Статус:
Offline
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 4785
Реєстрація: 06.03.2023
Повідом.: 4785
"
Олександр розповів:
Олександр розповів:
- як можна облаштувати укриття в школах (на прикладі містечка Сдерот);
- як ізраїльська армія навчає вчительство й учнівство;
- як психологи підсилюють життєстійкість вчительства;
- які протоколи використовують ізраїльтяни, щоб допомогти людям після травматичної події.
- Загалом за стандартами у всіх будинках Ізраїлю має бути захищена кімната, щоб не бігти в укриття. Їх будують не лише в нових помешканнях, але й добудовують такі кімнати в старих будинках. Люди туди заходять, зачиняють важкі двері, і навіть якщо весь будинок зруйнується, то всі, хто був у захисному кубі, виживуть. Ці кімнати люблять підлітки, бо там товсті стіни, і можна голосно слухати музику.
У Сдероті зазвичай є 10–15 секунд від пуску ракети до її прильоту. Тому, окрім захисних кімнат у житлових будинках, всюди на вулицях стоять бетонні куби – для тих, кого тривога застала на вулиці. Виглядають вони гарно, бо в місті проводяться конкурси для художників на розпис цих сховищ. На дитячих майданчиках збудовані різні бетонні лабіринти з арматурою. Насправді це теж укриття – якщо дитина грається на майданчику, то під час тривоги може зайти всередину і сховатися.
У будівлях шкіл вікна розташовані вище рівня голів дітей, щоб уламки їх не поранили. Також навколо шкіл стоять гарні бетонні скульптури, які насправді призначені для того, щоб “ловити” ракети на себе й не допускати прильотів до школи. Самі будівлі закладів освіти – це укріплені укриття з потовщеними стінами, бо немає часу виводити класи. Тому, при сигналі повітряної тривоги, діти одразу падають на підлогу, затуляють голову руками за протоколом безпеки. Потім чекають 10 хвилин і, якщо немає повторної ракети, то повертаються до уроку. - "
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
У нее скорость 2 км в секунду
