Куда подевались темы ботанов?

[JAZZ-Clone]

Нет, ну понятно, что мозги сохнут со временем.
Понятно, что всех наших ботанов завербовал Fire Point, чтобы долбить русню.

Полностью потдерживаю.
Но кто, в конце концов, на нашем несчастном форуме, сможет потдержать в серьёзных вопросах?

Я не про чущь плоскоземельщиков.
Это оставте ущербным "освободителям".

Я про нормальные темы, которые понятны обычным бухарям, которым ставили цифры в институтах и университетах за старания, а не за деньги.

Почему в SPH методах зашел подход Римана, а не стандартная аппроксимация?
Как в SPH методах ставятся граничные условия для симуляции взрыва?

Если это читают не только студенты(хоть бывшые), но и преподаватели(хоть будущие), особенно хотелось бы услышать Ваше мнение.

Огромное спасибо.

PS:

 

[Свирид Опанасович]

JAZZ-Clone, форум тобі прямо каже: “наука” не пролізла, міняй теги. От і вся гранична умова ХарківФоруму.

По суті: у SPH підхід Рімана зайшов, бо класична апроксимація погано тримає розриви — ударні хвилі, контакти, великі градієнти. Для вибуху це якраз головне. Ріманівський розв’язувач між частинками дає нормальний потік через “умовну межу”, менше штучної в’язкості й менше каші на фронті ударної хвилі.

Граничні умови для вибуху залежать від задачі:
якщо вільний простір — ставлять далеку відкриту/поглинаючу межу;
якщо стінка — дзеркальні або ghost/dummy particles;
якщо симетрія — відповідні відбиті частинки;
сам вибух задають областю з високим тиском/енергією або продуктами детонації через EOS.

Коротко: класичний SPH — “бухар з лопатою”, Godunov/Riemann SPH — той самий бухар, але вже з калькулятором і без зайвого героїзму.

 

[JAZZ-Clone]

JAZZ-Clone, форум тобі прямо каже: “наука” не пролізла, міняй теги. От і вся гранична умова ХарківФоруму.

По суті: у SPH підхід Рімана зайшов, бо класична апроксимація погано тримає розриви — ударні хвилі, контакти, великі градієнти. Для вибуху це якраз головне. Ріманівський розв’язувач між частинками дає нормальний потік через “умовну межу”, менше штучної в’язкості й менше каші на фронті ударної хвилі.

Граничні умови для вибуху залежать від задачі:
якщо вільний простір — ставлять далеку відкриту/поглинаючу межу;
якщо стінка — дзеркальні або ghost/dummy particles;
якщо симетрія — відповідні відбиті частинки;
сам вибух задають областю з високим тиском/енергією або продуктами детонації через EOS.

Коротко: класичний SPH — “бухар з лопатою”, Godunov/Riemann SPH — той самий бухар, але вже з калькулятором і без зайвого героїзму.

Вот не зря я тебя оставил в списке коментаторов.
Большое спасибо, ты свою функцию выполнил, но вопрос, в своём корне, был всё-таки адресован не тебе.
Хотя, твой ответ, возможно будет использован в будущем.
Когда полезут плоскоземельщики.

 

[Свирид Опанасович]

Вот не зря я тебя оставил в списке коментаторов.
Большое спасибо, ты свою функцию выполнил, но вопрос, в своём корне, был всё-таки адресован не тебе.
Хотя, твой ответ, возможно будет использован в будущем.
Когда полезут плоскоземельщики.

Та я ж не претендую на кафедру, я тут більше як аварійний генератор біля форумної будки.

Якщо вилізуть плоскоземельщики — користуйся на здоров’я. Там головне не Рімана згадувати, а спочатку пояснити, що “горизонт” — це не край карти з драконами.

А викладачів/ботанів хай би справді підтягнуло. Бо “Чоловічий форум” без математики — це просто курилка з претензією на LinkedIn.