Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Лине Костенко 90 лет!

А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш - на промінь багатша
стала раптом твоя земля.
(с)
Ага, еврейская поэзия на украинской мове - типа совдеповкого

"любимый город другу улыбнётся..." (с) :рл:
 
мне должно быть стыдно за чужие абсолютно "абстрактные" стихи?! :незнаю:

маниловщина в чистом виде, сладостей надо меньше жрать! :ганьба:

Та ти що!

А таке? Написане ще в 1967 році?


ПРОСТИ МЕНІ, МОЯ ПРАВДИВА МАТИ,
душі моєї синій чистовід!
В моїм гербі були гармати,
по дві — на захід і на схід.

А я — мисливець, я чаюсь.
На рукаві то крук, то сокіл.
Щоб лізти згинці під руку чиюсь,
я, може ж таки, зависокий

Ох, Кромвелю! Це б випить ґроґу.
Якщо й лукавив — не з добра.
Вибираєм ми дорогу.
І вона нас вибира

Тобі то що? У вас — Британія.
Довкола море, й не одне
А в нас що не сусід — братання.
Так і дивися, що вковтне.


Чи я ж своїх суміжників турбую
що напосілись гамузом? А тпрусь!
Живу. Труджусь. Порад не потребую
В своїй державі якось розберусь


Так ні ж, повзуть, нема од них одгону
Як свині, риють до моїх границь
Лиш з України виметеш корону
а цар вже в душу скипетром — пихиць!


І я, славетник, вершень перемоги,
я вільний гетьман вільної землі! —
я мушу їм чубрикатися в ноги.
сквернити очі до такої тлі!

…ПИСАВ ПРОШЕНІЯ, ЯК ОДИ,
У грудях стлумивши плачі.
Я знаю грамоту свободи —
її підписують мечі!


А я ламаю пера гусячі
на довгих титулах царя,
свою вогненну муку гасячи
в колодязі каламаря.

Я все спізнав, усі закони вовчі.
І чорту — на, і Богу — на.
Та найстрашніше — очі, очі! —
скажені очі Богуна.

Чоло і вічі — справи чоловічі.
А на Страшному стрінемось Суді,
Богун мені подивиться у вічі, —
що я скажу йому тоді?!
 
Присоединяюсь к поздравлениям и восхищаюсь этой поэтессой.

Добавлю стишок для общего развития тех, кто незнаком с её творчеством


Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Я все спізнав, усі закони вовчі.
І чорту — на, і Богу — на.
Та найстрашніше — очі, очі! —
скажені очі Богуна.
Рифмовать Бога и какого-то Богуна... имхо атеизмом попахивает! :відстій:

Ну тут можно сделать скидку на 1967 год, тогда "манёвр" с рифмой был очень ограниченный.

Чоло і вічі — справи чоловічі.
А на Страшному стрінемось Суді,
Богун мені подивиться у вічі, —
що я скажу йому тоді?!
А вот тут уже, как говорится, всё становится ясно!

Если человек на Страшном суде думает не о Христе, а о том самом Богуне... :рл:


п.с. По факту видим, что вирши автора "ни Богу свечка, ни чёрту кочерга..." (с) :незнаю:
 
где же вы такие тупые беретесь?
обычно в 50 км от нас ,но в 30х годах прошлого века много было завезено на замену нашего коренного населения ,так вот это их лишнехромосомные предки ...
 
Маруся Чурай читал лет 25 тому назад. Уже почти не помню ничего. А так, хеппи бёздей (хотя пох, если честно). 90 лет - это вам не хухры-мухры.
 
что вы прочли из её произведений?
:) мне лично очень нравится это вот

Вона була красуня з Катеринівки.
Було у неї п'ятеро вже вас.
Купляла вам гостинчика за гривеник,
топила піч і поралась гаразд.

Ходила в церкву, звісно, як годиться.
Гладущики сушила на тину.
Така була хороша молодиця
і мала мрію гарну і чудну.

У ті часи, страшні, аж волохаті,
коли в степах там хто не воював, —
от їй хотілось, щоб у неї в хаті
на стелі небо хтось намалював.

Вона не чула зроду про Растреллі.
Вона ходила в степ на буряки.
А от якби не сволок, а на стелі —
щоб тільки небо, небо і зірки.

Уранці глянеш —
хочеться літати.
Вночі заснеш у мужа на плечі.
Де б маляра такого напитати?
Навколо ж орачі та сіячі.

Уваживши ту мрію дивовижну,
приходив небо малювать шуряк.
Вона сказала:
— Перестань, бо вижену.
У тебе, — каже, — небо, як сіряк.

Якийсь художник у роки голодні
зробити небо взявся за харчі.
Були у нього пензлі боговгодні,
став на ослін, одсунув рогачі.

У нього й хмари вигинались зміями,
уже почав і сонце пломінке.
Вона сказала: — Ні, ви не зумієте.
Злізайте, — каже. — Небо не таке.

Вона тим небом у тій хаті марила!
Вона така була ще молода!
Та якось так — то не знайшлося маляра.
Все якось так — то горе, то біда.

І вицвітали писані тарелі,
і плакав батько, і пливли роки, —
коли над нею не було вже стелі,
а тільки небо, небо і зірки...

В своё время купил здоровый такой сборник. Советский ещё. В независимой Украине ей такие тиражи не снились, полагаю, а тогда эта книга только выйдя стала библиографической редкостью...
Она, вероятно, лучший украинский писатель. Вообще.
Но, и не более этого.
Ну, она никогда и не претендовала на что-то другое. К её чести.
 
Син "совісті нації" живе у Сполучених Штатах,
а донечка у Італії... патріоти а якжеж :D
А вы, позвольте спросить, тоже вроде не из Украины вещаете?

b173329f8915090918395.webp
 
Красивая женщина
Хотя не знаю кто это
 
Молодец бабулька. Идёт 95 уже. А выглядит хорошо.
Получается что Залужный примерно одного роста с Кличко? Типа 205 см?






Сильно.


Ещё вот интересно,
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Назад
Зверху Знизу