Я розумію, що хочеться всього й одразу, але ми всі дорослі люди, та розуміємо, що так не буває. Тому варто свої бажання привести у відповідність з реаліями, а вони такі, що того рівня, якого сягнули розвинені країни зараз, нам вдасться досягти через кількадесят років. Але для цього варто закласти відповідні підвалини вже сьогодні, а краще вчора. І саме якими вони мають бути, ці основи, вже не повинно бути дискусії, це питання має бути вирішене для виборчої більшості. З цього моменту ми зможемо вести відлік кількадесятьох років, про які я казав вище. А поки що революція 1991 шо року триває...
А мій допис Русланові був радше про те, що тодішні успіхи Ющенка, як керівника (хоч НБУ, хоч КМ, хоч в якості президента) нівелюються тією політичною вагою ,яку він має наразі : тобто, ніякою. Так само можна згадувати Брєжнєва чи Мазепу...