> Наприклад, коли люди, які ні разу не були на фронті, насміхалися з ворога, розказували про «чмонь» і так далі. Це неправда. Я ні разу не бачив недолугих росіян на фронті — з нами воював дуже навчений ворог, це була морська піхота та дагестанці.
От, український інфопростір трохи менше аніж повністю складається з відосів нищення русні з коптера, нищення русні в окопах, інтерв’ю з полоненою руснею, кєкання з м’ясних штурмів, тощо.
Я перестав дивитись цей контент, бо уявляю що пишатись тут нема чим, і такі ж по суті відосіки, історії та кєкання можна дістати зі сторони русні.
Але комусь можливо він піднімає мораль. Тому тут ситуація неочевидна. Кому треба — дізнається все на справі, а інші хай кєкають, головне щоб не розводили зрадоньку.
Питання:
Чи є чайнатаун територією Китаю?
Не має остаточного, універсального вирішення.
Тобто коли ставиться питання — то ви про теріторію чи людей? : ми матимемо несумісні «аксіоми».
Які на практиці вирішуються компромісами та силою.
І комроміс практично ж встановився, після 2014. Де факто Україна відмовилась від силового вирішення питання.
Питання ж з ждунами тому й робить ці війну не за території, гроші.
... Почав дивитись лекції Тімоті Снайдера. Оце історик! Я зі школи вважав хибною типове викладання історії, і уявлення про неї. В його лекціях — історія то жива гамма ідей які рухають спільнотами. І зворотній процес, утворення спільнот яке йде непомітно, а потім декларує своє існування — ідеями.
Ну і на прикладі історії України він показує, як те працює.
і одне з питань від так ставить — чому віками Україна була так приваблива для сусідів? Чому вона «серце пітьми»?
Тому... Корейській варіант неможливий.
Хоча якщо узагальнювати — де воюючі зупинились надовго, то й все воно — «корейській варіант».
Практично всі кордони такі — результати війн.
ждуни
в них позиція (знаю з реалу, а не тільки з інету)
а чого я повинен їхати звідси? це — моя земля! це ви їдьте звідси на свою «оукраину» кудись туди, під «тернопіль»
і ор з Московії — так, так. це — Наша земля!
Тобто — типова базова позиція — для війни.
І на питання для мене — чи винні самі українці у війні?
у мене — ні, українці не винні.
а от росіяни с паспортами з тризубом — так, винні. як і любі інші росіяни позиція яких і є — підргунтям для ідеології війни.
бо вони — не були і не є українцями. вони — просто ворогі України.
і все що вони кажуть — от якби не майдан, не бЕндерівці — брехня.
вони — росіяни, для них України не існує — ніякої. ні «нарвано-бЕндерівської», ні європейської. малороский край, по аналогії з краснодарським. от що вони відчувають під назвою — Україна.
я був 1го березня 14го, і бачив як летів україньский прапор на землю. і як оці росіяни раділи коли над ХОГА піднявся триколор.
...ну а знайомі що воювали тоді на Донбасі, теж були без ілюзій, щодо російського населення там.
вони казали — воюємо не за дамбас, нафік він здався. а за те щоб москалі далі не пішли.
ілюзія у тих, хто думає що самоідентичність можна перевиховувати.
якщо можна — то у чому проблема перестати бути українцем?
ну і стань собі, та й живи далі. але багато українців не змогли — і тому — виїхали з Донбасу тоді.
P.S.
свіженьке, з новин, про росіян з нашими паспортами:
На питання лучанки до власниці магазину чи та з України, жінка відповіла наступне: «Да, из русского города Днепропетровск. А ты чьих будешь. Смотри, девочка моя, ты там из Луцка, Волынская область... Смотри, это западная Украина — это вообще к Днепропетровску и к русскому языку не имеет никакого отношения».
типова відповідь росіянки.
це не «вата зазомбована», якби ж то. це — росіяни. москалі з малороской губернії. вони так себе — відчувають. самоідентифікують.
))
