Читал. Долго думал..
Сегодня стая превзошла саму себя.
Входять Поліна Йосипівна і Ельза ****аускас.
Ельза ****аускас (з нєруським акцентом). Еті мужчіни, оні, как всєгда, п’ють втіхаря. А женщінам ні слова.
Вєнєдікт Абрамовіч. Рекомендую – у нас в гостях ізвєстнєйшая Ельза ****аускас.
Ельза. Хоть би ти, Вєня, нє виябувався, ти ж знаєш, я етого нє люблю.
З цими словами Ельза ****аускас наливає собі гранчак горілки і випиває його.
Поліна Йосипівна. Ви нє чіталі статтю Ганцмахера “На порогє разума”?
Пєрєц Моісєєвіч. Я шо-то слишал, ето про пріручену акулу, она єст з рюмочкі яйца. Кстаті, господа, ви знаєте -до сіх пор ніхто не знає, хто в акули мужчіна, а хто женщіна.
Ельза ****аускас. Навєрно, я б опредєліла по запаху. Га-га-га…
Ельза ****аускас неприємно регоче, давлячись солоним помідором.
Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, нє вгадалі, ето про обізяну. Обізяна впєрвиє заговоріла…
Вєнєдікт Абрамовіч. Ха… І что же, мєня інтєрєсуєт, ваша обізяна могла б такоє сказать?
Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, всєго одну фразу. Она сказала: “Шо, ****юкі, доігралісь?”.
Вєнєдікт Абрамовіч. Ха! Ето іщо ні о чьом нє говоріт. Она может рефлекторно проізводіть звук.
В цю ж саму мить Свирид Свиридович досить голосно пердить.
Ельза ****аускас. Лучше чєсно пьорднуть, чєм прєдатєльські набздєть.
Скворцов (в телевізорі). От відітє, как іногда получається. Токо наш новий знакомий собрался в родную стіхію, как хозяін тайгі, которому надоєдо ****** лапу, прийшов на водопой. Обично, еті сільниє звєрі ізбєгают друг друга.
На екрані ведмідь і крокодил боягузливо харчать один на одного. Причому, крокодил не випускає з пашеки неохайних шматків волохатого собаки.
Пєрєц Моісєєвіч (шуткує). Шо, ****юкі, доігралісь?
Поліна Йосипівна. Шо-то, мальчікі, ви заболталісь. Нє забивайте ж продам.
Свирид Свиридович і Пєрєц Моісєєвіч розливають горілку. Всі випивають і закусюють ковбасою.
Свирид Свиридович (сп’янілим голосом). Ето напомінаєт мнє фільм Хічкока. Він і Вона сидять, оба голиє. Он з ножом. Вона з топором, рєжуть ковбасу і їдять. А над іми стоїть д’явол в образі женщіни.
Свирид Свиридович намагається ізобразіть, як виглядав д’явол в образі женщіни в фільмі Хічкока.
Пєрєц Моісєєвіч. Свирид Свиридович, та покиньте, ето ж із другого фільма! Вобще, я Вам совєтую – покиньте ту ***ню і посмотрітє новий фільм Хабібуліна. От де екзистенція, ***** мєня в рот і в нос! Чєловєк на огороді найшов сапку і давай сапати. Весна пройшла, он сапає. Лєто пройшло, он сапає. Осінь пройшла, он сапає. Ото ****єц…
Поліна Йосипівна. А зімою?
Пєрєц Моісєєвіч. Шо зімою? Я шо-то вопроса нє пойняв.
Поліна Йосипівна. Ну зімою? Сапає ілі нєт?
Пєрєц Моісєєвіч. Ха. Ну ви бачили такоє? Ну куди ж він, *****, дєнється?
Вєнєдікт Абрамовіч. Ти, Поля, сначала думай, а потом спрашуй!
Скворцов (в телевізорі). К щастю, всьо закончілось благополучно. І наш толстокожий знакомий опустілся на дно доєдать свой обєд.
На екрані видно потворний хвіст крокодила, який шмякає по болоті. Грає Пінк Флоід. Свирид Свиридович, який під час балачок тихо куняв у кріслі, починає голосно храпіти.
Ельза ****аускас. От ето номер! Што дєлать будем?
Вєнєдікт Абрамовіч (філософські). Нічего. Йому ж хуже будєт. (До Пєрца Моісєєвіча). Ти як сьогодні?
Пєрєц Моісєєвіч. Я шо, можно, конєчно.
Поліна Йосипівна. Тут холодно, можно труби застудіть.
Пєрєц Моісєєвіч (філософські). Для женщіни труби – все одно, шо для мужчіни мозгі.
Вєнєдікт Абрамовіч. Харош ****єть!
Вєнєдікт Абрамовіч першим подає приклад і знімає штани. Всі роздягаються. Грає музика з передачі “В мірє животних”.
Ручна ворона з клєткі. Шо, ****юкі, доігралісь?