже довго.

Що більше всього дивує - пофігізм приватних контор. Що побутовий процес (замовити окуляри, починити авто), що робочій процес. Це ж, бляха, ваші гроші, які ви можете на мені заробити. Але ні, усе буде повільно, паперовою поштою та розтягнемо на місяць те що за 3 дні зробити можна. Доречі це стосується не тільки німецьких компаній, а й інших західних.

Ще є такі речі як клімат (жив там на пігулках), відчуття соціалізму, купа заборон та законів які навіть не всі аборигени знають та купа дрібниць, які дико дратують.

Так, окрім замовлень в інтернеті тут немає такого, щоб "тут і зараз". Щоб відкрити рахунок в банку, треба спочатку особисто зайти і взяти термін на зустріч на завтра, бо сьогодні ніяк Дружині картка медстрахування прийшла через місяць після початку процедури, мені - через 2 (але була "підстраховка" на цей період від Ратхаусу на випадок, якщо треба до лікаря).
Але, особисто мені це не завдало ніяких незручностей. Можливо, завдасть в майбутньому, але, враховуючи інші сторони цієї країни, це ні в якому разі не є причиною замислюватися про виїзд.
У мене друг в Іспанії (і ми там погостили місяць), так ось де справді повільний стиль життя та похуїзм

По клімату - у нас дуже волого (Ардени поруч), але зима дуже м'яка була в порівнянні з Харковом. Літо також не повинно дуже спекотним бути. Не Іспанія, де в цьому плані майже топ, але нам норм.

 

[TorcK]

не в цифрах твого доходу

Для мене в першу чергу саме це. Усі інше не має сенсу, якщо в тебе грошей не вистачає на життя.

відчутті безпеки

Не помітив такого.

стабільності на десятиріччя

Можна здохнути від нудьги від такої стабільності. Нагадує фантастичну оповідь коли земляни потрапили на планету, де технології були, але за тисячі років взагалі нічого не мінялося.

рівні стресу на порядки нижче

У мене навпаки. Постійно очікуєш підлянку від держави. А як тільки розслабив булки - одразу її і отримав

ввічливих людях навколо

Тут не зовсім згоден. З одного боку це непогано. З іншого - складно одразу відфільтровувати мудаків. Ну і ввічливі вони тому що їх штрафують за посилання один одного нахуй. Хоча я якось в таксі їхав та водій фури був не правий.. І нахуй посилали і факи показували у відкриті вікна.

Так, окрім замовлень в інтернеті тут немає такого, щоб "тут і зараз". Щоб відкрити рахунок в банку, треба спочатку особисто зайти і взяти термін на зустріч на завтра, бо сьогодні ніяк Дружині картка медстрахування прийшла через місяць після початку процедури, мені - через 2 (але була "підстраховка" на цей період від Ратхаусу на випадок, якщо треба до лікаря).

Я там півроку проіснував, а зараз регулярно по справах катаюсь. Банки, мобільний зв'язок, сервіс, усе так і є. Єдине що, я вже знав про медицину, тому вирішив навіть не намагатись щось там лікувати.

По клімату - у нас дуже волого (Ардени поруч), але зима дуже м'яка була в порівнянні з Харковом. Літо також не повинно дуже спекотним бути. Не Іспанія, де в цьому плані майже топ, але нам норм.

Дуже різко та часто змінюється тиск повітря. Якщо вдома я це відчуваю 2-3 рази на рік, то в Німеччині мені пиздець кожного тижня. А так згоден, влітку не так спекотно, взимку по градусах не так холодно. По відчуттях так саме холодно як і у нас.

 

[Boy Superstar!]

В США кстати определенность такая, что лучше украинскую неопределенность.

Раскрой пожалуйста эту глубокую мысль.

Все йде з елементарного: подивись кілька відосів з каналу Easy German, де просто людей на вулиці про щось питають, стиль і глибина вираження думок, свідомості.

Я смотрел несколько видосиков с их немецкого канала. Никакой особой глубины мысли не заметил, обычные разговоры на бытовые темы.

Що більше всього дивує - пофігізм приватних контор. Що побутовий процес (замовити окуляри, починити авто), що робочій процес. Це ж, бляха, ваші гроші, які ви можете на мені заробити.

Это походу именно западно-европейская особенность. Я тоже с этого офигел, потом правда привык. У тех же поляков или чехов все порасторопнее делается.

 

[master_den]

Раскрой пожалуйста эту глубокую мысль.

Никогда бы не поехал на ПМЖ в штаты. Особенности местного здравоохранения, страхования и особенности жизни и работы. Этнический состав, криминогенная обстановка.

 

[Vladislove88]

Що тут, всі потікали, нікого у Харкові не лишилося?
Світло мені доведеться вимикати, якщо що?

 

[master_den]

Один тільки закінчив універ на "таможенніка в Адєсє", запізнювався на годину абсолютно на кожне заняття (бо спати ж хочеться), і в результаті звалив в Канаду, бо там "трі тисячі виплачівают".

Ну его ждет большой сюрприз в Канаде и он поедет дальше совсем скоро.

Так що після щоденного вимушеного спілкування зі зрізом українського суспільства я цілком розумію тих, хто припинив спілкування з нашими. Після того, як ми близько познайомилися з кількома німецькими сім'ями і по декілька разів посиділи за розмовами про життя під вино, стає дуже чітко зрозуміло, чому Україна - це Україна, а Німеччина - це Німеччина. Все йде з елементарного: подивись кілька відосів з каналу Easy German, де просто людей на вулиці про щось питають, стиль і глибина вираження думок, свідомості. Батьку нашої фермітерін 75 років, так він досі працює будівельником (прямо зараз десь на об'єкті дах робить), і кожну неділю приїжджає доньці допомогти по хазяйству, бо вона одна на будинок на 300 квадратів і 10 гектарів угідь (до речі, він також де-факто біженець: свого часу як заробітчанин звалив з НДР, та вивіз жінку через Югославію, заховавши її в машині під речима, починав тут з нуля).

Ну я тоже пообщался с местными - ну такое, каких то серьезных ментальных, культурных различий не увидел. А вот то что работать любят, так это то поколение только. У нас под 80 лет социальный работник бодряком на велосипеде ездит выглядит как наши 55-60 летние, которые в хорошем состоянии. И фермитеры наши фирму строительную держат, и субота и воскресенье любят в офисе работать. А вот молодежь социальными плюшками и оплатой квартиры разбаловали. Говорит мотивации нет, сидят на пособии, им квартиру оплачивают, комп и интернет - вот и весь интерес в жизни.

Коли я кожного дня по дорозі туди стою в заторі на автобані, абсолютно всі в 2 рядах зміщуються вліво і вправо, щоб зробити коридор на випадок, якщо буде їхати швидка, і за 3 місяці я не побачив жодного ахуєвшего, що проїхав би по коридору.

Не показатель, я и тут видел и нарушителей скоростного режима и нарушителей разметки и фафа недовольное, вопрос только в штрафах, неотвратимости наказания и доносительстве.

Коли я був на заході України, то отримав відношення до себе від співвітчизників (бо я ж СХІДНЯК) в рази гірше, ніж від абсолютно незнайомих людей в країні за 1500 км. Це навіть кажучи про побутове, а не матеріальне (бо не приведи господь тобі, будучі на західній, отримувати ще якісь бенефіти (бо ти ж як-не-як біженець), здадуть в ТЦК одразу. Скільки начитався по чатах в перші місяці, що в першу чергу східняки повинні свій край боронити. А як влітку всі виїхали, почали ТЦК-шників і поліцію на фронт відправляти.

Это большая проблема, я там был 3 месяца, а родители год уже прожили, ужасно не комфортно. Каждый второй говорит "вы у нас дома, у нас такие правила", а то что я дома у себя в своей стране никто слышать не хочет. Что такое ТЦК я не понял.

А що Валєра? Він виїхав свідомо, а не тому що доля змусила, відповідно, Німеччина підходить йому ментально. Ми після приїзду були дуже здивовані, що ми явно народилися не в тій країні, і те, чому нам було некомфортно в Україні (ще задовго до вторгнення), було складно знайти людей, яким було б цікаво обговорити щось рівнем вище, ніж хто з ким переспав та як начальник та власті ахуєлі, отримало тут відповідь.

Ну я таких людей как ты описал выводил из своего круга общения, найти нормальных в Украине не проблема, было бы желание.

І саме тому мені надзвичайно боляче за тих героїв, що знаходяться зараз в Силах Оборони (особливо добровольців), бо вони захищають саме таке суспільство, з яким я стикнувся, і воно абсолютно того не заслуговує. І це я не кажу навіть про відвертих сепарів-ждунів. Прастой народ з Днєпрапєтровска, Никалаєва, Львова, Адєси, Харькава...

Силы обороны защищают право Украины на независимость, а не мифических жлобов. И не надо это принижать. А общество у нас может и странное, но в отличии от рашки гражданское. Не уверен, чтобы сытые немцы пошли так волонтерить или добровольцами в армию как у нас.

 

[lugal]

Как замечательно ты завуалировал свое отношение к Украине. Валера тот и не скрывается, в открытую говорит как ее ненавидит и как все любит в Германии. Определенность в Германии строили вполне определенные люди. В США кстати определенность такая, что лучше украинскую неопределенность. Короче, ты своими словами, уничтожаешь моральную необходимость воевать за независимость. И обнуляешь героизм тех, кто сейчас на фронте.

Это у тебя друг не мой оговорки по фрейду.
Я лишь сказал что Украина с одной стороны страна возможностей, а с другой стороны есть цена за это.

 

[bw8]

лугал, вургер, владик.. боже, що трапилось.. стара гвардія повернулась. як лелеки
а я зрозумів для себе таку річ: мені не приносить радості жодна обновка. шкода грошей на все. навіть те що мені треба. купив щось і розумію, що я б міг просто прожити і без цього.. мабуть я просто скрудж.

 

[ua21]

Що тут, всі потікали, нікого у Харкові не лишилося?
Світло мені доведеться вимикати, якщо що?

Не всі.

 

[Zzzzauber]

Ну его ждет большой сюрприз в Канаде и он поедет дальше совсем скоро.

Я це прекрасно знаю. Просто в ахуї від нахабності. Цікаво, скільки всього таких "гастролерів", що за війну "мір пасмотрят, нахаляву паживут".

Ну я тоже пообщался с местными - ну такое, каких то серьезных ментальных, культурных различий не увидел. А вот то что работать любят, так это то поколение только. У нас под 80 лет социальный работник бодряком на велосипеде ездит выглядит как наши 55-60 летние, которые в хорошем состоянии. И фермитеры наши фирму строительную держат, и субота и воскресенье любят в офисе работать. А вот молодежь социальными плюшками и оплатой квартиры разбаловали. Говорит мотивации нет, сидят на пособии, им квартиру оплачивают, комп и интернет - вот и весь интерес в жизни.

Не можу нічого сказати про молодь, бо елементарно не стикався в побуті з 35- і менше річними німцями, тільки імігрантами. І всі вони їбашать будь здоровий.

Не показатель, я и тут видел и нарушителей скоростного режима и нарушителей разметки и фафа недовольное, вопрос только в штрафах, неотвратимости наказания и доносительстве.

Давай не будемо навіть порівнювати поведінку на дорогах, добре? Бо я за 5 місяців накатав і по великих містах, і по сільській місцевості, і по автобанах більше 9000 км, і відвертих їбланів (котрим сигналив) було приблизно стільки ж, як за одну поїздку з 602-го на ХГ і назад в будній день. Найстрашніше, що було - на коловому перехресті якась індуска і не збиралася гальмувати і пропускати, коли я вже був на колі, але на тій швидкості було б дуже складно потрапити в ДТП.
Я тут на дорогах просто відпочиваю.

Это большая проблема, я там был 3 месяца, а родители год уже прожили, ужасно не комфортно. Каждый второй говорит "вы у нас дома, у нас такие правила", а то что я дома у себя в своей стране никто слышать не хочет. Что такое ТЦК я не понял.

В принципі, те ж саме, що було в 14-15 к переселенцям з Донбасу. Так може не в "ахуєвших дамбасянах" справа, коли як до другого сорту відносяться до україномовних, що приїжджають на західну з Києва?
Заздрю, що ти не знаєш, як по-новому називається воєнкомат, одразу видно, що на блок-посту не виписували повістку всупереч закону, роблячи підлог документів

Ну я таких людей как ты описал выводил из своего круга общения, найти нормальных в Украине не проблема, было бы желание.

Коли працював в ІТ-конторах, колеги були цілком розумними і нормальними. Коли ти малий підприємець, з цим трохи складніше.

Силы обороны защищают право Украины на независимость, а не мифических жлобов. И не надо это принижать. А общество у нас может и странное, но в отличии от рашки гражданское. Не уверен, чтобы сытые немцы пошли так волонтерить или добровольцами в армию как у нас.

В тому-то й суть, що незалежна Україна наповнена такими жлобами трохи менше, ніж повністю, і вони мають критичну частку в суспільстві.
Ситі німці в середньому волонтерять і допомагають значно більше, ніж середній українець. Нам по приїзду допомогла з тваринами сусідка, що працює в великому притулку для тварин, так ми ледве пробилися 1 раз поволонтерити там і какашки позбирати - там буквально черга з волонтерів.
І хіба ти не помітив обсягів волонтерської допомоги українцям?

А щодо волонтерства для армії - їх суспільство змогло домогтися вступу до НАТО, і їм тепер достатньо тільки справно платити податки, щоб мати військову безпеку.
На відміну від України, яка з 1991 до 2014 займалася повною хуйнею і цим нарекла себе на те, що маємо зараз. Це як починати робити замовлення, коли замовник вже прийшов до тебе забирати готове.

 

[Zzzzauber]

Для мене в першу чергу саме це. Усі інше не має сенсу, якщо в тебе грошей не вистачає на життя.

Ну тоді нам немає сенсу обговорювати саме це питання, бо тут занадто фундаментальні розбіжності.
Але погодься, наші випадки - це виключення, а не правило, і з володінням німецькою 95% людей будуть і отримувати більше, і мати краще життя, ніж в Україні.

Не помітив такого.

Навіть щодо криміналу

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

, не кажучи вже про перманентну небезпеку від русні.

Можна здохнути від нудьги від такої стабільності. Нагадує фантастичну оповідь коли земляни потрапили на планету, де технології були, але за тисячі років взагалі нічого не мінялося.

Так те, що відбувається в економічно розвинених країнах Європи, Японії, Кореї, дуже це і нагадує. Людям більше не хочеться напружуватися, народжувати дітей, єбашити і так далі. Це проблема не однієї Німеччини.
В той же час, є купа країн, де постійно весело та движуха: пост-совок, близький схід, ЛатАм, Африка... Але чогось туди особливо ніхто не мігрує.

У мене навпаки. Постійно очікуєш підлянку від держави. А як тільки розслабив булки - одразу її і отримав

Що трапилось?

Тут не зовсім згоден. З одного боку це непогано. З іншого - складно одразу відфільтровувати мудаків. Ну і ввічливі вони тому що їх штрафують за посилання один одного нахуй. Хоча я якось в таксі їхав та водій фури був не правий.. І нахуй посилали і факи показували у відкриті вікна.

В повсякденні, якщо це не твої знайомі, фільтрувати нікого апріорі не потрібно, а в Україні ти все одно стикаєшся з хамством на кожному кроці.
Хіба треба кожного, кого зустрінеш в магазині або на вулиці, одразу нахуй посилати?)
Про road rage це взагалі смішно порівнювати, бо ми обидва наче мали досвід водіння в Харкові.

Дуже різко та часто змінюється тиск повітря. Якщо вдома я це відчуваю 2-3 рази на рік, то в Німеччині мені пиздець кожного тижня. А так згоден, влітку не так спекотно, взимку по градусах не так холодно. По відчуттях так саме холодно як і у нас.

Я за всю зиму теплий пуховик заради сугріву (а не захисту від опадів) одягав кілька разів всього, дуже тепло було. За січень опалення вмикав буквально 4-5 разів. Тільки квітень приблизно такий же за температурою.