Раковський про обстріл сіл та їх повне знищення. Вересень, 1920 р.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
В кінці 1920—на початку 1921 р. радянський уряд кинув на ліквідацію махновщини 2/з частини Червоної армії, що брали участь у розгромі Врангеля. Селян, котрі підтримували повстанців, розстрілювали сотнями й тисячами. Ось типове повідомлення полкового штабу 4-ї армії за 24 грудня 1920 p.: «У Полівці розстріляно 130, в Андріївці — 470 осіб, спалено 6 хат, у Кінських Роздорах розстріляно 45 чоловік. У бою знищено 196 бандитів». У селах розстрілювали як заручників заможних господарів, рідних і близьких тих, хто воював із зброєю в руках проти радянської влади. Однак державній партії не вдалося збити полум'я селянської війни, спрямованої своїм вістрям проти продрозкладки, заборони торгівлі, сваволі надзвичайних комісій, диктатури комісарів.
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
4 липня 1937 року народний комісар внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський наказав начальникам обласних управлінь НКВС до 6 липня скласти списки осіб, які будуть розстріляні, а 7 липня доповісти йому про число осіб, визначених до страти. 10 липня І. Леплевський доповів М. Єжову, що в УРСР виявлено 23 936 осіб, до яких будуть застосовані репресії. Також він просив вказати дату, коли слід розпочати розстріли. 13 липня було визначено 45 оперативних груп НКВС, яким доручалося проведення репресій в областях (Українська РСР мала в 1937 році сім областей і Молдавську автономну республіку).
21—23 липня до Києва надійшли телеграми з областей про визначення осіб, яких потрібно розстріляти: Харківська область — 2 000, Вінницька — 479, Одеська — 653, Дніпропетровська — 1 500.... У відповідь Москва визначила, що мусить бути розстріляно 10 тисяч осіб, але ця кількість (ліміт) на прохання місцевих каральних органів було збільшено до квітня 1938 року, коли ліміт на розстріл сягнув майже 120 тисяч осіб. 28 липня на нараді в НКВС УРСР було визначено, що на виконання акції буде мобілізовано 5 000 активістів НКВС в середньому на 10 днів з платою щодня по 7 рублів на кожного. Начальник відділу Матвій Герзон затвердив цей план, а відповідальний за місця ув’язнення Абрам Вольфсон повідомив, що в’язниці спроможні розмістити «за умов черговості при вилученні» 40 тисяч осіб.
30 липня М. Єжов наказав розпочати репресії 5 серпня 1937 року і закінчити за чотири місяці. У наказі йдеться мова про те, що всі «ворожі елементи підлягають негайному арешту, і після розгляду їхніх справ на трійках — розстрілові». Було категорично застережене «повне збереження у таємниці часу і місця виконання вироків». За статистикою НКВС в УРСР розстріляно в 1937 році 72 683 особи. Ще більша кількість арештованих потрапила до виправно-трудових таборів Сибіру і Крайньої Півночі.
Таємниця Великого терору ретельно охоронялася в СРСР. Але «імперії зла» не стало, і Німецький історичний інститут у Москві і Російська політична енциклопедія видали у 2010 році російською мовою двотомник «Через трупи ворога на благо народу». «Куркульська операція» в Українській РСР 1937—1941 рр.».
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі