- зараз не треба заборон української мови, бо це мобілізує. Просто українська мова реально не витримала конкуренції, тому що для її носів, мова реально не має об'єктивної вартости.
Мені цікаво, якими фактами ви можете підперти це ствердження?

Статистика каже про протилежне.
Українська мова є мовою західної України, решта балакає суржиком.
Знову помиляєтесь. Розмовна українська мова відрізняється в різних регіонах України в тому числі і ЗУ, та не є літературною, яка є усередненим сінтезом місцевих діалектів.
Суржикомовному селюкові у місті легше перейти на російську, ніж вчити літературну українську, від якої йому особисто не буде ніякого толку.
Знову помиляєтесь, бо "суржикомовні" не змінюють розмовної мови, проте володіє літературною українською та/або російською.
Українською мовою відсутні цілі пласти технічної лексики. Вся технічна інтелігенція - російськомовна.
Знову помиляєтесь. Україномовної технічної літератури предостатньо в усіх галузях та з кожним роком поповнюється, а виднавництво україномовної літератури взагалі щорічно зростає, про що свідчать звіти Книжкової палати України.
Тому різним фаріонам краще зайнятися відновленням технічної лексики
Саме цим і займаються, і доволі успішно.
Українська мова навряд чи збережеться на території України - занадто жорстокий конкурент. Вона збережеться в діаспорах і серед заробітчан. Та чи надовго ...Така реальність. За яку цілком свідомо боролося "національно-патріотичне середовище".
Нічим не обгрунтоване ствердження особливо в умовах об'єктивно протилежних мовних процесах в Україні, які ви через тунельність зору не помічаєте.
- ці "нові покоління" є мізерною купкою ботанів, які тутуються у маленьких грантоїдських гуртках, і ні на що не здатні.
Щось це виглядає непереконливим. Ви вважаєте, що україномовний ареал збільшився 7% за рахунок купки ботанів?
До керування цієї держави їх за версту не підпустить нове покоління кланово-олігархічних мажорів, які отримують владу у спадок.
Справа у тому, щоб керувати державу треба також знаня літературної української мови.
Кури статистичні звіти Укрстату та іншу офіційну статистику. Ми тут вже це десь розглядали докладно, немає бажання повторюватися.
Як раз навпаки, я сів у Львові у таксі, таксисти вже знали що харківський поїзд прибув, сідаю у таксі, а таксист зі мною одразу російською мовою заговорив.
Це лише показує те, що у двомовних людей немає мовних перешкод, що власне є ознакою високої освіченості людини. До того ж лвів'яни чудово знають, що русскій мір дуже стискає розумові здібності своїх адептів особливо у здадтності до вивчення інших мов крім російської.
