Новий виток війни Росії проти України 2022 року

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

8 червня 1919 року розпочалось збройне антибільшовицьке повстання українських селян в Нікополі. Українці сіл Нікопольської волості були обурені діями московсько-більшовицької окупаційної влади, тому вийшли захищати свої сім’ї та майно. Українські повстанці в Нікополі використовували жовто-блакитну символіку. Повстання назвали ТРОЇЦЬКИМ, бо саме 8 червня 1919 року було свято – ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ.

У 1919 році з сіл Нікопольської волості вивозили продовольство для голодної «совєцької росії», а місцеві московсько-більшовицькі активісти постійно демонстрували свою безмежну владу. Був виданий наказ для селян Нікопольської волості про заборону полювання та здачу мисливської зброї. Надалі московсько-більшовицькі окупанти планували провести перепис майна українських селян. Після спроби такого перепису у передмісті Лапинка, селяни побили московсько-більшовицьких переписувачів, бо нахабність окупантів викликала у них спротив, і люди такого стерпіти не змогли.

Коли московсько-більшовицькі окупанти оголосили мобілізацію та за неявку погрожували карати за законом воєнного часу, коли Лаврін, начальник Нікопольського гарнізону, вимагав лапинців здати зброю, а інакше село обстріляють (тиждень з 3 червня по 9 червня 1919 року був оголошений часом постачання московсько-більшовицької «Червоної Армії», а червень мав стати місяцем здачі зброї), населення з обуренням сприйняло звістку про подібні заходи. А коли 6 червня 1919 року московсько-більшовицькі окупанти почали насильницьке вилучення зброї у людей, при цьому окремі групи у супроводі членів парткому вилучали ще й взуття та одяг, у селян увірвався терпець.
Тому в ніч з 7 червня на 8 червня 1919 року селяни вогнем зустріли реквізиційний загін московсько-більшовицьких окупантів і їх колабораціоністів з числа місцевого населення. Церковні дзвони міста сповістили про його початок (саме початок повстання у велике релігійне свято свідчило про рішучість настроїв людей). Лапинців підтримали селяни багатьох сіл Нікопольської волості. Більшість московсько-більшовицьких нападників втекли з міста , 594 особи було заарештовано українськими повстанцями, а 16 осіб з числа московських окупантів і їх колабораціоністів було розстріляно за вироком суду громади.

Нікопольське тимчасове робітничо – селянське правління очолив М.Петренко. В короткий час вдалося сформувати загони піхоти та кінний підрозділ. Керували повстанням як колишні військові, так і селяни. Повстання виступило під синьо-жовтим прапором УНР, це не сподобалось етнічним росіянам (що примкнули до українських повстанців) із Кам’янки – Дніпровської, тому їхній загін чисельністю у 500 штиків повернулися додому. Троїцьке повстання було антикомуністичним та антибільшовицьким.

Для придушення повстання московсько-більшовицький режим прислав інтернаціональний полк, загін чекістів та команду бронепоїзда «Товаріщ Лєнін», вся ця московсько-більшовицька армада кинулась на українських повстанців. Вже 16 червня 1919 року повстання було потоплено в крові угорцями та китайцями. Після бою все було усіяно трупами, а загиблих було настільки багато, що не вірилось очам, згадували очевидці.

Троїцьке повстання в Нікополі, було одним з сотень повстань українського селянства проти московсько-більшовицьких окупантів у 1920-1930 рр. в Україні.

Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання (2015-2023рр) «Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості здійснюється на прикладах героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема ... учасників антибільшовицьких селянських повстань».

 

[Pauk]

Культ Героїв, створений Пластом

Історична правда

Публікуємо підбірку фото могил українських Героїв, які понад 20 років збирав історик Юрій Юзич. Ці могили були занедбаними і закинутими - пластуни і їх виховники, колишні ветерани українських армій, першими їх впорядковували. І дбали про них роками. "Пласт" і пластуни були серед засновників Товариства охорони воєнних могил, яке побудувало перші українські військові меморіали. Це лише частина світлин, яка збереглась до наших днів. Деякі, попри московську окупацію, зберігались із ризиком для життя, як важливий елемент національної пам'яті.

Спойлер

В травні 1915 року, вперше після битви військ гетьмана Мазепи і наших союзників під Полтавою, знову відбулись запекла битва українського війська із московськими зайдами. Це були переможні бої добровольчого Легіону Українських Січових Стрільців (УСС) на горі Маківка в Карпатах. З українського боку було десятки загиблих – результат прямих штурмів гори, котру довелось здобувати кілька разів, бо утримання позицій австрійське командування передавали іншим підрозділам.

На Маківці виріс перший новітній цвинтар українського воїнства. З "козацьким" курганом в своїй основі. У подальших боях УСС мали ще сотні загиблих. Найбільше – на горі Лисоні на Поділлі. За старою козацькою традицією на місці масових та індивідуальних поховань, коли була можливість, насипались кургани. Починаючи з 1918 року – коли війська УНР, включаючи УГА, змушені були вести війну за незалежність на кілька фронтів. Фіксувати поховання стало дуже складно. З'явилась маса безіменних могил українських вояків. Які до того ж часто знищувались окупантами або українською байдужістю.

Вже в 1916 році в пам'ять про Маківку – через рік після боїв – львівське "Товариство пань" організувало поминальну службу за хлопцями, "що геройською смертю полягли на полі слави". До другої річниці боїв видано пам'ятну одноднівку з описом боїв. А до третьої річниці на Маківці активні громадяни організували поминальну Богослужбу, яку провів парох із сусіднього села. Ще через рік на Маківку поїхав адвокат і публіцист Єроним Калитовський, приятель Василя Стефаника, який констатував занедбаний стан стрілецького цвинтаря. Тоді ж він видав брошурку "Прогулька на Маківку" (Стрий, 1919), де вперше опублікував схему поховань.

Ще тривала визвольна війна, як на заході України почав масово відроджуватись і розгортатись український скавтинг – Пласт. Того року начальник Головного військово-історичного музею-архіву при Генеральному штабі військ УНР Михайло Обідний у брошурі "В обороні могил поляглих українських лицарів" (Львів, 1921) писав: "трудно сказати, скільки… до тепер загинуло Українців в боротьбі з ворогами за самостійність України, в кожному разі їх треба лічити на сотні-тисячі; від Кубані до Сяну немає місця, де б не курилася українська кров над свіже насипаними могилами".

У все тому ж 1921 році за практичну справу збереження українських військових поховань першим взявся Пласт. Щоденна українська газета "Діло" того року опублікувала статтю "Рятуймо гроби на Маківці", де написала: "про забуте на ділі дороге кладбище нагадали собі перші наші пластуни і пластунки; вони в групі 43 люда – під проводом [Ольги] Мрицівної, [Марії] Кекішівної (членів Верховної Пластової ради – Ю.Ю.) та М. Пежанського виїхали зі Львова… 11 серпня, щоб поклонитися тіням героів та поправити їх гроби".

Пластуни і пластунки не просто привели цвинтар, "перший після Полтави", до порядку. Того дня започатковано традицію Пласту – дбати про могили полеглих героїв. Серед учасників того першого впорядкування Маківки були, зокрема і майбутні Герої України Роман Шухевич та Микола Колесса. У наступні роки, щорічно, стрийські пластуни в серпні проводили оновлення цвинтаря і масові Богослужіння в пам'ять про героїв. Серед ключових організаторів цих заходів був ще один майбутні Герой України, а тодішній пластун Степан Бандера. Саме він займався в курені зведенням кам'яного пам'ятника на Маківці, проєкт якого опубілікував "Календар Червоної Калини".

Починаючи з 1921 року пластові осередки за власною ініціативою брали під опіку занедбані поховання українських воїнів, впорядковували їх, а також щорічно щонайменше двічі вшановували. На Зелені Свята – на чолі масових народних колон і в ніч на 1-ше листопада – прибирали могили, посипали піском стежки, запалювали свічки пам'яті. Приносили до могил зелені віночки, сплетені власними руками. На кладовищах вояків армії УНР у теперішньому Івано-Франківську та біля Перемишля – в Пікуличах, в Каліші. На Янівському та Личаківському цвинтарях у Львові, в Стрию, Самборі, Золочеві, Тернополі, Луцьку. Всюди, де були такі могили.

Бережанські пластуни окремо опікувались стрілецькими могилами на Лисоні, проводили тут свої табори. У 1927 році головним чином пластуни та їхні виховники організували "Товариство охорони воєнних могил", яке згодом розгорнулось на 32 філії. У 1929 році Роман Шухевич із своїм куренем "Чорноморці" організував естафету принесення землі з Маківки на Янівське кладовище. А в наступному році – з Лисоні. Коли у 1930 році Пласт заборонили поляки, то традиції догляду за могилами вже жили, а спеціально створене товариство інституалізувало цю справу.

У 1932 році, коли вихованець Пласту Степан Бандера очолив таємну ОУН на західній Україні – фактично в усіх галицьких селах за його ініціативою насипані символічні могили-кургани із звичайно коротким написом: "Борцям за волю України". Щоб кожна громада, яка не знала де саме поховані у 1918-1921 роках їхні воїни – мала місце для вшанування. У 1940-х роках біля цих могил часто таємно хоронили загиблих воїнів УПА. В тому числі і на Маківці. А в 1990 – майже всі такі могили відновлено з таблицями довгого переліку імен, замордованих і вбитих окупантами.

Мій дідусь – Микола – нарешті зміг розповісти, як у 1930-х роках вночі із хлопцями насипали курган загиблим воякам УГА у його рідному селі. В цій могилі був також похований й убитий поляками голова місцевого товариства "Сокіл". Розповів, що і сам був активним ****** "Сокола". Могила із відповідними написами простояла непорушно (з усіма написами) всю радянську окупацію, хоч і називали її "козацькою". Це був дійсно козацький кам'яний хрест із вплетеним в середині комбатантським хрестом УГА, який тепер є символом міністерства ветеранів України.

Цвинтер українців. Маківка, 1915 рік

Золочів,1928 рік

Маківка, 1921 рік

Маківка, 1921 рік

Маківка, 1930 рік

Бродки,1920-ті роки

Бучач, 1923 рік

На могилах Героїв.Станіславів, 1920-ті роки

Станіславів, 1922 рік

Могили УСС. Станіславів, 1929 рік

Могили УСС. Станіславів, 1929 рік

Могили УСС. Станіславів, 1929 рік

Янівський цвинтар у Львові,1920-ті роки

Підберізці,1928 рік

Виннки, 1920-роки

Могили УСС. Виннки, 1922 рік

Можливо Пікуличі,1920-ті роки

Невідома могила,1920-ті роки

Старий,1923 рік

Старий,1923 рік

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Part11]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

Путінська «Зарніца 2.0». Як росіяни залучають українських дітей до вишколів

Цього року окупанти залучили тисячі українських дітей на усіх окупованих територіях до участі у трансформованій військово-патріотичній грі «Зарніца». Якщо торік, коли проєкт «Зарніца 2.0» лише пілотувався, залучались тільки кілька груп дітей з України, то цього року сформовано сотні «загонів».

Тисячі українських дітей були змушені пройти централізовану онлайн-реєстрацію. Сотні дітей влітку будуть вивезені поза межі України для військового вишколу, що прямо заборонено Женевською конвенцією. Що це за «гра» та яку загрозу вона становить на окупованих територіях – пояснює майор ЗСУ у відставці та експерт молодіжної політики Юрій Юзич

Спойлер

Пілотний варіант на базі Москви і області

У березні 2023 року «Рух перших», створений менше року перед цим – до 100-ліття піонерської організації, заявив про намір оновлення радянської гри «Зарніца» (укр. «Заграва»). Було оголошено, що тестовий варіант гри спершу реалізують у кількох регіонах, а опісля запустять по всій країні. Ще в рамках пілотного 2023 року проєктувалося залучення близько 10 тисяч дітей, із яких 1500 зустрінуться на всеросійському фіналі, який пройде у форматі ТВ-шоу із сюжетно-пригодницькою лінією.

«У випробування буде включена робота в екзоскелеті, управління дронами, VR-технології, долікарська допомога у стресових ситуаціях, фаєртаг, боротьба з фейками, дії в надзвичайній ситуації, орієнтування на місцевості», – розповів на презентації ініціативи очільник «Руху перших» Григорій Гуров, ексміністр вищої освіти і науки та колишній молодіжний лідер Ставропольщини. Він ще зазначив, що «Зарніца 2.0» має «стати важливим елементом патріотичного виховання» і охопити вікову групу від 11 до 21 року.

Пілотний варіант гри проходив у Москві. Він включав 125 учасників віком 15-16 років, які пройшли посилену підготовку на базі Російського технологічного університету — «МИРЕА» (вчорашні підопічні Гурова). Інструктори центру «Воїн» навчали дітей основ тактичної медицини, військової топографії, вогневої, інженерної та тактико-спеціальної підготовки, навичок управління дронами. За дотриманням правил стежили 40 спеціально навчених інструкторів та стільки ж «досвідчених ігротехніків».

Попередній вишкіл для цих дітей завершився влітку 2023, коли «Рух перших» організував для них фінальний табір, що проходив 19-21 липня у Московській області на території музею-заповідника «Бородинське поле». На цьому таборі діти змагались у командній роботі, орієнтуванні на місцевості, управлінні дронами та наданні першої допомоги. Успіхи приїхав оцінити особисто перший заступник керівника адміністрації президента Сєргєй Кірієнко. Цей куратор центру «Воїн» тоді так окреслив цілі оновленої «Зарніци»:

«Насамперед — це високий технологічний рівень, реальна підготовка поводження з сучасним обладнанням. Головне, вона виховує почуття командної роботи, що вимагає мужності та витривалості, патріотизму, та демонструє спадкоємність найкращих традицій. Історія проведення Зарніци в нашій країні не припинялася, а сьогодні роботу у цьому напрямі активно веде Рух Перших. Дуже важливо, щоб у хлопців була можливість змагатися та пишатися тим, що саме вони вміють».

Перші 11 регіональних етапів

Ще на Бородинському полі, в липні 2023 року, Григорій Гуров повідомив, що вже в наступному місяці відбудуться й регіональні етапи гри в 11 регіонах: Республіці Бурятія, Ямало-Ненецькому автономному окрузі (ЯНАО), у Свердловській, Білгородській, Кемеровській, Тюменській, Псковській областях, у Хабаровському краї, Республіці Калмикія, а також у Республіці Татарстан та Чеченській Республіці. Ці фінали проводились в рамках профільних таборових змін «Врємя гєроєв» (укр. «Час героїв»), організованих центром «Воїн».

До кінця 2023 року «Рух перших» планував розробити єдиний стандарт «Зарніци 2.0», яка б охоплювала 5-7 класи, старшокласників та студентів до 21 року, щоб вже у наступному році поширити її на всі регіони. На одному з пілотних 12 регіональних фіналів «Зарніци 2.0», що проходив на Свердловщині, під час третьої таборової зміни «Час героїв» відбулися відбіркові тури, в яких взяли участь понад 250 курсантів.

Шанс взяти участь у «Зарніце 2.0» отримали чотири найкращі загони по 15 осіб у кожному. Вік учасників – 14-17 років. Усі вони – вихованці третьої таборової зміни «Час героїв», організованої філією центру «Воїн», представники різних міст Свердловської області. У одному з фіналів «Зарніци 2.0» брала також участь й команда із окупованих в Україні територій – група дітей із Луганщини, залучена до зміни центру «Воїн» у Волгоградській області.

Загальноросійський фінал «Зарніци 2.0» для переможців попередніх етапів гри планувалось провести в Нижньому Новгороді у вересні. Туди мали поїхати збірні команди відповідних регіонів, де центр «Воїн» проводив свої таборові зміни «Час героїв». До складу регіональних делегацій включались переможці відповідних етапів і «найкращі вихованці» із проведених в регіоні таборових змін центру «Воїн».

У Нижегородській області 22-28 вересня дійсно відбувся фінал гри під назвою «Зарніца: Лєгєнди будущєго». До села Істоміно, де проходили змагання, приїхали команди з Москви та Московської області, «Донецької Народної Республіки», а також решти 11 регіонів, де реалізовувався проєкт. Усіх 225 учасників розподілили на дві команди – “червоних” та “зелених”. Вони виконували кілька тактичних завдань, дотримуючись сценарію: користуватися радіостанціями, долати «мінні поля», знищувати умовну техніку супротивника і керувати дронами.

Додатковий пілот в Білгородській області

У перших днях листопаду минулого року з’явилась інформація, що збірна «ДНР» здобула срібло на пілотних змаганнях «Зарніца 2.0: Врємя гєроєв!» у Білгородській області. 14 команд, по 20 юнаків 14-17 років в кожній, змагались в польовому таборі у Чернянському районі, заселеного колись українськими переселенцями. Усі команди, окрім дітей з «ДНР», формували курсанти регіональних центрів «Воїн». Серед випробувань були блок «Шифрування», переправа, дорозвідка, історичний квіз та багато іншого. Легенда гри розроблялася з урахуванням стандартів та підходів аналогічної гри федерального рівня.

«Змагання проходили в умовах максимально наближених до реалій: хлопці вирішували різні „бойові“ завдання, у тому числі як розвідники, за орієнтуванням на місцевості, пошуком схрону, рятували „поранених“. Був і “зустрічний бій”», – заявив опісля «лідер ДНР» пушилін. У цій грі, як і в попередніх, діяло одразу кілька сторін, які маркувались різними кольорами. Тобто, дітей готують воювати одразу із кількома супротивниками водночас.

За підсумками пілотування «Зарніци 2.0» у 2023 році було вирішено, що в наступному році гра проводитиметься весною у кожному муніципалітеті, а пізніше пройдуть обласні змагання. На осінь 2024 року планувалось також запустити повторну хвилю змагань – у три етапи: на рівні селищ, міст, районів та області (наразі такі не оголошувались). Також вирішено, що для «Зарніци 2.0» цього року будуть організовані заняття з використанням 450 безпілотних літальних апаратів та 1,5 тис. комплектів лазертаг-обладнання.

«У числі навичок, які мають освоїти учасники, протидія кіберзагрозам та використання БПЛА – адже вони потрібні не тільки на полі бою, а й незамінні для пошуку зниклих, в інженерно-розвідувальних роботах, логістиці, гасінні вогню і так далі. Для освоєння цих навичок створено симулятор оператора БПЛА на вітчизняному програмному забезпеченні», – розповідав Гуров.

За його ж твердженням, для успішного проходження випробувань розроблено спеціальний асинхронний курс підготовки, що включає навчальні відеоролики та тести, підготовлені фахівцями у галузі спортивного орієнтування, управління дронами, вогневої підготовки, медицини та рятувальної діяльності.

Концепція гри 2024 року

Цього року організатором гри очікувано виступив «Рух перших», який декларує, що його «понад 43 тис. відділень на регулярній основі працюють у 89 регіонах Росії», а «учасниками руху є понад 5 млн осіб». Партнерами «Зарніца 2.0» офіційно став Центр військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді «Воїн», Російське товариство «Знання», «Юнармія», Всеросійський студентський корпус рятувальників (ВСКС), Центр спеціальної підготовки МИРЕА та Російське історичне товариство.

Офіційна мета гри сформульована так: «закласти міцні основи патріотичної свідомості у дітей і молоді та підвищити інтерес до історії вітчизни та збройних сил російської федерації». Натомість в регіонах можна прочитати й іншу мету «Зарніци 2.0»: «виховати в учасниках командний дух та взаємовиручку, прищепити любов до своєї країни, гордість її досягненнями, а також дати необхідні навички для життя — від першої допомоги до знання правил кібербезпеки».

«Зарніца 2.0» організована у кілька етапів: відбірковий етап на базі навчальних закладів, муніципальний та регіональний етапи, окружний півфінал (для окупованих українських регіонів – у Волгограді) та всеросійський фінал. Випробування першого етапу залежать від віку учасників. Наприклад, на середню та старшу групи чекають стройова та спортивна підготовка, загальновійськова грамотність, випробування на знання вітчизняної історії, надання першої допомоги. Молодшу групу – участь у огляді строю та пісні, вікторина «Герої у формі», спортивна гра «Снайпер» та маршрутна гра «Зарніца 2.0».

Так, наприклад у Криму команди проходили завдання на 7 станціях: «Воєнізована смуга перешкод», «Вогнева підготовка», «Стройова підготовка», «Основи РХБЗ», «Знання отєчєствєнной історії», «Загальнофізична підготовка за нормами ГТО», «Надання першої допомоги («Тактична медицина та самодопомога»)». До програми випробувань середньої вікової групи увійшли «Знання Вітчизняної історії», «Спортивна підготовка», «Стройова підготовка», «Надання першої допомоги», «Воєнізована смуга перешкод» та «Основи радіаційного, хімічного та біологічного захисту».

Учасники «Зарніци 2.0»

Усі учасники мали пройти обов’язкову реєстрацію на сайті гри для участі в першому (відбірковому) етапі – до 31 березня 2024 року. Станом на 2 квітня 2024 року назбиралося трохи більше 350 000 учасників, а до дедлайну – через тиждень – вже більше 800 000. Реєструватись міг «кожен бажаючий від 7 до 17 років». «Увійшовши до свого облікового запису, учасники зможуть вибрати свої цифрові аватари, створені за допомогою нейромережі, а також вибрати позивний».

Учасники віком до 18 років реєструвались як «бійці», старше 18 років – як «наставники». Залежно від ролі користувачеві пропонувалась анкета для заповнення. «Наставник» також міг створювати загін та запрошувати до нього «бійців». “Наставником” загону звичайно ставав педагог чи законний представник одного із школярів. Він також дбав, щоб на кожну дитину був відповідний батьківський дозвіл (і на окупованих територіях в Україні, очевидно, – теж).

Система автоматично розподіляла учасників під час реєстрації за віковими категоріями. В кожному загоні має бути не менше двох дівчат. Кожен учасник обирав свою спеціалізацію. Наприклад, в Севастополі, хлопці, залежно від навичок, обирали такі ролі «бійців»: штурмовика, сапера, політрука, топографа, оператора БПЛА, медика чи воєнкора. Найвідповідальніші та «готові приймати рішення» ставали командирами загону.

Планувалось, що кожен загін зможе слідкувати за показниками команди у федеральному рейтингу, але на практиці ця ідея не була реалізована. Наразі невідомо, наскільки вдалось реалізувати ще одну ідею – залучення до гри ветеранів війни в Україні. Ще 15 лютого голова правління «Руху перших» григорій гуров та голова фонду «Захисники Вітчизни» ганна цивільєва підписали угоду про довгострокову співпрацю.

Документ передбачає організацію спільних заходів та реалізацію проєктів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді. «Ветерани СВО стануть лекторами, наставниками та методистами таких флагманських проєктів «Руху перших» як «Зберігачі історії» та «Зарніца 2.0», поділяться навичками та досвідом із хлопцями, стануть для них важливим моральним орієнтиром», – розповідав гуров.

«Рух перших» декларує, що заявки на проведення «Зарніци 2.0» цього року подали понад 3300 муніципалітетів з усіх регіонів. А після реалізації першого – початкового етапу гри – 14 травня цього року «понад 25 тисяч школярів та учнів установ середньої професійної освіти по всій Росії розпочали перші завдання регіонального етапу». Тобто діти, які завершили муніципальні етапи у своїх містах і вийшли до чвертьфіналу, що тривав до кінця травня. Загони-переможці цього етапу поїдуть у польові тритижневі табори.

Крим і Севастополь

У Сімферополі лише на регіональний етап старшої вікової групи «Зарніци 2.0», що розпочався 19 травня, прибуло 18 команд. Тобто майже дві сотні дітей, переважно причетних до «Руху перших». Включаючи молодшу і середню групу можна припустити, що загалом на «республіканські» змагання було звезено більше 500 дітей. Так, наприклад, «честь та гідність» Нижньогірського району у віковій категорії 14-17-літніх «захищали» загони «Патріот 1941» із Нижньогірської школи-ліцею №1, а в середній групі (12-13 років) – загін «Перший Батальйон» Перлинської школи.

У Севастополі «регіональні» змагання відбулись ще в кінці квітня. На стадіоні зібралося 12 загонів із різних районів міста. Тобто по 3 команди з кожного району (по одній в кожній віковій групі), які вже пройшли муніципальний відбірковий етап. У змаганнях брали участь севастопольські «активісти» – учні гімназій № 7 та 10, шкіл «Екотех+», № 4, 6, 9, 2, 25, ЗЗ, 58, 60, 61. На попередньому рівні – районному, змагання охопили близько 1000 дітей. Зокрема, у віковій групі 11-23 років змагалось 270 дітей у 27 командах.

Голова регіонального відділення «Руху перших» у Севастополі анна молчанова наголосила: «Це новий формат заходу… тому що зусилля всіх патріотичних організацій, які працюють з дітьми, спрямовані на те, щоб вони набули нових навичок, які їм знадобляться у житті». Тобто, «Зарніца» консолідує різні путінські парамілітарні проєкти в один парасольковий. А директор Центру військово-патріотичного виховання учнівської молоді Іван Демидов, співорганізатор змагань, констатує: «у Севастополі гра існує досить давно, але [вперше] ми вливаємось у Всеросійський простір».

Донецька область

Відбіркові етапи «Зарніци» на окупованих територіях Донецької області стартували 23 лютого, разом з іншими регіонами московської імперії – в «день защітніка отєчєства». Учасниками проєкту стали діти від 8 років та підлітки до 17 років у трьох вікових категоріях: молодшій, середній та старшій. «Брали участь хлопці з усієї ДНР». Проте з дітьми в «республіці» явні проблеми. На відміну від «загальноросійських» змагань, де команди формувались в складі 10 осіб, у «ДНР» їх формували лише із 5 дітей. Один з ресурсів окупантів повідомив про відбіркові етапи «Зарніци» в Донецьку: «у змаганнях беруть участь усі десять (sic!) шкіл Донецька».. До окупації в місті діяло 169 шкіл…

У Маріуполі, на базі 28 школи, 30 травня пройшов регіональний етап «Зарніци 2.0» (до окупації тут діяв курінь гри «Джура» ім. Івана Сірка). Участь взяли 20 команд з 12 міст «республіки». Окупанти позиціонують, що це були «активісти» їхніх молодіжних організацій «Юнармія» та «Рух перших», зокрема, з Кіровського, Харцизька, Мангуша, Новоазовська та Горлівки. Відбіркові муніципальні етапи проходили також у Старобешеві, Шахтарську, Тельмановому, Володарському. Діти із з Новоазовська посіли 1-е місце у середній віковій категорії та 3-е місце у старшій віковій категорії. Перше місце у старшій віковій групі зайняла команда із 52-ї школи Горлівки.

Юнаки змагалися та показували свої навички у стройовій, спортивній, комплексній вогневій, інженерно-саперній підготовці. А на завершення змагань пройшла військово-патріотична гра з використанням лазертагу. Регіональний етап організований за підтримки «Міністерства молодіжної політики» та «Міністерства освіти і науки», «Управління соціальної підтримки військовослужбовців у відставці та патріотичного виховання» при «Голові ДНР», а також центру «Воїн», створення якого в Донецьку офіційно не декларувалось, «Юнармії», «ДОСААФ, ВСКС і РССМ».

Луганська область

У «Луганській Народній Республіці» окупанти задекларували, що в муніципальному етапі гри «Зарніца 2.0» – впродовж березня-квітня 2023 року – взяло участь понад 3 000 «активістів» із «Руху перших», які змагались у 21 муніципалітеті. Що було сформовано понад 150 команд від 10 до 50 осіб. На Луганщині окупанти ще з 2019 року регулярно проводять власну гру «Зарніца», а коли кремлівські верховоди спустили вказівку про «загальноросійську», швидко трансформували свою локальну ініціативу.

Змагання в «ЛНР», як і по всій імперії, відбулися у трьох вікових категоріях: серед учасників 8-10, 11-13 та 14-17 років. У Лутугиному, де до окупації діяв осередок Пласту, муніципальний етап «Зарніци» пройшов на стадіоні «Металург». Подібно відбіркові змагання відбулись і в інших містах. Загалом у «ЛНР» окупанти декларуть більше пів тисячі осередків «Руху перших», що включають понад 20 000 дітей. Але реально до гри їх залучити не можуть, бо навіть у своїх деклараціях говорять лише про 15% від цього числа.

У підсумку, на «республіканський» етап 31 травня 2024 року вийшло 16 команд різних вікових категорій із загальною чисельністю у 250 дітей. «Змагання проводилися поступово, протягом п’яти днів, щоб убезпечити учасників та уникнути масового скупчення людей». Усе відбувалось на базі «Республіканського козачого кадетського корпусу імені маршала авіації Олександра Єфімова». Як і в «ДНР» змагання проходили за підтримки «міністерств» молоді (окремо від спорту) та освіти, центру «Воїн» та «Юнармії». За причетності: «Центру розвитку дитячого та молодіжного руху у ЛНР», регіональних відділень «Молодої Гвардії Єдиної Росії» та «Молодіжного крила Народного фронту».

Запорізька область

«Зарніца 2.0» охопила понад 200 учасників у складі 32 команд, створених на базі осередків «Руху перших» та «Юнармії» (що не корелюється із твердженням окупантів про «тисячі дітей», залучених до «сотень» осередків цих структур в області). Муніципальні етапи відбулись 27-28 квітня одночасно у Мелітополі та Бердянську. Опісля окупанти заявили, що «у цьому масштабному заході брали участь вихованці молодіжних рухів регіону». А це означає, що первинний відбірковий етап на базі навчальних закладів не проводився.

«Гра почалася з вітальних слів організаторів та партнерів, гімну росії та підняття державного прапора. Потім юним запоріжцям роз’яснили правила гри і хлопці розпочали виконання завдань. Гра проходила у 7 локаціях, на яких хлопці перевіряли свої теоретичні знання, навички надання першої допомоги, стройової та спортивної підготовки, використання засобів хімзахисту та подолання смуги перешкод».

Суддівство здійснював центр «Воїн», яким опікується особисто Сєргєй Кірієнко. Представники центру «не очікували такої запопадливості та підготовки команд Запорізької області та були приємно здивовані високими результатами запорізьких хлопців». Очільниця регіонального відділення «Руху перших» в окупованій частині Запорізької області олена трокай розповіла: «Після регіонального етапу ми позначимо найкращу, найсильнішу команду, яка представлятиме Запорізьку область на всеросійському етапі». Не згадавши про окружний етап у Волгограді.

Херсонська область

Співробітник центрального апарату «Руху перших» александр ємельянов (ймовірно відомий колаборант із Луганщини) підтвердив, що цього року в «Зарніце» бере участь понад 600 дітей Херсонської області. Змагання охопили чотири муніципальні округи: Генічеський, Скадовський, Чаплинський та Новотроїцький. При цьому декларувалось, що «наймасштабніші етапи» мали пройти лише у перших двох округах.

Окупанти хвалились також, що ще минулого року 16 дітей із Херсонської області були задіяні у пілотному проєкті «Зарніци», а загалом торік «у всеросійських молодіжних проєктах взяли участь понад 2 000 дітей регіону». На практиці «Зарніцу» цьогоріч на Херсонщині проведено у значно скромніших масштабах, ніж декларувалось.

Навіть окупаційні засоби масової дезінформації заявили, що «на Херсонщині… у муніципальних етапах гри [беруть] понад 250 осіб, які об’єдналися у 21 загін». Згідно з положенням про гру, в загоні мало б бути по 10 осіб, тому учасників максимум було лише 210 дітей. А решта «задекларованих» – це організатори, яких записали (для кількості) в учасники. Про обов’язковий – за положенням гри – регіональний (відбірковий) етап окупанти взагалі не повідомляли.

Що далі? Сталінград…

У «ЛНР» повідомлялося, що після їхнього травневого регіональний етапу гри «Зарніца 2.0» ще «проходитиме відбір двох команд із двох вікових категорій», які у червні вирушать на окружний етап у Волгоградську область. Там змагатимуться команди з «Південного федерального округу», до якого окупанти включили Крим та Севастополь, а також із «нових регіонів», тобто «Донбасу» та «Новоросії». Саме у Волгоград будуть спрямовані діти-переможці «Зарніци» у «ДНР» (з Горлівки та Новоазовська), із Херсонської та Запорізької областей.

Волгоградська область, яка раніше називалась Сталінградською, вважається федеральним, читай – загальноімперським, центром «патріотичного виховання». У регіоні діють понад 160 військово-патріотичних клубів, майже 500 гуртків, понад 820 туристично-краєзнавчих об’єднань та понад 250 кадетських класів. А волгоградські школярі у 2021 році стали переможцями «Зарніци», яка на той час була «всеросійською дитячо-юнацькою військово-спортивною грою».

Саме сюди ще торік, у серпні, під час пілотування проєкту «Зарніца 2.0» прибула команда дітей «Вовки» із Луганщини, яка там не лише здобула перемогу у «воєнно-тактичній грі на місцевості», але й взяла участь у одній із змін літнього військово-патріотичного табору «Час героїв», який проводила місцева філія «Воїна» в Середньоахтубінському районі на базі «молодіжного оборонно-спортивного табору» під типовою – за ініціативи Шойгу – назвою «Авангард». За рік цей табір розбудували й урочисто відкрили 30 травня 2024 р.

Цього літа польові зміни центру «Воїн» у Волгоградській області залучать усіх фіналістів «регіональних» змагань «Зарніци 2.0» з окупованих територій України. Будуть групи школярів не лише із «ЛНР», але й «ДНР», Запорізької та Херсонської областей. Окрім українських областей, а також русифікованої Білгордщини (заселеної переважно козацькими українськими слобідськими полками і яка в у 1917-1919 роках входила до складу УНР), московські імперці в пріоритет для військового вишколу дітей включили ще й Калмикію, яку також нещадно русифікують.

Голова правління центру «Воїн», військовий злочинець зі статусом «депутата держдуми, козачого генерала і Героя ЛНР» Віктор Водолацкій розповідав на відкритті табору «Авангард» під Волгоградом: «Унікальний проєкт створено Героєм Росії, губернатором регіону Андрієм Бочаровим. Наші курсанти, які прибули з 6 суб’єктів РФ і перебувають тут уже кілька днів, дуже задоволені». Фактично, всі вони, у більшості, діти з окупованих в Україні територій.

А далі Водолацький розшифрував імперські наміри щодо дітей Херсонської, Запорізької областей, «ДНР» та «ЛНР»: «Багато років їх намагалися виховувати у рамках ворожої, відверто злочинної ******ської ідеології. Потрапивши на сталінградську землю, ці хлопці можуть особисто ознайомитись із місцем однієї з головних битв минулого століття, вивчити факти, зафіксовані у справжніх архівних документах, взяти участь у розкопках на місцях легендарних боїв».

На практиці центр «Воїн» організував для українських та калмицьких дітей, переможців регіональних змагань «Зарніця 2.0», військово-бойовий вишкіл з інженерної, тактичної та вогневої підготовки, тактичної медицини, управління та протидії БПЛА, *****утної підготовки. «Освітня зона» новозбудованого за федеральні кошти вишкільного табору у Волгоградській області, куди привезли українських дітей, включає вісім навчальних класів, чотири купольні намети для лекцій і майстер-класів, тактичне поле з інженерними загородженнями, відкриті тири, плац.

У новозбудованому таборі «Авангард» є також два багатофункціональні спортивно-ігрові майданчики, комплекс вуличних тренажерів, мотузкове містечко, смуга перешкод. Організовано відкриту естраду з трибунами, арт-площу, паркові зони. Також на території розміщено візит-центр, медпункт, їдальню, кухню, банно-пральний комплекс, приміщення для персоналу.

Окупанти знають, що порушують Женевську конвенцію

Цього року українські діти з окупованих територій, але тепер в більшій кількості – у складі щонайменше 24 команд по 10 осіб кожна – знову потраплять у табір «Авангард» у Волгоградській області, до рук місцевої філії центру «Воїн». Очевидно, що братимуть не лише команди-переможниці, але й призерів. Усе безкоштовно. Головне – затягнути дітей у табір, де торік луганська команда «Вовки» протягом трьох тижнів вже пройшла пілотний військово-бойовий вишкіл.

Близько 600 дітей в перші дні червня вже прибули в табір під Волгоградом. Тобто, українські діти саме в ці дні проходять посилену військову підготовку, яку окупанти здійснюють із прямим порушенням 51 статті Женевської конвенції: «забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу». Загалом за літо 2024 року у Волгоградській області буде організовано чотири зміни для близько 2,5 тисяч дітей. Скільки дітей планують залучити з окупованих в Україні територій – у відкритих джерелах не комунікується.

У «ДНР», наприклад, публічно не повідомляли про «окружний етап» у Волгоградській області, а розповідали «загально». За результатами муніципальних та «республіканського» етапів, найкращі команди будуть відправлені на фінал гри. Декларувалось, що «всеросійський етап» пройде у вересні 2024 року та об’єднає 640 найкращих «бійців». Школярі із середньої вікової групи (11–13 років) змагатимуться у військово-тактичній грі на місцевості, а старшу вікову групу (14–17 років) чекає «велика військово-тактична гра».

Так само у Севастополі про наступні етапи публічно не оголошувалось. Лиш згадувалось, що у серпні 2024 року «відбудеться великий фінал, його проведуть із використанням найсучасніших ігрових та цифрових технологій: безпілотних літальних апаратів, наземних дронів, лазертаг та фаєртаг-обладнання». Мабуть – окрім іншого – соромно було признаватись, що «всеросійський фінал» гри відбудеться в центрі східного Сибіру – в місті Іркутськ. І відбудеться він, насправді, у вересні.

Окупанти, хоч і не завжди публічно, готують із українських дітей гарматне м’ясо для своєї загарбницької війни. Очільник Волгоградщини заявив про своє дітище – табір «Аванград» під Волгоградом, який у найближчі роки (аналогічні табори на окупованих територіях вже будуються) спеціалізуватиметься саме на дітях з України:

«Ми плануємо збудувати у найближчі 3-4 роки центр козацького виховання.. й центр льотної підготовки… Все розпочато з нуля, практично у чистому полі. Усі проблеми вирішено, і сьогодні нам нічого не заважає реалізовувати проєкт. Центр продовжує розвиватися, через 3-5 років ви його не впізнаєте – поетапно ми збудуємо найсучасніший центр для багатопрофільного, багаторівневого та всебічного виховання дітей та підлітків».

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Pauk]

Хитрик, як позбутися пропаганди рф у пошуковику Google

Для цього потрібно спершу встановити основною мовою вебпереглядача українську, а додатково потрібно встановити автоматичний переклад у Google Chrome (чи іншому браузері) контенту російською на українську. Тоді алгоритм платформи зрозуміє, що ви не знаєте російської та бажаєте читати лише українською. А це зведе до нуля вірогідність побачити російські вебсайти у пошуку та у рекомендаціях Google.

Спойлер

Для цього у браузері (Google Chrome) вам потрібно зробити два прості кроки:

1. Після того, як ви зайшли на російську сторінку, перейдіть у налаштування браузера у меню у правому верхньому кутку (натисніть на іконку).

2. Виберіть у списку нижче функцію Перекласти. Оберіть переклад на Українську. Після цього вебпереглядач перекладатиме всі російські сторінки на українську, і не пропонуватиме вам російські джерела у пошуку та рекомендаціях.

Приклад на знімках нижче:

Радимо налаштувати автоматичний переклад з російської на українську у вебпереглядачі. Це можна зробити у налаштуваннях браузера.

Також нагадаємо, що варто встановити українську мовою вашого Облікового запису у Google. Це можна зробити у його налаштуваннях – Особиста Інформація → Загальні Налаштування → Мова → Українська.

Для платформи пошуку у Google теж є свої налаштування, де встановлюється мова відображення результатів пошуку. Для цього зайдіть у налаштування Пошуку та виберіть українську.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]

 

[Pauk]