Вже третій рік вчені всього світу шукають код української нації. Шукають, шукають...і ніяк не можуть знайти. Ані в нєдоумєнії....
Ну як так сталося, що українці все переводять в гумор? Як?
путін старался, сша старался, йовропа старался залякати: війною, ракетами, шахедами, фабами, шмабами, фосфоркою, "Сармат", "Авангард", "Буревісник", "Прометей", шо там ще?
А українці ржуть.
Ну як можна ржати з того, що тебе вбиває?
-Чухаючи потилицю, попиваючи дорогий кофій з віскариком думу думають, сільниє міра сєго.
І питаннями задаються: українці взагалі-то люди, чи дійсно потомки отого їхнього Сірка, чи може їхніх волхвів-характерників?
Хто розбудив в них дух нації? Ну невже кловУн Зеленський?
Та ладна...., якийсь Зеленський, з якогось там Кривого Рогу?
Ми тут сцимо під себе тільки від того, що бачимо, а українці висміюють навіть не війну, вони ржуть смерті в очі. Кожен з них, починаючи з воїнів, закінчуючи жінками, дітьми і старими, всі до одного воїни, чи що? Як так могло статися?
Хто вони, хто ці "самураї", звідкіля вони знають закон Хагакурэ? - "Путь смерти", или "жить так, как будто ты уже мёртв".
Ось яка відповідь буде цьому грьобану світу, від українських жінок: бумерангу, вам старці. Вашим папам, мамам, бабушкам, дєдушкам, препиздентам і всім тим, хто перетравив наші сльози на сміх.
Сміх наш, крізь кроваві сльози- сакральний, він "бумеранговий".
Запам'ятайте це всі ті, хто зміг би зупинити цю війну, чи надати завчасно зброю, але цього не зробив. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Наш сміх крізь сльози, вже йде до вас.
Наші вбиті і закатовані діти, йдуть до вас....
Харків і Одеса, Київ і Миколаїв, Херсон і Кривий Ріг....знову тривога....і кожен з нас боїться прильотів.
Знову....вже третій рік. А ми плачемо і сміємося...
Ми ніколи вам цього не пробачимо, ситі ви виродки. НІКОЛИ!
Україна вже ПЕРЕМОГЛА!
І дата перемоги, це тільки дата.
Україна Понад Усе!
Слава Україні!
