Я часто задумуюсь над феноменом Зеленського. Адже ця постать в політиці та нашій українській історії не просто визначна. Я впевнений, що 2019-й рік як момент початку президентства Зеленського скоріш за все будуть колись описувати як початок епохи зміни, перебудови та розквіту України. І хоча зараз ми платимо дуже велику, важку та криваву платню за наше визволення від совкового минулого, кожен українець розуміє, що ці жертви ми робимо недаремно.
Так в чому ж унікальність Зеленского? На мою думку це насамперед один з рідкісних випадків, коли в політику приходить людина не “прошита” цією політикою, без довсвіду, зв’язків, репутації та “навичок”. Він вчився бути політиком з першого ж дня своєї заяви про бажання балотуватись на найвищий пост у країні. І вчиться досі. Особливо останні дев’ять місяців дуже жорстко зліпили з нього саме ту фігуру, саме ту особистість, яку оцінили українці та якою захоплюються в світі. Він став людиною, яку намагаються копіювати та до якої прислухаються, авторитетом, якого цінують та з яким радяться. Хоча ще зараз нашим дипломатам та самому президенту проходиться ледве не з гриманням пробивати зашкарублу оболонку деяких західних професіоналів, які дбають не про те що треба, керуючись застарілими настановами та звичками, але процес іде в правильному руслі і Україна більше не є жебрачкою, країною третього світу без слова та місця. Україна почала керувати світовою політикою та вимагати, часто дуже резонно, щоб правила світу або виконувались, або скасовувались, або мінялись.
До 2019-го року рашиська імперія залишалась значним політичним гравцем та авторитетною державою в світі. А вже з лютого 2022 року саме завдяки наполегливій роботі президента Зеленського з мізками західного політикуму вдалось поставити рашку на її справжнє місце: деградуючої морально, етично, культурно, політично держави-терориста, сировинного придатка світової економіки, величезної території ледве населеної людьми, але з амбіціями першої країни світу. Насправді просто країни-гопника. До 2022 року цього питання або умисно ніхто не піднімав, або просто боялись обговорювати. Але Зеленський не просто озвучив це. Він домігся, щоб світ це нарешті зрозумів. А зрозумівши, жахнувся та почав різко відмежовуватись від отруйного “паразита”, який готовий знищити усе живе заради власного виживання та збереження “авторитету”.
Зеленський не розшаркується перед усталеними принципами. Він підходить до них як бізнесмен: є проблема - потрібно вирішувати, якщо не можемо вирішити - шукаємо як уникнути цієї проблеми чи анулювати наслідки. Це новий підхід в політиці, бо раніше політика мала звичай ніколи не закінчуватись. Навіть там де це було просто зрозумілою вимогою обставин. Зеленський же почав застосовувати метод радикальної хірургії. З гангреною не треба домовлятись та переконувати її, щоб вона не знищувала тіло. Гангрену потрібно відрізати, щоб вижити. Через цей підхід Зеленського спочатку різко не сприймали, адже хто він такий, щоб вказувати мастодонтам дипломатії як і з ким себе вести. Особливо коли принцип “business as usual” має верховенство над законом. Але Зеленський зламав цей принцип. Він змусив політиків діяти, звернувшись до людей, які цих політиків обрали. І світ почав мінятись. Він почав слухати, чути, діяти.
Зеленський це “живий” політик. Це людина, яка використовує свою посаду не як бізнес чи як трамплін до “першого ярду”. І не як спосіб примножити свої статки через цементування своєї персони в політиці. Зеленський дуже гнучкий та відкритий. І це обеззброює багатьох, робить його зрозумілим для будь-кого. Він легко змінив діловий костюм на тактичний одяг - так простіше і зручніше. Але в той самий час він не дозволяє собі те, на що не має права. Всі бачили Зеленського у касці та бронежилеті. Але ніхто не бачив його у військовій формі ЗСУ та з погонами “генералісимуса”. Ніхто не бачиви його з синьою від алкоголю пикою при відвідуванні тилових частин. Але всі бачили його скам’яніле від душевного болю та зосередження обличчя, коли він приїжджав на “передову” до військових та у звільнені від орків міста.
Зеленський не міняє своїх рішень. І це дуже “не політично”. Якщо він прийняв якесь рішення, то це для нього закон, моральне правило, від якого він не відступить навіть під тиском. Скільки разів рашисти пропонували йому “переговори” з метою змусити до капітуляції? Дехто з попередників сам біг до путлєра з своїми “мирними планами” поперед ЗСУ. А Зеленський коли зрозумів, що рашистів змінить лише сила, так і сказав, що допоки орки самі не вийдуть з території України, ми будемо самі силою вибивати їх назовні. А тоді вже сядемо за стіл, де самі вкажемо як ми далі співіснуватимемо з цим дебільним сусідом.
Ніхто і ніколи раніше не діяв так як Зеленський. Була колись подібна заява від Трампа. Але Трамп залишився банальним баригою, яким керують виключно власні інтереси. Тому Зеленський це не просто людина слова, вчинку чи риторики. Зеленський - це людина нової епохи. Людина, яка змінила все.
Слава Україні 🇺🇦✊.
