...натомість, списуючи все на зовнішнього ворога, ми ризикуємо приректи себе на хибне розуміння власної історії. Часто історики, описуючи цей період, підштовхують нас до дуже примітивізованої схеми, за якою, з падінням УНР настає період радянсько-російської більшовицької окупації України, який переривається «державницькими» потугами під час Другої світової війни і знову змінюється новим радянським окупаційним режимом. Погоджуючись із такою схемою, ми фактично позбавляємо себе модерної історії. Справа в тому, що Україна, нехай навіть в усіченому радянському варіанті, відбулася саме у формі УРСР. На жаль, або на щастя, сучасна Україна проголосила незалежність не на базі і в кордонах УНР, Української держави гетьмана Скоропадського, Директорії або ЗУНРУ, а як спадкоємиця УРСР. Це означає, що історикам та особливо політикам треба прийняти цю даність і розглядати поетапно формування України в рамках радянського проекту.
Це означає, що треба усвідомити, що УРСР – це не тільки продукт зовнішньої агресії, але й модерний український проект. Що не всі більшовики приїхали в Україну з Росії, а серед самих українців було дуже багато щирих комуністів.
...